"Вовина тисяча", продовження "Вагнергейту" та Кива без пістолета. Головні події країни 15–21 листопада

Вакциновані українці отримають "Вовину тисячу"

15 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що вакцинованим українцям виплатять тисячу гривень. Отримати гроші зможуть ті, хто пройшов повний курс вакцинації, однією дозою у випадку Johnson&Johnson або двома — для всіх інших.

Як виплачуватимуть кошти, ще погоджують, але точно не видаватимуть готівкою на руки. У Зеленського заявили, що це буде ваучер, сертифікат чи депозит на певний список товарів та послуг у сферах культури, подорожей та спорту.

Процес отримання грошей тими, хто має "Дію", і тими, хто її не має, відрізнятиметься, деталі ще розробляються. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що близько 3 млрд грн у 2021 р. та стільки ж у 2022 р. на цю програму, яка стартує 19 грудня, візьмуть із загального фонду бюджету.

"Вовина тисяча" миттєво перетворилася на мем у соцмережах.

ТСК не вважає Зеленського та Єрмака причетними до провалу операції з "вагнерівцями"

15 листопада тимчасова слідча комісія Верховної Ради з так званого "Вагнергейту" оприлюднила висновки, згідно з якими наказ про те, щоб перенести спецоперацію, не давав ні президент Володимир Зеленський, ні голова Офісу президента Андрій Єрмак, ні тодішній міністр оборони Андрій Таран.

Висновки ТСК оприлюднила голова парламентської комісії, нардеп від "Слуги народу" Мар'яна Безугла. У них ідеться про те, що збір даних про найманців "Вагнера" розпочався ще 2014 р., а розвідувальні заходи тривали з 2018-го по липень 2020 р.

Для того щоб контактувати з "вагнерівцями", українські розвідники придумали легенду про ПВК "Мар", яка нібито потребувала найманців для охорони нафтооб'єктів у Сирії та Лівані. Активна фаза операції розпочалася у червні 2020 р., а пропозиція організувати контрольоване переміщення 33 "вагнерівців" на територію іноземної держави було озвучене на оперативній нараді СБУ та ГУР. "Активний захід" розвідників проводився без залучення спецслужб інших країн.

Спочатку українські спецслужби розглядали кілька варіантів, як заманити найманців. Планувалося, щоб вони прилетіли до Стамбула чи Мінська, звідки за допомогою міжнародних механізмів їх можна було б екстрадувати до України. Інший варіант передбачав політ із Москви до Стамбула над Україною, щоб посадити літак на території України.

Відстрочка "активного заходу" відбулася 25 липня 2020 р., перенесли операцію на 30 липня. Однак хто і на якому рівні дав вказівку відстрочити спецоперацію, встановити ТСК нібито не вдалося, документів про це немає. Крім того, немає підтвердження витоку інформації з української сторони.

Водночас 19 листопада ексголова Головного управління розвідки Василь Бурба заявив, що глава Офісу президента Андрій Єрмак від імені глави держави Володимира Зеленського передав йому усну вказівку перенести спецоперацію щодо "вагнерівців".

"Слуга народу" обрала Олену Шуляк головою партії

Увечері 15 листопада відбувся з'їзд партії "Слуга народу", під час якого новим головою політсили обрали нардепа Олену Шуляк. Вона була єдиною, чию кандидатуру висунули на посаду керівника партії "Слуга народу". Шуляк висунув колишній голова політсили Олександр Корнієнко, який склав повноваження через обрання першим віцеспікером Верховної Ради.

На парламентських виборах у 2019 р. Олена Шуляк була 13-м номером у списку партії "Слуга народу". У Раді вона стала заступницею керівника фракції СН. Також вона є заступником голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Крім того, парламентарка стала представницею Кабінету Міністрів у Верховній Раді. До обрання до парламенту Шуляк займалася підприємництвом. Вона була членом правління Офісу ефективного регулювання (BRDO) та керувала в ньому сектором "Будівництво".

У Ківи провели обшуки та забрали нагородну зброю

Уранці 16 листопада у нардепа від ОПЗЖ Іллі Ківи провели обшуки у рамках справи за підозрою у незаконному поводженні зі зброєю. Кримінальну справу було відкрито після відео зі стріляниною. У день річниці вбивства Степана Бандери депутат із автомата розстріляв портрети Бандери та Шухевича.

Того ж дня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський позбавив Ківу нагородної зброї за "його поведінку та дії, які дискредитують сам факт його нагородження від імені української держави".

У травні 2015 р. Ківу було нагороджено пістолетом "Форт-17" калібру 9 мм "за особливі заслуги у захисті конституційних прав і свобод людини та громадянина, зразкове виконання службового та цивільного обов'язків, виявлені при цьому честь та доблесть". У лютому 2016 р. Ківі видали нагородний пістолет АПС калібру 9 мм.

Bellingcat і The Insider оприлюднили розслідування щодо "вагнерівців"

17 листопада міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала розслідування щодо зриву спецоперації із затримання бойовиків ПВК "Вагнера".

У матеріалі докладно розписано підготовку та вербування "вагнерівців". Почалася вона ще у 2018 р. і спочатку ставила за мету збір інформації, але після успіху з доставкою бойовика Володимира Цемаха на підконтрольну частину України та подальшим переходом частини "командирів спецоперацій" із СБУ до ГУР МОУ "спецоперація набула більш конкретних і навіть більш амбітних обрисів".

З посиланням на три джерела Bellingcat повідомляє, що операція, що включає спіймання та затримання 33 найманців, була схвалена політичним керівництвом України на початку липня 2020 р. Як стверджується, глава Офісу президента України Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень, оскільки напередодні президент Володимир Зеленський досяг угоди з РФ щодо припинення вогню на Донбасі з 27 липня 2020 р. Як зазначають розслідувачі, Bellingcat не спромоглася незалежно перевірити ці дані, а Офіс президента не надав коментарів до цього розслідування.

ДБР закінчило розслідування проти Януковича та його ОЗУ

17 листопада у Державному бюро розслідувань оголосили про завершення досудового розслідування щодо президента Віктора Януковича та його оточення у справі про розстріл людей на Майдані в лютому 2014 р. Фігурантами справи стали дев'ять колишніх топчиновників. Оскільки всі вони з 2014 р. ховаються поза межами України, досудове розслідування проводилося заочно.

Захисники експрезидента-втікача вже отримали доступ до матеріалів, після ознайомлення обвинувальний акт направлять до суду.

Слідство встановило, що Янукович, ексглава СБУ Олександр Якименко та його заступник, ексміністр внутрішніх справ Олександр Захарченко, екскерівник ГУ МВС України у Києві Валерій Мазан та його заступники, колишній командувач внутрішніми військами МВС Станіслав Шуляк, ексміністр оборони Павло Лебедєв та командир київського полку міліції особливого призначення "Беркут" із перевищенням влади організували силове придушення протестних акцій.

Фігурантам інкримінують організацію з 18 по 20 лютого 2014 р. у складі злочинної групи незаконного перешкоджання акціям протесту, перевищення службових повноважень, умисних убивств та організацію теракту. Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що всім фігурантам справи загрожує довічне ув'язнення, але майже всі вони ховаються в Росії, яка не видасть їх українським правоохоронцям.

Лідер антивакцинаторів зацікавив СБУ і опинився у СІЗО

18 листопада відомого львівського антивакцинатора, організатора відповідного маршу, який пройшов у Києві 3 листопада, Остапа Стахіва відправили до СІЗО на 60 діб. Служба безпеки України підозрює Стахіва у спробі повалення конституційного устрою під керівництвом російських кураторів. У спецслужбі заявили, що заблокували "деструктивну діяльність антиукраїнської мережі, яка під антивакцинаторськими гаслами намагалася дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію у державі".

Суд призначив йому заставу у розмірі 998 тис. грн. Антивакцинатору хотіли обрати запобіжний захід 17 листопада, але цього дня він був у Свалявській міській лікарні Закарпатської області. Співробітники СБУ приїхали туди, затримали його й доставили до зали суду 18 листопада. Під час суду Стахів говорив про проблеми з другим клапаном серця, свою відсутність на попередньому засіданні суду пояснив недовірою львівським лікарям. Прокурор пред'явив у суді документ, у якому йдеться, що Стахіву можна брати участь у судовому засіданні.

Сам Стахів не визнав провини. Він стверджує, що не закликав до насильницької зміни конституційного ладу й не отримував фінансування з Росії. Його адвокат назвав підозру СБУ "голослівною" і звернув увагу суду на те, що обрана сума застави не враховує доходи та майно обвинуваченого.

Сенніченко звільняється з посади голови Фонду держмайна

18 листопада глава Фонду державного майна Дмитро Сенніченко заявив, що йде у відставку, оскільки "час рухатися далі". Сенніченко зазначив, що за два роки на посаді йому вдалося досягти основних поставлених завдань: забезпечити стабільність процесів у ФДМ, створити команду, діджиталізувати процеси та закріпити покращення законами та нормативними актами. Водночас він зазначив, що багато чого не зміг досягти через Верховну Раду та Кабінет Міністрів, оскільки на це міг впливати лише президент Володимир Зеленський.

Сенніченко також наголосив, що це рішення не пов'язане з аукціоном із продажу Першого київського машинобудівного заводу, відомого як "Більшовик". За словами голови ФДМ, у рамках цієї процедури "все пройшло законно", а ціна продажу об'єкта була справедливою. Тим часом ЗМІ пов'язують цю відставку саме з продажем "Більшовика" — вона пройшла за меншою ціною, ніж очікувалося, а на торги прийшли лише три учасники.

На міністра агрополітики Лещенка вчинили замах

Глава Міністерства внутрішніх справ Денис Монастирський розповів, що у серпні поліції надійшла інформація про те, що громадянка України шукає виконавця для вбивства громадянина України, яким виявився міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Правоохоронці вивели українку на підставного кілера й почали спостерігати за їх спілкуванням. Зрештою з'ясувалося, що основний замовник убивства — громадянин США, який спочатку найняв колектора, щоб вибити борги Лещенка (нібито той не повернув йому $250 тис., вкладені в агробізнес), а потім замовив викрадення майбутнього міністра та його можливе вбивство.

За словами Монастирського, 17 листопада замовники зустрілися з підставним кілером й обговорили весь процес виконання замовлення. Вони передали йому заставу $20 тис. Громадянин США відразу після цього мав виїхати з України: злочин планували на той момент, коли американець уже буде за кордоном. Однак замовника затримали, йому загрожує довічне позбавлення волі.

Зеленський і Єрмак сказали "велике ні" Ахметову

19 листопада президент Володимир Зеленський та голова ОП Андрій Єрмак не прийшли на ефір телеканалу "Україна", куди їх запросили, щоб з перших вуст почути версію про причини провалу операції з упіймання найманців ПВК "Вагнер".

Відмову керівництва від участі в ефірі прокоментував радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

"Олігархічне телебачення — це лише монопольне знущання над словом. Тому ще раз — просто ні. А якщо відверто говорити, то сьогоднішнє запрошення представників влади на ефір — це фейк, хайп. Не дуже віриться, що є бажання реальної свободи слова. Якби було, то ефір не модерувався б під чергову емоційну драму в олігархічних інтересах", — заявив Подоляк, зазначивши, що президент, керівник ОП та будь-яка інша посадова особа "за вказівкою олігарха бігати по ефірах не будуть".

Водночас 21 листопада у центрі столиці пройшла акція до Дня гідності та свободи, її учасники вимагали звільнення глави Офісу президента Андрія Єрмака протягом наступних 10 днів. Якщо цієї вимоги не виконають, 1 грудня мітингувальники обіцяють вийти на безстрокову акцію за імпічмент президента України Володимира Зеленського.