Воскресіння "Беркута". Чим Філатов нагадує Лободу
"Зрада" вийшла майже еталонна - міський голова призначив головою муніципальної поліції екс-командира "Беркута" часів Евромайдана Андрія Ткаченка.
Причому, про це кадрове рішення Філатов повідомив громадськості сам, не чекаючи, поки "зраду" помітять цивільні активісти. Зіграв, так би мовити на випередження. Логіку цього кадрового рішення Борис Альбертович пояснив цілком дохідливо, мовляв Ткаченко професіонал, а "складний час вимагає складних рішень".
Що ж стосується етичної сторони питання, то тут Філатов, хоч і пообіцяв не виправдовуватися, але тут-таки виправдався, помітивши, що до злочинів проти мітингувальників Ткаченко не причетний, більше того, він і своїх підлеглих не кинув, коли начальство МВС втекло з Києва, і "зупинив непоправне", коли на Майдані снайпер почав стріляти дніпровських "беркутів" і поранив шістьох осіб. Та й вже після революції показав себе з найкращої сторони, убезпечивши Дніпро від диверсій і терактів, будучи на посаді командира полку ППС.
"Це "realpolitik", панове хороші, а вона буде складніше кришталевих ілюзій і соплів у фейсбуці.... Навіть якщо з Тернополя і Торонто мене проклянуть", - підсумував свій довгий пост Філатов.
Обурення "зрадженых" таким рішенням зрозуміти не складно - дніпропетровський "Беркут" користувався у майданівців особливо поганою славою і про це за три роки ніхто не забув. Що стосується персонально Андрія Ткаченка, то він, за словами деяких очевидців, майже весь час Революції перебував разом зі своїми підлеглими на передньому краю протистояння з мітингувальниками і навіть постраждав від їх рук, у одному із зіткнень йому, нібито, зламали бруківкою палець на нозі.
А ось питання, чи може після всього цього Ткаченко очолювати реформовану муніципальну поліцію, далеко не так однозначна, як може здатися на перший погляд. Адже справа не тільки в Ткаченко, більшість бійців розформованого "Беркута" (зрозуміло, крім тих, що втекли в Росію і потрапили під суд) в тій або іншій якості продовжують служити в правоохоронних органах, багато хто навіть пройшли АТО, плечем до плеча з колишніми майданівців і зарекомендували себе з найгіршого боку. Так що тотальної люстрації "Беркута", яку багато хто хотіли, не сталося. Та ніхто, власне, її і не намагався здійснити. Тим не менш "зради" навколо бійців колишнього спецпідрозділу МВС періодично виникають і будуть виникати. З однієї простої причини - українське суспільство так і не отримало виразних результатів розслідування діяльності "Беркута" під час Майдану, як не отримало і чітких критеріїв, що вчиненого з "Беркутом" можна вважати злочином, а що ні.
Зрозуміло, подібних питань не виникає щодо тих бійців, які причетні до розстрілу майданівців і відверто брутальним побиттю і знущанням. А що робити з сотнями інших, які били їх кийками і ногами, закидали коктейлями Молотова і камінням, затримували і відвозили в суди? Вважати їх злочинцями, які виконували завідомо злочинні накази або жертвами обставин, людьми, які в силу специфіки професії не зі своєї волі опинилися на протилежному боці барикади? Відповіді на це питання українське суспільство ще не сформулював і вже, напевно, ніколи не сформулює.
Відразу після перемоги Майдану можна було б оголосити "ворогами вітчизни" всіх, хто носив форму "Беркута", але цього не сталося і це, напевно, на краще. А ось чітко відокремити, тих, хто повинен бути покараний за своє "беркутское" минуле, від тих, хто ні в чому не винен, ми так і не змогли. Тому "зради" навколо колишніх "беркутівців" будуть тривати ще довго.
Що ж стосується власне мера Філатова, то тут насторожує інше. Припустимо чи ні призначення Ткаченко на ту посаду, на яку він призначений повинні вирішувати компетентні органи. Якщо суд не виніс вердикт, що Ткаченко злочинець, то він має ті ж права, що і інші громадяни, і призначаючи його Філатов перебуває у своєму праві. Інша справа, що в цьому призначенні (так само як і призначення своїм заступником оппоблоковки Сфетланы Єпіфанцевої) і особливо в риториці, це призначення супроводжує, простежується певне загравання з ватним дніпровським електоратом, і спроба поставити себе в ролі такого собі миротворця", що знаходиться над сутичкою. Майже як Світлана Лобода чи Ані Лорак.
І тут для Філатова-мера криється головний ризик. Дуже часто намагання сподобатися всім для наших політиків закінчується абсолютно протилежним результатом. Ну а "зрадой" з призначенням Ткаченко не забаряться скористатися його недоброзичливці, включаючи і Ігоря Коломойського, з яким у Філатова останнім часом досить натягнуті стосунки.
