Воплі і соплі. Чому у "Газпрому" не вийшло грюкнути дверима після поразки в Стокгольмі

Звичайно, Європі довелося неабияк похвилюватися, як би скандал між двома найбільшими європейськими державами не вкинув найбагатшу частину світла в холодний хаос. Але все обійшлося. Зате в Москві керівництво "Газпрому" змогла продемонструвати президенту Володимиру Путіну всю рішучість покарати непокірних сусідів, а заодно і підступних європейців, що посміли взяти бік опонента російського монополіста.

"Федеральний уряд із стурбованістю сприйняло повідомлення про те, що "Газпром" має намір розірвати свої договори з українським "Нафтогазом", ще більшу стурбованість викликає те, що постачання газу в Україну не здійснюються", - заявив офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт.

Втім, треба розуміти, що, незважаючи на всі бажання російського монополіста позбутися від українських партнерів, зробити це швидко не вийде. Поки "Нафтогаз" навіть не отримав офіційного повідомлення від "Газпрому". Поки контракти на транзит газу, і на постачання газу діють, а в них чітко прописана процедура розриву відносин. Будь-які розбіжності, сторони будуть прагнути вирішити самостійно, а в арбітраж йдуть тільки після провалу переговорів.

При цьому на переговори відводиться - 45 днів для транзитного контракту і 30 днів для контракту на поставку.

Що ж так обурило російського монополіста? Зрозуміти логіку російської компанії можна виходячи із заяв голови правління компанії Олексія Міллера. "Стокгольмський арбітраж, керуючись подвійними стандартами, прийняв асиметричне рішення за контрактами на поставку і транзит газу", - сказав він.

За словами Міллера, стокгольмське рішення істотно порушило баланс інтересів, робить продовження дії контрактів економічно недоцільним і невигідним. Ясна річ, про те, що раніше баланс інтересів був порушений на користь російської компанії, Міллер замовчує, вважаючи такі преференції важливою частиною мистецтва укладати контракти. Ніхто ж не винен, що Україна в 2009 р. зуміла укласти такий "вигідний" контракт, який намагалися переглянути всі діяли в Україні уряду, але безуспішно. І тільки після революції, після анексії Криму та спровокованого Росією сепаратистського заколоту на Донбасі керівництво "Нафтогазу" вирішилося ініціювати перегляд контрактів у міжнародному суді.

Втім, екс-прем'єр Юлія Тимошенко, чиє перебування прем'єром був укладений контракт, продовжує захищати його, дотримуючись просто "залізної" логіки - не було б контракту, не було б перемоги у Стокгольмі.

Тим не менш, за версією Міллера, Стокгольмський арбітраж фактично зобов'язав "Газпром" качати через Україну щорічно 110 млрд куб. м газу. Саме цей обсяг фігурував у контракті, але ніяких штрафних санкцій за порушення в ньому немає, що завжди було предметом обурення українських експертів і політиків, опонентів Тимошенко.
У результаті "Газпром" повинен виплатити "Нафтогазу" $2,56 млрд за прокачування меншого обсягу газу 2009-2017 рр. Крім того, як зазначає російська ділова газета "Ведомости", в найближчі два роки до закінчення терміну дії контрактів "Газпрому" доведеться заплатити ще по $2,35 млрд за транзит незалежно від того, скільки він прокачає в реальності.

Правда, і "Нафтогазу" доведеться в обов'язковому порядку купити 5 млрд куб. м газу, причому незалежно від потреби.

Забавно, але, як зазначає польський енергетичний портал Biznes.Alert, якщо б не згубна політика "Газпрому", українці, цілком ймовірно, хотіли б отримати більше газу з Росії. Тепер поставки газу з країни-агресора буде складніше пояснити. А це створює додаткові можливості для співпраці польської PGNiG з "Нафтогазом", яка вже допомогла українській компанії вийти зі складної ситуації, після того як "Газпром" без попередження знизив тиск у газотранспортній системі.

В результаті газової війни за зразком 2006 або 2009 рр. не вийшло, що, з одного боку, не може не радувати, з іншого - відкриває перспективи для переговорів, оскільки Україна зацікавлена російський транзит зберегти, а, крім того, за словами експертів, навіть якщо "Газпром" побудує всі заплановані раніше обхідні газопроводи, без українського транзиту не обійтися.

Справа в тому, що повністю відмовитися від транзиту через Україну "Газпрому" буде практично неможливо. Особливо враховуючи, що в минулому році компанія встановила рекорд за постачання газу в Європу - 194,4 млрд куб. м, а діючі газопроводи завантажені вище проектної потужності. Схоже, що все йде до того, що "Нафтогазу" і "Газпрому" доведеться домовлятися, правда, при посередництві Європи, основного покупця російського газу. Залишилося тільки почекати і не допускати нервових зривів.