Озброюємо світ. Як Україна просувається на ринок Латинської Америки
Країни Латинської Америки завжди були сферою посилених українських інтересів у даній сфері, оскільки в цьому регіоні практично немає військових конфліктів і, відповідно, відсутні міжнародні обмеження на постачання зброї і військової техніки, пише у своїй статті на Depo.ua Руслан Рудомский.
Фото: Укроборонпром
Він зазначає, що значною перевагою для України на латиноамериканському ринку є те, що на озброєнні майже всіх країн знаходиться багато зброї і техніки радянського виробництва, яке, по-перше, необхідно ремонтувати і модернізувати (а це чималий шматок діяльності "Укроборонпрому"), а по-друге, його простіше замінити на зброю і техніку виробництва пострадянських країн, ніж західних не доведеться переучувати персонал.
І на зорі української незалежності певні кроки в цьому напрямку були зроблені. Зокрема, наприкінці 1990 років Київ уклав контракт на постачання в Еквадор комплексів протиповітряної оборони "Оса" і контракт на поставку партії винищувачів-штурмовиків Су-27. Тоді ж Перу здійснив закупівлі 9 військово-транспортних літаків Ан-32, а Венесуела замовила в України партію прикордонних катерів і вертольотів Мі-8. Але все це була розпродаж "радянської спадщини", яка завершилася відразу ж, коли не залишилося чого продавати.
Що стосується наших днів і сучасного українського зброї і техніки, то перша "ластівка" полетіла у ці теплі краї лише в 2019 році. У серпні ми писали, що Держконцерн "Укроборонпром" виграв тендер на постачання військово-транспортних літаків в Перу на суму 65 млн доларів. У тендері брала участь компанія "Спецтехноекспорт" з літаком ДП "Антонов" Ан-178, який повинен замінити літак Нацполиции Перу Ан-32Б, набутий ще в пострадянські часи.
Однак днями з'явилися чутки про те, що ДП "Антонов" не має жодного літака цієї моделі для продажу і нездатний виготовити нові з-за великої кількості в проекті російських комплектуючих, які нічим замінити. Простіше кажучи, цей багатомільйонний контракт з Перу знаходиться на межі зриву.
Якщо чутки підтвердяться, це стане великим ударом не лише по іміджу українського авіабудування, але і з позицій України на ринку Латинської Америки в цілому. Адже поки даний контракт є єдиним значним для "Укрспецекспорту" в означеній частині планети. Хоча, спроби зайти на латиноамериканський ринок мали місце і раніше, але майже всі не мали успіху.
Зокрема, у 2012 році колишній міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко здійснив турне по латиноамериканських країн: Бразилія, Аргентина, Перу, Парагвай, Уругвай. Під час цього турне в числі економічних і політичних питань обговорювалися також проблеми військового співробітництва. Проте в той час нічого не вийшло - ринок щільно зайняла Росія, а залишки підібрав Китай.
У першій половині 2019 року шанс українській оборонці надала ситуація у Венесуелі. Власне, тоді і були озвучені серйозні сподівання щодо військово-технічного співробітництва з країнами латиноамериканського регіону.
"Україна отримала унікальний шанс закріпитися на ринку озброєнь і військових технологій Південної Америки. Введення санкцій США проти РФ за втручання в конфлікт Венесуели змушує країни регіону шукати альтернативу російським виробникам. Оскільки на даний момент санкції ускладнили можливість оплати рахунків за продукцію і послуги російського ОПК", - заявив у травні 2019 року колишній глава "Укроборонпром" Павло Букін.
Як уточнив глава "Укроборонпрому", Київ пропонує свої послуги насамперед у авіаційної, бронетанкової та артилерійської сферах.
До речі, саме Перу розглядається в числі найбільш перспективних партнерів України у сфері військово-технічного співробітництва в Південній Америці. Це пов'язано, насамперед, з наявністю значного арсеналу озброєння і військової техніки радянського зразка на озброєнні Сухопутних військ і Військово-повітряних сил цієї латиноамериканської держави. Крім того, Перу зараз реалізує низку програм із переоснащення своїх Збройних сил.
Саме щодо Перу на початку 2010-х років "змагатися" між собою українські танки БМ "Оплот" і китайські танки МБ-2000, оснащені українськими двигунами. Тоді українське підприємство з виробництва бронетехніки висловило протест: якщо Китай буде поставляти в Перу танки з українськими двигунами, то Україна не буде продавати двигуни для цього контракту, тому що це шкодить просуванню українських танків на латиноамериканський ринок.
Також цікавою з точки зору військово-технічного співробітництва виглядає Бразилія. Мало хто знає, але ще в 2017 році "Укроборонпром" відкрив своє представництво в Бразилії. Хоча спроби "навести мости" з Бразилією здійснювалися і раніше. У 2000-х роках КБ "Південне" розробило космічну ракету "Циклон-4" з бразильського космодрому "Алкантара", проте проект, який міг стати початком серйозних міждержавних взаємин, так і не був до кінця реалізований.
З обранням на початку 2019 року на посаду президента Бразилії колишнього військового та ярого антикомуніста Жаїра Болсонару з'явилися певні надії постачати цю країну продукцію військово-промислового комплексу, однак зараз взаємини між нашими державами рухаються за дещо іншим сценарієм - Україна планує купувати бразильські літаки, а не навпаки.
Також в числі перспективних партнерів в даному регіоні розглядається Чилі. А ось Парагвай і Уругвай, на думку військових експертів, виглядають менш привабливими в контексті військово-технічного співробітництва з Україною.
Як би там не було, Україна просто змушена скористатися ситуацією в позначеному перспективному регіоні планети. Адже мало того, що станом на сьогодні не існує якого-небудь ембарго на постачання озброєнь до провідні країни Латинської Америки, так ще й Росію потихеньку виводять з гри на цьому майданчику.
Тим більше, що Україні є що запропонувати. Крім літаків у нас існують танки і Бтри, які придбали популярність і заслужили авторитет на азійському та африканському континентах. Також все ще перспективним виглядає співпраця в аерокосмічній галузі, яка теж близька до військово-політичній сфері. Тому головне - не втратити черговий шанс.
