Небезпечні подарунки. Навіщо Аваков озброює мешканців Дніпра
Принаймні за час перебування на чолі МВС Арсена Авакова. За трохи більше ніж два роки нагородну зброю уже встигли отримати мало не всі категорії населення, від міністрів та депутатів, до футболістів та юних руферів.
Останнім власником нагородного пістолета "Форт-17" від міністра внутрішніх справ став дніпровський водій маршрутки Валерій Тімонін, що намагався затримати вбивцю двох поліцейських Олександра Пугачова просто на місці злочину, але на жаль невдало - озброєний зловмисник зумів таки втекти. Тим не менше, намір водія був більш ніж шляхетний, а вчинок вельми сміливим і відзначити цю спробу допомогти правоохоронцям мабуть треба. От пафосу навколо пана Тімоніна було вже якось забагато, враховуючи, що і спроба його виявилася невдалою, та й вшановували сміливця в день поховання загиблих поліцейських.
Втім, повернімося до смертоносного подарунка, отриманого маршрутником з рук міністра внутрішніх справ, який наштовхує на кілька дивних спостережень.
По-перше, сам Арсен Борисович неодноразово заявляв, що не є прихильником надання громадянам права на володіння вогнепальною зброєю. Мовляв, надто українці неврівноважені, можуть один одного перестріляти. В той же час, нагородивши Тімоніна пістолетом, влада в особі Авакова визнала, що той, як і будь-який інший свідомий громадянин, в разі якби мав при собі зброю, міг би більш ефективно допомогти правоохоронцям, знешкодивши вбивцю, чи навіть ліквідувавши того. Тобто наступного разу, маючи нагородну зброю, пан Тімонін уже точно зупинить кого треба.
Як бачимо, дії Авакова прямо протирічать його попереднім висловлюванням, і, судячи з усього, його світогляду, і жодного дискомфорту від цього факту міністр не відчуває. Або він різко змінив своє бачення проблеми права на володіння зброєю, про що мабуть було б варто повідомити громадськість окремо, або дві протилежні думки в його голові між собою ніяк не конфліктують, що певним чином дивно.
По-друге, отриманий сміливим маршрутником вогнепальний подарунок знову нагадує про давню проблему українського законодавства, яке, м'яко кажучи, не надто заохочує громадян захищати себе (годі вже казати про сторонніх осіб) від злочинців. Зброю то Тімонін отримав, а от чи зможе він колись використати її для самозахисту (якщо не дай боже опиниться в ситуації, яка того вимагатиме) і не сісти після цього до в'язниці за перевищення меж необхідної оборони - питання більш ніж актуальне.
Як відомо, чинний Кримінальний кодекс карає за заподіяння нападнику, тяжкої шкоди, "яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту". А оскільки адекватно оцінити ступінь небезпечності посягання в так би мовити бойових умовах не завжди можливо, то захист, тим більше зі зброєю в руках, враховуючи досить розпливчасте формулювання, цілком може вартувати дуже серйозних проблем з законом. До того ж українська судова практика не надто схвалює використання вогнепальної зброї для самозахисту. То ж обдарований Тімонін зможе безболісно використати подарунковий "Форт" виключно для стрільби по банках, а міністр внутрішніх справ, якщо вже заходився активно роздавати людям зброю, мусить перейматися не лише проведенням закону про презумпцію правоти поліцейських, а ініціювати вдосконалення Кримінального кодексу в питанні самозахисту.
Ну, і на останок, закон, окрім іншого, встановлює певні умови для надання дозволу на зберігання вогнепальної зброї. Це і обстеження у нарколога, і наявність сейфу для зберігання зброї, і обов'язкове проходження курсів поводження з нею. І тут виникає питання - чи достатньо одного сміливого вчинку для того, аби відповідати усім цим вимогам? Пан Аваков, який так боїться аби українці не перестріляли один одного, якщо на них звалиться з неба право купляти пістолети, чомусь дуже легко дає пересічному водію маршрутки бойовий пістолет, не надто переймаючись, що той може, наприклад, випадково застрелитися сам чи застрелити когось з оточуючих лише тому, що не навчений поводитися з вогнепальною зброєю. На вряд чи за добу, що минула з трагічних подій у Дніпрі, відомство Авакова встигло ретельно перевірити водія, аби переконатися у повній відсутності ризиків.
Зрозуміло, що вогнепальні подарунки - для Авакова річ політична. Зброю він дарує або заради звичайного піару, як у випадку з руфером Мустангом чи Тімоніним, або задля підтримання стосунків з поважними політичними партнерами, як це було з чисельними міністрами та нардепами. От тільки в українців такі щедрі жести викликають щонайменше нерозуміння. Тут треба або своє ставлення до права на зброю змінювати, або цю подарункову практику припиняти.
Аби зайвий раз не нариватися на критику, пан міністр може, приміром, змінити акценти і дарувати, замість вогнепальної, холодну зброю - шаблі, шпаги, кинджали, кортики, перначі та булави. І мілітаристський пафос зберігається, і історична екзотика присутня, і ніякого когнітивного дисонансу. Зберігання холодної зброї в Україні, як відомо, не є кримінальним злочином.
