Позашляховики для армії. Де застряг проєкт "Сайгак" і при чому тут китайські джипи

Відсутність достатньої кількості фінансів і негласне збройне ембарго Європи рано чи пізно повинно було привести до експансії китайського військового обладнання, а слідом і озброєння в Україні. Хоча і у Пекіна є певні "червоні лінії". Отже, починаючи з 2015 р., коли почалося масове переозброєння вітчизняної армії, китайський вплив був мінімальним — якщо не брати до уваги закупівлі деякого асортименту запасних частин до авіоніки, китайською в армії була тільки продукція автомобілебудування.

Перш за все мова про двигуни, які встановлювалися як на продукцію КрАЗу, так і МАЗу в кооперації з "Богданом", а також на український варіант від того ж "Богдана" китайського позашляховика Great Wall Wingle 5. У варіанті "Богдан-2351" машина з 2018 р. закуповувалася для заміни уазика, а медичний варіант аж до 2019 р. заміняв знову-таки радянські "буханці" в армії.

Однак після 2019 р. політична ситуація змінилася, і від закупівель абияк локалізованих китайських зразків відмовилися. Причому тільки для того, щоб почати закупівлі чисто китайських зразків. І в останні тижні прийшло відразу кілька нових підтверджень зміни політики.

Спочатку стало відомо, що ДП "АвтоМАЗ-Україна" отримало від Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони контракт на поставку китайських вантажівок. До 1 грудня 2021 р. військові повинні отримати сідельний тягач SITRAK C7H 6x4 TRACTOR і сім самоскидів SITRAK C5H 6х4 DUMPER. Ці машини представлені в нашій країні компанією "АГСОЛКО Україна", причому в рекламних проспектах вона не приховує, що великий внесок у створення цих машин вклала німецька MAN.

А потім пройшла інформація про те, що Національна гвардія України уклала контракт на придбання трьох пікапів Great Wall Wingle 7 з 2,4-літровим 150-сильним бензиновим двигуном. Причому їх комплектація досить цікава, якщо не сказати більше — це кунг з буксирним тросом і лебідкою DWH12000HD, двома маскувальними сітками (рослинного та біло-сірого забарвлення), однофазним компактним бензиновим генератором на 3,5 кВт, електричним подовжувачем (50-60 м), складаними меблями (стіл, 4 стільці), наметом на чотири людини і набором польового посуду. При цьому автомобілі повинні бути пофарбовані в сірий колір. Дуже складно уявити, які бойові завдання повинні вирішувати ці машини, крім як рибалка і полювання генералів НГУ. Втім, можливо, машини купуються для потреб гвардійського спецназу, який буде діяти в тилу умовного противника у відриві від основних сил?..

Варто сказати, що раніше Нацгвардія кілька разів купувала пікапи Great Wall Wingle 5 і тентовані 2-тонні вантажні автомобілі на базі джипів Great Wall H3 (4х4).

Але найцікавіше в іншому — по спеціалізованим автомобільним ресурсам пройшла інформація про те, що в країну ввезено партію пікапів і позашляховиків BAW Warrior виробництва компанії Beijing Automobile Works. По суті це армійські машини, які нині використовуються китайською армією, тільки трохи дообладнані для цивільного ринку. В Україну завозять машини дводверної і чотиридверної модифікації з турбодизельним двигуном 140 к.с. з об'ємом 2,4 л.

Серійна модель була представлена в 2006 р. на Пекінському автосалоні. А вже в наступному році стало відомо, що китайські збройні сили замовили 2100 одиниць такої техніки.

Здавалося б, інформація з розряду звичайних — хіба мало китайських машин завозять в країну. Однак відбувається це на тлі розпочатого навесні конкурсу в рамках дослідно-конструкторської роботи по армійському позашляховику "Сайгак", який повинен замінити в ЗС України технічно і морально застарілі УАЗ-469 і УАЗ-3151. Причому за умовами конкурсу п'ять приватних компаній повинні представити свій прототип до 1 вересня, розроблений за тактико-технічним завданням від військових.

Основними перевагами автомобіля "Сайгак" над УАЗ має стати використання дизельного двигуна, впровадження сучасного повного приводу, використання сучасних захищених колісних рушіїв, збільшений ресурс до капітального ремонту.

Однак до сьогодні відомо тільки про один прототип — від Конструкторсько-виробничого підприємства "Українська бронетехніка". Причому є тільки фотографія невисокої якості, якою поділився генеральний директор.

Природно, заміна армійських позашляховиків — завдання не з простих, тим більше на тлі відсутності в Україні компаній з досвідом розробки та серійного виробництва подібної автомобільної техніки. Абсолютно незрозуміло, чому наше Міністерство оборони пішло по такому довгому і витратному шляху, а не взяло на озброєння досвід країн з невеликим оборонним бюджетом, які спочатку освоювали великовузлове складання вже відпрацьованих в серійному виробництві моделей від відомих виробників, а потім вже поступово переходили до локалізації. А після накопичення необхідного досвіду і до розробки власних моделей. Цим шляхом йшли, наприклад, Туреччина і Китай (правда, Пекін ніколи не дбав про покупку ліцензії, але це питання іншого порядку). І так — приблизно так само планували вирішити це питання за попереднього президента.

Нинішній же "Сайгак" ризикує стати довгограючим проєктом, який в результаті не призведе до появи нової техніки у військах, а просто буде викачувати гроші і ресурси, які можна було використовувати набагато ефективніше.