Замість КрАЗа і "Богдана". Як німецькі двигуни Deutz допоможуть нашій армії

Успішне ведення бойових дій будь-якої сучасної армією передбачає не тільки наявність бойових підрозділів, озброєних сучасною технікою з навченими військовослужбовцями, а й потужний тил з розвиненою логістикою. А основою будь-яких військових перевезень є наявність парку вантажних автомобілів різної вантажопідйомності.

Анексія Криму і початок антитерористичної операції на Донбасі поставили питання руба про склад автомобільного парку. Спочатку здавалося, що це не є великою проблемою — досить буде зняти з тривалого зберігання тисячі машин, які за паперами значилися за армією після розпаду Радянського Союзу. Однак дуже швидко з'ясувалося, що знімати нічого: найновіші ще на початку 1990-х були розпродані цілком легально на цивільному ринку, а з інших спритні прапорщики зняли буквально все, що представляло хоч якусь цінність.

Тому коли почалося масове формування батальйонів територіальної оборони, то згадали про таку радянську практику, як мобілізація транспорту з народного господарства. Зрозуміло, що будь-який господар не поспішав віддавати кращі машини, і на фронт потягнулися вервечки цивільних КамАЗів, ЗІЛів і навіть ГАЗів з характерними помаранчевими або блакитними кабінами.

Було зрозуміло, що це не вирішення проблеми і потрібна державна програма переоснащення автомобільного парку. І тут, незважаючи на наявність такого гіганта радянського автомобілебудування, як Кременчуцький автомобільний завод, виникли серйозні проблеми. Вже закуплені в 2014 р. машини відрізнялися низькою якістю і великою кількістю деталей і агрегатів російського виробництва, що вкрай ускладнювало обслуговування.

В результаті було прийнято рішення про розгортання в країні великовузлового складання машин на наявних виробничих потужностях. З обмеженим вибором моделей — щось зі Східної Європи або китайське.

У підсумку вибір робився з двох варіантів — КрАЗ зі своїм В12.2МЕХ (версія китайського автомобіля F2000 за ліцензією MAN F2000) і "Богдан Моторс" з білоруським МАЗ-6317. Після довгих сумнівів вибір був зроблений на користь останнього. Вважається, що варіант КрАЗу був відкинутий, тому що виробник не міг забезпечити необхідного темпу випуску, оскільки його потужності були повністю зайняті виконанням експортних замовлень.

У березні 2016 року було підписано міжурядову угоду про складальне виробництво білоруських вантажівок МАЗ-6317 під найменуванням "Богдан-6317" в Черкасах, на дочірньому підприємстві корпорації "Богдан" "Автоскладальний завод № 2".

В принципі, сама машина непогана — модель розроблена в кінці 1980-х по досить жорстким технічним умовам Міністерства оборони СРСР. Його дослідні зразки пройшли приймальні випробування у всіх природно-кліматичних зонах, за результатами яких автомобіль був рекомендований до прийняття на озброєння і навіть включений в державне замовлення на 1991 р.

Після розпаду СРСР в Білорусі було організовано серійне виробництво — машини пішли на заміну після закінчення їхнього терміну автомобілів-всюдиходів радянського виробництва типу КрАЗ, КамАЗ і "Урал". Причому крім білоруської армії вони поставлялися в РФ і навіть Азербайджан.

Український варіант локалізації цієї вантажівки являє собою машину з китайським двигуном Weichai Power WP10.380E32 замість російського ЯМЗ-238Д. "Богдан Моторс" зміг за короткий час набрати досить-таки значний темп виробництва. Загальна кількість поставлених машин невідома, але, наприклад, в 2016 р. армія отримала 120 таких вантажівок, в 2018 р. — понад 200.

З'явилися і модифікації. Так, приватна фірма НВО "Практика" випустила обмежену серію броньованого варіанту вантажівки під загальною назвою "Богдан-Козак" з можливістю розміщення 23 бійців з повним озброєнням. А на День незалежності 2017 р. був представлений спеціалізований вантажний бронеавтомобіль для перевезення боєприпасів з мультиліфтом Hiab Multilift, який призначений для перевезення боєприпасів, монтажу обладнання, а також може використовуватися як евакуатор пошкодженої техніки.

Однак з самого початку реалізації цього проєкту висловлювалися сумніви в тому, що має сенс так щільно прив'язуватися в стратегічно важливих питаннях до Білорусі в силу відверто проросійської позиції її керівництва.

В результаті масова заміна вантажівок класу 6х6 була фактично згорнута після 2019 р. Закупівлі у "Богдан Моторс" були визнані політично неправильними і повністю зупинені. Однак армії вантажівки були, як і раніше, потрібні, і в підсумку Міністерство оборони стало купувати у цивільних постачальників невійськові моделі МАЗ-631727. Так, влітку 2020 р. було куплено 41 перефарбовану під військову цивільну вантажівку за завищеними цінами і яка не відповідає вимогам військових.

А нині обраний ще один, умовно вже третій шлях. Днями з'явилися повідомлення про те, що на державному підприємстві "45 експериментальний механічний завод" розпочато ремоторизацію вантажівок ЗІЛ-131 радянського виробництва на німецькі двигуни Deutz BF4M2012C в зборі з механічною коробкою перемикання передач Eaton ZY05306 FS H5206B LH ZIL. Поки мова йде тільки про машини, які використовуються в якості шасі для танкоремонтних майстерень ТРМ-80, майстерень техобслуговування МТО-80Д і рухомих ремонтно-зарядних станцій ПРЗС-70Д. Проте з великою часткою ймовірності можна говорити про те, що якщо досвід експлуатації буде визнаний вдалим, то процес піде масово.

У будь-якому випадку треба розуміти, що це тільки тимчасовий захід — втому металу в радянських машинах ніхто не відміняв. Тобто до питання комплексного переоснащення армії на нові вантажні автомобілі нам ще доведеться повернутися, і хотілося б сподіватися — на новому технологічному рівні і з новими підходами.