Влада заявляє, що перевиборів не буде. Що мається на увазі насправді
З одного боку, та президент Петро Порошенко, і прем'єр Володимир Гройсман, і спікер Андрій Парубій в єдиному пориві виступили проти сценарію дострокових парламентських виборів. Що в принципі легко пояснити - не можуть же вищі представники влади у відкриту ініціювати процес, який, по-перше, не додає країні стабільності, а по-друге, загрожує їм на виході втратою цієї самої влади або значним ослабленням власної політичної ваги. Однак, з іншого боку, діючі керівники України, не проігнорувавши наполегливі чутки про перевибори, тим самим лише підлили масла у вогонь тліючої кілька тижнів поспіль інтриги щодо майбутнього Верховної Ради нинішнього скликання. Тим більше, що причини для її розпуску давно визріли, а вийти назовні у всій красі взагалі можуть вже найближчим часом. Та й сам Порошенко, переклавши на ВР левову частку відповідальності за відповіді на виклики-2018, де-факто позначив реальні умови для перезавантаження парламенту.
Міфологія оптимізму
Останній день зими став багатим на знакові заяви на задану тему. Спочатку лідер Радикальної партії Олег Ляшко озвучив свій гучний інсайд про те, що на Банковій, мовляв, вже остаточно вирішили провести парламентські перевибори для підстраховки на випадок поразки Порошенко в президентській гонці-2019. Потім прем'єр Гройсман і спікер Парубій вийшли на спільний брифінг, презентувавши розроблену раніше дорожню карту з 57-ми пріоритетних законопроектів щодо виконання зобов'язань України перед Євросоюзом у сфері подальшої євроінтеграції. При цьому обидва висловили більше ніж чітку позицію щодо розмов про дострокові вибори ВР.
"Очевидно, що такий доцільності зараз немає", - висловився на цей рахунок Гройсман. А Парубій взагалі був категоричний: "Запам'ятайте мої слова. Не буде дострокових виборів. Будуть вибори в період, передбачений Конституцією". Нарешті, буквально за лічені хвилини на подіум своїй великій прес-конференції в "Мистецькому Арсеналі", присвяченій головним актуальним викликам для країни, піднявся президент Порошенко і спробував в даному питанні остаточно розставити всі крапки над "і". Втім, на ділі вийшло таке собі три крапки.
Звичайно, глава держави висловив своє задоволення темпом реформ, забезпеченим законотворчістю минулого парламентської сесії, і був в цілому оптимістично налаштований щодо прийняття в ВР і нагальних кадрових питань, важливих законопроектів, як, наприклад, про антикорупційне суді, що є ключовою вимогою МВФ для виділення нам чергового траншу. Але подальше існування нинішньої Верховної Ради Порошенком фактично поставив у пряму залежність саме від позитивних результатів найближчих голосувань нардепів.
Тобто якщо ВР успішно справиться з цими викликами (відповідальність за які Банкова елегантно переклала з себе на неї), то проблема парламентського розпуску буде зовсім знята як недоречна. "Якщо парламент все це приймає, які можуть бути розмови з цього приводу", - заявив Порошенко. І тут же додав, що при інших умовах повернення до теми перезапуску ВР неминуче, спеціально нагадавши всім, що саме він має ексклюзивні по Конституції права розпускати Верховну Раду.
Примітно, що це було сказано досить витіювато, але нардепи, буквально нальоту схопивши всю суть таких президентських натяків, в результаті прийняли 1 березня в першому читанні закон про Вищу антикорупційному суді. Причому голосувала не тільки коаліція з БПП і "Народного фронту" з попутниками з позафракційних і депгрупп "Відродження" і "Воля народу", але і опозиціонери з "Батьківщини", "Самопомочі" і партії Ляшка. Загальна: 282 голоси - майже конституційна більшість. Хоча перенесення кадрових питань на середину березня свідчить як раз про те, що загальні політичні торги, в яких особливе місце приділено сценарієм перевиборів, лише стартували.
Суперечливе справа техніки
На перший погляд, чисто технічно і абсолютно конституційно все з розпуском ВР вирішується в два рахунки. Якщо конкретніше, то першим клацанням доводиться де-юре відсутність парламентської коаліції, що де-факто давно є загальновідомим фактом, адже актуальні 136 мандатів БПП і 81 депутатський багнет НФ в сумі дають лише 217 голосів, а не шукані 226. До речі, щоб прискорити процес і позбавити опонентів можливості займатися правової казуїстикою, можна всій президентською фракцією просто офіційно оголосити про вихід з більшості ВР.
Після чого автоматично починається 30-денний відлік для нової коаліціади, невдача в якій дає Порошенко право зробити друге клацання - відправити парламент на дострокові вибори, через два місяці після випуску відповідного указу. Як нині коментують в кулуарах деякі нардепи з БПП, така ситуація неприємна, але це "складний вибір між дуже поганим і катастрофічним". Таким чином, ідеологічна база під саму можливість дій Банкової за даним сценарієм вже в принципі підведена.
Втім, горезвісне справа техніки виглядає елементарним тільки в теорії, а на практиці може обернутися прямо протилежними для АП наслідками. Бо як однопартійці екс-прем'єра Арсенія Яценюка та голови МВС Арсена Авакова здаватися навряд чи мають намір, перевибори їм обіцяють виключно політичну катастрофу, зате для них "дуже поганий вибір" - це спробувати створити нову коаліцію, але вже без БПП. Що кілька з розряду фантастики, але чисто теоретично все ж можливо.
Якщо підходити до завдання суто математично і підсумувати всіх нардепів з НФ, "Самопомочі", Радикальної партії, "Батьківщини", "Відродження", "Волі народу" і позафракційних (без урахування прокремлівського "Оппоблока", що чисто іміджево неприйнятно для всіх політичних гравців), виходить 244 мандата. Плюс в запасі ще 75 мажоритарників з БПП, які можуть переміщатися по фракціях цілком офіційно і абсолютно безболісно. Так, вийде досить нестійкий конгломерат - його учасники увійдуть до жорсткий багаторівневий конфлікт вже на етапі формування нового коаліційного Кабміну. Однак це стане дійсно широким антипорошенковским фронтом, що практично нівелює для президента будь-які шанси переобратися у травні 2019-го на другий термін.
Можливості та ризики перезавантаження
Саме бажання в один момент списати на пенсію Яценюка, Авакова і іже з ними, а не шукати з такими союзниками спільну мову у виснажливих переговорах, є для Банкової головним спокусою, щоб здійснити глобальну перезавантаження Верховної Ради до президентських виборів. Другий момент, як вірно помітив той же Ляшко, також важливий - підстрахуватися на випадок поразки Порошенко в наступному році.
Адже в такому разі на планових парламентських виборах у жовтні 2019 р. БПП, по суті, чекає як максимум повний крах, а як мінімум маленька фракція. Щось по типу "удачі" Юлії Тимошенко, яка, програвши навесні 2014-го президентські вибори, зуміла через півроку з дуже малим запасом таки протягти свою "Батьківщину" у парламент нинішнього скликання. А дострокові вибори ВР у цьому році дозволять БПП вже точно отримати горезвісну "золоту акцію" і можливість торгуватися в майбутньому при будь-яких розкладах.
Однак це поки відверто гіпотетичний сценарій має право на існування при двох обов'язкових умовах - збереження чинної змішаної виборчої системи і повний контроль над Центрвиборчкомом. Інакше, як кажуть, гра не варта свічок - фракція БПП без мажоритарки та адмінресурсу значно порідшає. Банкова ж отримає абсолютно непідконтрольний собі депутатський корпус, де значно зросте загін "Батьківщини". Ляшко і Садовий, швидше за все, залишаться при своїх", зате цілком ймовірно, що з'являться нові фракції - "Громадянської позиції", "Свободи" та "життєлюбів" Рабиновича. І вони всі разом будуть клювати переважно тільки одного Порошенка з приводу і без оного.
Між іншим, у збереженні зручних для влади правил виборів і їх організаторів з ЦВК також не все так просто. Як відомо, у парламенті вже прийнятий у першому читанні новий Виборчий кодекс, який своїм введенням пропорціоналки з відкритими списками подобається і українським виборцям, і нашим західним партнерам. Одним словом, відверто валити дані законодавчі ініціативи - собі ж на шкоду, особливо в умовах передвиборної гонки. Що ж стосується нового складу Центрвиборчкому, то якби в цьому питанні все було "на мазі", то його давно вирішили б, а не постійно переносили з одного пленарного тижня на іншу, з іншого - на третю і так далі. І навіть якщо все в цьому кадровому справі пройде за раніше затвердженим в АП планом, "ніж у спину" завжди може увіткнути дуже образливий "Народний фронт", без майбутніх представників якого у ЦВК Банкова знову ж виявиться ні на що не впливає меншості.
