Гройсман: Якщо ми проведемо реформи - Україна перетвориться на країну найбільшого успіху на континенті
ДС Ви майже півтора року на посаді. Як ви оцінюєте результати роботи уряду за цей період?
В. Р. Головне, нам вдалося стабілізувати ситуацію. Рік тому наш уряд спадало на тлі політичної кризи, яка вже переростав у соціально-економічний. Нам вдалося стабілізувати ситуацію, більше того, перейти до економічного зростання. Справедливості заради треба сказати, що ми спиралися і на те, що було зроблено в 2014 і 2015 роках і першим і другим урядами Арсенія Яценюка. Тоді приймали деякі складні, хоча і дуже непопулярні рішення, але вони дозволили вирівняти ситуацію, зупинити економічне падіння. Нашим завданням було вже на базі цього фундаменту перейти до економічного зростання і продовжити зміни всередині країни. Я вважаю, що ми утримали ситуацію. Ви пам'ятаєте, як багато скептицизму було, коли ми тільки прийшли? Був скепсис щодо мене як прем'єр-міністра, і щодо того, що ми ситуацію в країні не втримаємо, бюджет не виконаємо і зиму не пройдемо. Але ми все зробили.
ДС В Україні часто такий настрій - ніби ось-ось настане катастрофа...
В. Р. Так, у нас завжди знаходяться ті, хто чинить опір, ну і скептики, які завжди будуть говорити щось наперекір. Для того щоб провести зміни, треба мати надію і волю.
ДС Існує думка, що в 2014 році було своєрідне "вікно можливостей", щоб проводити непопулярні реформи, в тому числі і ті, які зараз пропонує ваш уряд: пенсійну, медичну і земельну. Чому їх не провели тоді, враховуючи, що люди готові були терпіти?
В. Р. Якщо подивитися в минуле, то завжди знайдеться дуже багато речей, які, здавалося б, можна було зробити по-іншому або краще. Але треба чітко розуміти ситуацію, яка була тоді. Наприклад, лютий-березень 2014 року. На рахунках Державного казначейства України було 108 тис. грн. Ви уявляєте? Російські танки на східному кордоні, окупація Криму, а уряд залишився без ресурсів. В тій ситуації ворог робив все, щоб Україна зникла як держава. Ми не зникли, і це дуже важливо. І тут великий вклад не тільки уряду, але й кожного громадянина України. Сьогодні озиратися на минуле і говорити, що ми могли б зробити краще, неправильно. Досвіду подолання таких криз не було, виклики були великі. Незважаючи на все це, зроблено було теж чимало.
ДС Однак такі складні рішення, як пенсійна реформа, зокрема, збільшення стажу виходу на пенсію або навіть пенсійного віку, тоді можна було легше провести через парламент...
В. Р. Можливо, але в країні не була готова жодна реформа.
ДС тобто напрацьованого пакету реформ не було?
В. Р. Тоді не було. Це очевидний факт. Все тільки напрацьовувалося, а вже в 2015 році почали прийматися рішення. Реформи - це процес, що вимагає часу. За три роки ми отримали власний досвід, утримали ситуацію в країні, а тепер необхідно відновлювати економіку і рости. Я вірю у велике майбутнє України, в те, що у нас є серйозні можливості у багатьох сферах. Ми можемо мати сильну економіку, сильну оборонку і будувати потужні демократичні інститути. Це цілком у наших силах. Ми можемо відновити довіру до українських судів, провести модернізацію, я б сказав, капітальний ремонт країни. Звичайно, для цього потрібні реформи. Ми запропонували цілий пакет реформ. Це і пенсійна, і реформа охорони здоров'я, і реформа освіти. Багато речей ми робимо в економічній сфері, у фіскальній політиці, в сфері дерегуляції. Окремо хочу зазначити, що ще в 2014 році, коли я вперше прийшов в уряд, ми почали проводити децентралізацію влади. До речі, щодо "вікна можливостей". Коли я був мером Вінниці, ми багато співпрацювали зі Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва. Швейцарія дуже багато допомагала Вінниці і зараз допомагає...
ДС Це в питаннях питної води, криниць і трамваїв?
В. Р. Не тільки. Ми і трамвайні проекти зробили зі швейцарцями, і проект з енергоефективності, провели роботи по генеральному плану, у нас працювали швейцарські урбаністи. Все це ще в 2006-2013 роках, коли я був мером.
ДС У Вінниці вже в 2012 році була електронна система управління містом...
В. Р. Саме її ми зробили самі. Швейцарці бачили, що ми зацікавлені в роботі на результат, ми відкриті і прозорі, тому нам допомагали. У 2011 році ми спілкувалися у Вінниці, і я запропонував тодішньому керівникові агентства в Україні організувати розробку пакету законів, які забезпечать в Україні децентралізацію і розвиток місцевого самоврядування. Але я був упевнений, що з часом відкриється "вікно можливостей" і тоді у нас буде готовий пакет і буде можливість його швидко проголосувати.
ДС А що швейцарці?
В. Р. Швейцарці спочатку погодилися з моєю ініціативою, почали працювати, навіть викликали експертів зі Швейцарії, працювали з Асоціацією міст, з парламентом, з Адміністрацією президента. А потім ми зустрілися, і вони кажуть: ми з усіма поговорили і не бачимо шансів на проведення цієї реформи в найближчій перспективі. Вони сказали, що не зможуть підтримувати проект, який невідомо коли закінчиться. Тоді дійсно складно було повірити, що все зміниться. Ви ж пам'ятаєте, що в той час з кожним роком все більше централізували владу і фактично знищували місцеве самоврядування.
Потім я багато разів згадував цю розмову, коли в 2014 році ми взялися за реформу місцевого самоврядування і децентралізації. Було багато експертних напрацювань, але цілісної картини не було. Я, як віце-прем'єр-міністр, збирав всіх разом, і ми почали напрацьовувати конкретні рішення. З'явилися фінансова децентралізація, державна регіональна політика, запрацював фонд регіонального розвитку, почалося добровільне об'єднання громад та багато інших ініціатив.
ДС Зараз місцеве самоврядування отримало колосальні фінансові ресурси. Наскільки ефективно ці кошти використовуються?
В. Р. Як використовують? По-різному. Часто головна ідея - покласти гроші на депозит. Але я хочу підкреслити, що там, де є нормальний господар, можуть ефективно використовувати ресурси, там завжди буде порядок, а де ледар - там проблеми. Коли я став мером ще в 2006 році, зібрав весь господарський актив і сказав, що через два місяці ми будемо будувати дороги у Вінниці. На мене подивилися, іронічно посміхнулися і запитали, де візьмемо гроші. Я запевнив, що гроші знайду, готуйте проектну документацію. Тоді ми випустили облігації місцевої муніципальної позики, під 10 або 11% залучили 30 або 40 млн грн, вже точно не пам'ятаю. Потім зробили наступне: ми не відразу використали всю суму, щоб будувати дороги, а проплатили аванси. Роботи почалися, я оголосив тендер, місто вибрав банк, та інші кошти ми поклали на депозити під 18%. Фактично місто на цьому заробляв 6-7% в рік, а це були досить серйозні ресурси. Тоді, в 2006 році, депозити були вимушеним заходом, вони дозволяли отримати додатковий ресурс. Сьогодні коштів у місцевого самоврядування більше, і їх потрібно ефективніше використовувати. Але в 2006 році депозит був абсолютно нормальним інструментом, який в умовах відсутності грошей дав мені можливість розпочати масштабний ремонт доріг.
ДС Ви таким чином просто заощаджували гроші...
В. Р. Не тільки економив, але й заробляв у бюджет міста! Частину ми відразу пустили на відновлення доріг, а частина працювала в банку.
ДС Створюється враження, що, незважаючи на процес децентралізації, який вже розпочався, саме з боку уряду і президента йдуть заклики, мовляв, у вас є ресурс, є гроші, беріть і робіть, а мери або голови громад, навпаки, дивляться, як би чого не вийшло...
В. Р. В чому-то це правда. При цьому я можу сказати, що накопичені сьогодні ресурси досить серйозні, десь на 100 млрд грн збільшилися місцевих бюджетів за останній рік. Сьогодні всі на місцях, міська рада, виконавчий комітет, гроші автоматично зараховуються на рахунки місцевих бюджетів, можна розвивати місцеві проекти, програми модернізації, робити інфраструктурні проекти, оновлювати транспорт, школи, дитячі садки або будувати нові. Інша справа, що ніхто не прийде і не зробить, треба брати відповідальність і робити самим.
ДС Звідки у вас ця фішка, щоб будувати дороги? Ви говорите, що прийшли у Вінницю молодим і відразу взялися за дороги...
В. Р. Сьогодні вже важко відповісти, я навіть не пам'ятаю. Перш ніж стати мером, я провів сотні зустрічей з людьми, на яких вони говорили про те, що їх не влаштовує, в тому числі і про стан доріг. Я вважаю, що чоловік повинен ходити по нормальному тротуару, чистому, відремонтованого. Їздити по нормальній дорозі, в нормальному тролейбусі, автобусі або трамваї, заходити в під'їзд охайний, прибудинкові території повинні бути обладнані, поліклініки забезпечені. Загалом, все, що оточує людину, має бути приведено в порядок. Дороги були лише частиною того, що ми почали робити. Тому, коли на одному з перших інтерв'ю мене запитали, у чому ваш підхід в роботі, я сказав - в системності. А в чому полягає системність? В тому, що ми повинні чітко рухатися вперед, бачити мету і розуміти конкретні кроки, які повинні привести нас до результату.
ДС Перед тим як перейти в Кабінет Міністрів, ви були спікером парламенту. Наскільки вам вдається знайти спільну мову з депутатським корпусом, щоб реалізувати системний підхід до реформ? Адже за пенсійну та медичну реформи проголосували в першому читанні. Вони прийняті, але ще невідома їхня доля у другому читанні. Не вихолостять їх на рівні комітету?..
В. Р. Законопроекти, підготовлені до другого читання. Однак ще треба попрацювати, щоб розглянути 800 поправок по медицині та півтори тисячі поправок щодо освітньої реформи. Це буде непросто, але ми зробимо все, щоб їх розглянути професійно і не дати, як ви сказали, вихолостити. При цьому пенсійна реформа в першому читанні прийнята і отримала 282 голоси. Тут слід зазначити, що, здобуваючи цю реформу, ми зробили дуже важливий крок, відійшовши від тих схем, які пропонувалися.
Раніше йшлося про що? Підвищити пенсійний вік. Я категорично не сприймав цю позицію, вважав її несправедливою по відношенню до українських громадян. Ми знайшли нову систему, яка збалансує Пенсійний фонд і найголовніше - відновити справедливість, відновити нормальні пенсії для пенсіонерів, зокрема, враховуючи їх трудовий стаж. Ми проведемо осучаснення, тобто перерахунок раніше призначених пенсій, скасуємо оподаткування для працюючих пенсіонерів. Запропонована модель підвищення трудового стажу створить передумови для детінізації зарплат, що дуже важливо, тому що абсолютна більшість тих, хто претендують на пенсію, повинні платити в Пенсійний фонд. Це і дасть можливість побудувати якісну пенсійну систему. Я вважаю, що кожен народний депутат повинен бути прихильником такої формули. Тим більше, що питання не в тому, підтримують пенсійну реформу Гройсмана чи ні, а в тому, пенсіонери будуть отримувати більш високі пенсії вже з 1 жовтня або не будуть. Тому варіант, який запропонував уряд, є в принципі дуже системним і якісним і найголовніше - збалансованим. Він дасть змогу 9 млн пенсіонерів підвищити пенсії.
ДС Крім того, він не настільки дратує тих, хто вже збирається на пенсію, як підвищення пенсійного віку...
В. Р. Там підвищення пенсійного віку немає! Там є загальний стаж, вимоги до якого виростуть, а пенсійний вік такий, як і сьогодні, і в жодному разі не буде підвищуватися. Ми уникли цього. Причому варто відзначити, що багато країн мають пенсійний вік і з 63, і з 65, і навіть з 67 років. Ми від цього відійшли. У кожного є можливість до 60 років заробити необхідний стаж і піти на пенсію. Тому я вважаю, що парламент, президент і уряд повинні об'єднатися навколо цієї реформи і вшанувати нинішніх і майбутніх пенсіонерів.
ДС тобто ви оптимістично дивитеся на шанси прийняття пенсійної реформи у Верховній Раді?
В. Р. Абсолютно. Я взагалі оптиміст, тому що, якщо бути песимістом, неможливо домагатися результату...
ДС Ось ви оптимістично налаштовані, а як бути з тим, що за зміни до державного бюджету фракція БПП не голосувала у повному складі і довелося залучати голоси поза коаліції?
В. Р. Проте зміни в бюджет все ж були прийняті. Там закладені кошти на пільги та субсидії, на лікування хворих за кордоном, ліки, інфраструктурні проекти, на оборону і безпеку. Всі пріоритети залишилися...
ДС Ви відчуваєте, що зараз є працездатна коаліція, яка підтримує уряд, чи вже можна говорити про уряд меншості?
В. Р. Немає! У нас коаліція абсолютно здорова! І дуже важливо те, що ми знаходимо підтримку серед позафракційних депутатів та інших груп і фракцій! Питання, які вносить уряд на розгляд парламенту, це не мої питання, це питання держави. Це питання побудови держави і справедливості, економічного розвитку та обороноздатності, це те, що потрібно Україні. І я готовий заради цього об'єднуватися, готовий об'єднувати людей, готовий боротися за те, у що вірю.
ДС А у що ви вірите?
В. Р. Я вірю в успішне майбутнє України і буду за нього боротися! Це для мене принципове питання, тому голоси складаються по-різному - десь 226, а де-те, як пенсійна реформа, 282. Зараз принципове завдання - підготуватися до другого читання з ключових реформ, сформувати бюджет на 2018 рік та прийняти його.
ДС Коли ви прийшли на посаду прем'єр-міністра, то однією з перших була заява про необхідність припинити перманентні зміни податкового законодавства, щоб дати бізнесу стабільність і можливість прогнозувати урядову політику. Як буде зі стабільністю? Бюджет знову буде на новій податковій базі?
В. Р. Ми вже сьогодні бачимо постійну податкову базу. В минулому році ми прийняли низку новацій щодо адміністрування податків. Запропонували рішення про електронний реєстр податку на додану вартість. Це колосальний внесок у антикорупційність цього податку! ПДВ був хронічно корупційним. Зараз він відшкодовується автоматично, і ніяка корупція неможлива! Моє завдання сьогодні - домагатися прийняття системних рішень і підтримувати їх, тому що не важливо, хто автор, важливо, щоб ми приймали рішення, які потрібні країні! Зараз нам потрібно подолати корупцію на державних підприємствах, тому що 3,5 тис. держпідприємств згенерували на сьогодні 87 млрд грн збитків! Тому те, що не потрібно державі, не має стратегічного характеру, треба продати, в тому числі на електронному аукціоні. На підприємство прийде новий власник, який створить нові робочі місця, залучить нові технології.
ДС Проблема в тому, що останні три роки ми живемо взагалі без приватизації...
В. Р. Ви ж розумієте, що протидія системи нікуди не поділося. Ми з цим боремося. Зараз ми запропонували абсолютно новий законопроект, прозорий, конкурентний. За цим законом на процес продажу майна буде поширюватися англійське право. Це означає, що будь-який спір можна буде вирішити в суді Лондона. Це важливе питання, це захист прав інвестора, і ми будемо наполягати на тому, щоб такий закон був прийнятий.
ДС На якому етапі зараз цей законопроект?
В. Р. Він розроблений, поданий президенту і має бути розглянуто на Раді реформ. Дуже важливо, щоб такі закони були прийняті як можна швидше. Я вам гарантую: слід прийняти буквально п'ять-сім рішень і Україна почне прискорене економічне зростання!
ДС А прискорене зростання - це, за вашою оцінкою, скільки?
В. Р. Вище 5%.
ДС Які п'ять-сім рішень дадуть прискорене зростання?
В. Р. зокрема, це пенсійна, медична та освітня реформи. Освітня реформа надзвичайно важлива. Подивіться, як динамічно змінюється світ! Нам треба змінювати програми. Медична реформа дуже важлива, адже українці живуть на сім років менше, ніж у Європі. Це що, справедливість? Притому що світ вже має медичними технологіями, які дозволяють рятувати життя...
ДС Тут, напевно, ще є питання до стилю життя, до профілактики...
В. Р. Я згоден, але моя пріоритетне завдання - створити таку систему, яка допомогла б врятувати життя. У 2017 році ми робимо 13 центрів кардіосудинної хірургії. Ми закупили 20 тис. стентів. Що це означає? Якщо кожному українцеві, якому потрібно стентування, воно буде зроблено, то людина буде жити, причому без інвалідності...
ДС І зможе працювати, як правило, в стентуванні потребують люди працездатного віку...
В. Р. найголовніше, що не помре! Зменшаться смертність та інвалідність! Україні потрібен капітальний ремонт у багатьох сферах. Надзвичайно важливим для України є стан доріг. Я доручив розробити стратегію розвитку українських доріг на 2018-2022 роки. На жаль, раніше у нас її не було. Ніхто не розумів, що робити в цьому році, а що в наступному. І якщо під час революції, кризи і вторгнення ворога в 2014-2015 роках це ще можна зрозуміти, то абсолютно незрозуміло, як можна було жити без стратегії, наприклад, з 2004 до 2014 року? Що б не говорили, а у 2004 році зростання економіки становило 12%, і цього більш ніж достатньо для того, щоб проводити структурні зміни, зробити Україну і українців успішними.
ДС Але в ті часи підвищували українцям соціальні гарантії...
В. Р. Все це дешевий популізм! Який занадто дорого обходиться країні. Замість того щоб провести системні зміни, роздавали людям одноразово по 100, 200 або навіть 1000 грн. Необхідний системний підхід, так, як ми робимо пенсійну реформу. Зміни мають бути прогнозовані і гарантувати людям впевненість у завтрашньому дні. Системність важлива в будь-якій сфері. Візьмемо хоча б сільське господарство. Як було раніше? Умовно кажучи, посіяли, зібрали, сіли на кораблі і вивезли за валюту. І все. А де робочі місця для українців? Де переробка? Де тваринництво? Все це потрібно системно змінювати. Нам треба підтримати сільськогосподарське машинобудування в Україні. Зараз необхідно впроваджувати механізми підтримки українського експорту. Дуже важливі такі програми! А для цього потрібні ресурси. На жаль, в цьому році з-за так званої блокади Донбасу ми втратили 1% зростання ВВП. Якби не це, у нас зараз був би зростання близько 3% і це дало б нам додаткові можливості. Ми визначили досягнення нашої енергетичної незалежності як одну із стратегічних цілей, але це вимагає часу. Зокрема, ми прийняли програму, за якою повинні наростити власний видобуток газу, і сьогодні "Укргазвидобування" успішно збільшує видобуток.
ДС до Речі, газовики постійно скаржаться на проблеми з отриманням ліцензій. Кажуть, що три з половиною роки треба чекати, щоб отримати всі дозволи на відкриття нової свердловини...
В. Р. З минулого року кількість виданих дозволів початок істотно збільшуватися. Але проблема існує, і тут ми будемо далі працювати з дерегулюванням. Це проблема не тільки міністерства, це питання й до місцевої влади, і до іншим відомствам. Але з нового року буде діяти норма, згідно з якою 5% від рентних платежів буде направлятися в місцеві бюджети. Це означає, що ми хочемо зацікавити місцеві бюджети, місцеві влади підтримувати розвиток видобутку газу і нафти. Найголовніше, що ми сьогодні приймаємо рішення на перспективу і вони будуть змінювати Україну, поступово з'явиться зовсім інша якість життя. На цьому тлі важливо домогтися конкретних результатів у боротьбі з корупцією. І дуже важливо, щоб був створений суд, якому довіряє суспільство.
ДС Ви маєте на увазі Антикорупційний суд?
В. Р. Це не головне. Важливо, щоб суд користувався довірою громадян. Зараз відбувається перезавантаження Верховного суду, і я б дуже хотів, щоб він став справжнім еталоном правосуддя. Це дуже важливо. Якщо мова йде про антикорупційних справах, то не так важливо створити Антикорупційний суд або Антикорупційну палату. Головне, щоб процес їх створення не затягувався, і щоб вони були незалежними.
ДС Ви згадали про аграрному комплексі. А як бути з землею?
В. Р. Земельна реформа надзвичайно важлива для нас! Я переконаний, якщо ми проведемо необхідні реформи, включаючи і цю, вони змінять Україну абсолютно і перетворять її в країну найбільшого успіху на континенті.
ДС Може, все-таки не так відразу - найбільший успіх...
В. Р. Немає! Саме так, відразу! Тому що у нас дуже великі можливості для зростання! У нас можливості для зростання набагато більше, ніж у розвинених країнах.
ДС Коли в 2015 році йшли переговори про реструктуризацію боргів, то домовилися, що частину боргу нам списують, але при перевищенні темпів зростання до 4% ми будемо виплачувати премію нашим кредитором. Як з цим бути?
В. Р. Нам однозначно треба було тоді робити реструктуризацію, наші зовнішні борги навіть зараз складають 80% ВВП.
ДС За європейськими мірками це не трагедія, греки мають більше 150%.
В. Р. Так, але при слабкому рівні розвитку національної економіки та модернізації це дуже високий показник. Особливо в ситуації, коли 5% ВВП ми змушені витрачати на національну безпеку, 5% ВВП - дефіцит Пенсійного фонду. Крім того, близько 4% ВВП ми витрачаємо на обслуговування зовнішніх національних боргів. Тому нам потрібна була реструктуризація, вона була єдино правильним кроком. І тут, я вважаю, уряд Яценюка виконав дуже серйозну роботу. Я в той час був у парламенті спікером і чув критику з різних боків, коли обговорювали питання реструктуризації. Я всім сказав тоді, що у нас є пропозиції реструктуризації від уряду, а якщо хтось може зробити краще, я підпишу відрядження, їдьте до кредиторів і домовляйтеся. Але ніхто нікуди не поїхав. Те, що можна було реально зробити на той момент, український уряд зробив, знайшли можливості врегулювати ситуацію.
ДС І якщо ми будемо рости вище 5%, то будемо виплачувати ці премії кредиторам?
В. Р. Ми обов'язково повинні платити премії. Ми можемо перекредитуватися на більш вигідних умовах, у нас є велике поле для маневру. Тут важливий економічний ріст і щоб системи, що забезпечують послуги для людей, були якісними. При цьому важливо не шукати ворогів. Багато з МВФ намагаються зробити ворога. Можу сказати, що реформи, про яких я кажу, потрібні не МВФ. Вони потрібні нам. Українці повинні бути здоровими, освіченими, мати нормальну роботу, щоб забезпечувати собі нормальне життя, повинні їздити по нормальних дорогах, ефективно споживати енергоресурси, бути соціально захищеними і отримати доступ до правосуддя.
ДС Ну а земля повинна бути товаром?
В. Р. Я б так широко не говорив про це питання. Я б не хотів, щоб хтось використовував земельну реформу для того, щоб обдурити українців.
ДС Обдурити їх можна і без земельної реформи, втім, і зараз дурять...
В. Р. Обманюють і зараз. Є тіньовий ринок землі, і це всі знають. При цьому я вважаю, що у нас є дуже великий потенціал розвитку - це українське село. Якщо застосовувати серйозні аграрні технології, то у нас можливе зростання в рази! Сьогодні ми довели, що перші в світі з виробництва соняшникової олії, другі - по кукурудзі, постійно входимо в число лідерів по пшениці. У нас є можливості йти далі! Ми повинні зробити ефективні інструменти відродження українського фермерства. Великі латифундії в більшості своїй ніколи не будуть створювати додану вартість, вкладати кошти у переробку. У них конвеєр. Я не кажу, що вони погані, це просто інший бізнес, інший формат.
Тому дуже важливо, щоб був сформований легальний і ефективний ринок землі та щоб він був не в інтересах латифундій, не в інтересах іноземних громадян, а в інтересах українців, в інтересах фермерів. І ми сказали, що готові запропонувати на продаж до 200 га в одні руки, але тільки українському громадянину. Прозорий ринок дозволить залучити в аграрний сектор довгі гроші, причому саме для фермерів. Можу відверто сказати, що цілі просто продати або купити землю немає. Мета в тому, щоб закласти основи для розвитку українського фермерства.
ДС А у латифундій або великих промислових господарств є майбутнє на українському ринку або в середньостроковій перспективі взагалі його не бачите?
В. Р. Все залежить від них, як вони вписуватимуться в сучасні вимоги, у сучасну економіку. Ніхто не говорить, що земля буде продаватися тільки. Якщо всіх влаштовує, що вона в оренді, то, будь ласка, люди можуть здавати в оренду. Просто у них повинно бути право, якщо хочуть продати, нехай продають.
ДС Ви згадали про довгі гроші. За різними оцінками, в українців "під матрацами" від $30 до $90 млрд. чи Є якісь ідеї, як створити умови, щоб ці гроші заробили в економіці?
В. Р. Головне - це довіра до банківської системи. І треба чесно сказати, що банківська система України надійна.
ДС Те, що навіть голови Нацбанку немає, не створює проблеми?
В. Р. Глава Нацбанку є!
ДС Виконуючий обов'язки...
В. Р. Немає! Гонтареву ніхто не звільнив, наскільки я розумію. Подання в парламенті немає. Крім того, перший заступник глави НБУ Яків Смолій теж достатньо кваліфікована людина. Тому на сьогоднішній день головне - це довіра до банківської системи, стабільність в країні, стабільність національної валюти. До речі, ЄБРР розпочав надавати кредити в гривні, а не в євро, як було раніше. Це значить, що наша валюта зміцнюється, і це добре.
ДС Головне, щоб вона не підскочила так, як у 2015 році...
В. Р. Передумов для цього зараз немає.
ДС Українців дуже обурила ситуація навколо Ryanair, тому виникає кілька питань. По-перше, як можна було підписувати меморандум, не маючи загальної концепції розвитку аеропортів в Україні, і, як наслідок, борсатися між "Борисполем", "Жулянами" і "Гостомелем"? По-друге, виникає питання щодо системи управління. Як виходить, що підписується меморандум, а потім керівник державного підприємства, який повинен його виконувати, каже, що нам це не підходить?
В. Р. По-перше, я вважаю, що лоукостерів в Україну треба залучати. Це досить недорогі, я б сказав дешеві авіаперельоти, якими користуються громадяни цивілізованих країн. Я вважаю, що нам це дуже потрібно. І це треба робити. По-друге, необхідно зробити кілька речей. Наприклад, у нас є три аеропорти в Києві. "Бориспіль" дуже серйозно зростає. Він стає міжнародним хабом. "Жуляни" - міський аеропорт, який може працювати з лоукостерами і вже працює.
І "Гостомель", який раніше використовувався тільки для "Антонова", але зараз його можна використовувати як аеропорт для лоукостерів, і не тільки для Ryanair, але і для інших. І якщо б я, наприклад, знав про те, що буде підписано меморандум...
ДС Вибачте, а ви не знали?
В. Р. Немає, в уряді цієї інформації не було. Міністр особисто підписав. Якщо б ми в Кабміні знали, то зобов'язали б "Гостомель" відразу почати підготовку до створення терміналу для лоукостерів. Меморандум підписали в березні, а за шість місяців можна було зробити класний термінал, і все лоукостери почали б літати вже з "Гостомеля". На жаль, ми втратили час. Зараз ми знайшли вихід із ситуації, я теж хочу, щоб українці літали лоукостерами. Поки буде будуватися термінал в Гостомелі", "Бориспіль" або "Жуляни" на тимчасових умовах можуть надати Ryanair свої послуги. "Гостомель" має чітке завдання - створити термінал, щоб в межах півроку бути готовим приймати лоукостери. При цьому не треба забувати про регіональних аеропортах. Лоукостери повинні літати і зі Львова, і з Харкова, і з Херсона. Це дуже важливо. Проблема в тому, що не було стратегії розвитку аеропортів і було дуже важко зрозуміти, куди нам рухатися. Я поставив завдання, щоб до середини серпня Міністерство транспорту розробило таку стратегію.
ДС Вам не здається, що в нашій країні є певні проблеми з корпоративним управлінням, зокрема, з великими державними корпораціями? Тому що і з "Нафтогазом", і Міненерго виникають подібні ситуації, коли необхідне втручання прем'єр-міністра, для того щоб якось розрулити...
В. Р. Така проблема є. Я тут самокритичний. Я вважаю, що треба впроваджувати принципи корпоративного управління. Треба міняти менеджмент публічно, вводити незалежні наглядові ради. Цими питаннями ми зараз займаємося.
ДС Вас влаштовує, як зараз працює команда НАК "Нафтогаз України"? Їх успіх в Стокгольмі, підготовка до опалювального сезону?
В. Р. Принципи управління "Нафтогазом" правильні. Є незалежний наглядова рада, є правління, які сформовані вже по-новому. Єдине, чого у нас немає, - це повноцінної демонополізації "Нафтогазу". Нам потрібно розділити здобич, торгівлю та транспортування на три незалежні компанії.
ДС А не виникає питання, навіщо тоді "Нафтогаз"?
В. Р. "Нафтогаз" - це трейдер. Він може продавати і купувати. Але в цілому принципи корпоративного управління повинні застосовуватися у всіх стратегічно важливих державних компаніях.
ДС Як проходить підготовка до нового опалювального сезону і буде продовжено надзвичайний стан в енергетиці?
В. Р. Думаю, ми не будемо продовжувати надзвичайний стан, будемо переходити до нормалізації ситуації. В минулому році теж все казали, що не переживемо зиму. Втім, все склалося добре, навіть незважаючи на блокаду. Ми якісно готуємося до зими, і все буде добре. І не тільки в енергетиці. Я впевнений, що ми і далі будемо утримувати стабільну ситуацію, нарощувати економічний ріст і забезпечувати успіх України.
Розмовляли Віталій ПИРОВИЧ, Петро БІЛЯН
