Глобальна Британія і російський сарказм. Чому візит Зеленського в Лондон став знаковою подією

Президент Володимир Зеленський з Брюсселя, з "полів" 22 саміту Україна-ЄС, вирушив на туманний Альбіон, де не тільки зустрівся з герцогом і герцогинею Кембриджськими, принцом Вільямом і Кейт Міддлтон, а й бути присутнім (і також візьме особисту участь) при укладанні ряду стратегічних угод, які в перспективі можуть істотно змінити позиції як України, так і, власне, Великобританії.

Так, він побував на авіаносці Королівських ВМС Prince of Wales, на борту якого міністр оборони України Андрій Таран і його британський колега Бен Уоллес підписали Меморандум про посилення співпраці між країнами, зокрема в оборонному секторі.

У рамках цієї угоди Лондон виділить Україні 1,25 млрд фунтів стерлінгів.

На які цілі, прес-служба президента поки не повідомляє. Однак, за даними "Європейської правди", цей меморандум стане кроком до формування нашого москітного флоту в Чорному і Азовському морях — британці спільно з якимось українським підприємством забезпечать ВМС України сучасними ракетними катерами.

Перші два корпуси, пише видання, виготовлять на британській верфі, а потім вже весь цикл виробництва буде здійснюватися в Україні.

А ці 1,25 млрд — кредит на 10 років, які підуть на будівництво катерів і підготовку інфраструктури Очакова для їх розгортання.

Дані "Європравди" підтверджуються ще серпневим матеріалом "Думській" про пропозицію Уоллеса, який відвідав влітку Україну, щоб будувати катера за британським проєктом.

Більш того, Уоллес, як повідомляється, пропонував в якості озброєння на цих кораблях використовувати українські крилаті протикорабельні ракети "Нептун", які успішно пройшли випробування (до слова, береговий ракетний комплекс 360МЦ "Нептун" вже поставлений на озброєння. Відповідний наказ Таран підписав приблизно за тиждень до візиту британського міністра).

Спочатку ракетами "Нептун" планували оснастити катери проєкту "Веспа" або "Лань", які були розроблені заводом "Кузня на Рибальському". Однак на майно "Кузні", яку продав Петро Порошенко Сергію Тігіпку, як відомо, накладено арешт.

Тобто ракети є, а морської платформи для них немає. Точніше, до візиту української делегації до Лондона не було навіть на стадії затвердження. Це величезний плюс, який собі в актив можуть занести і Зеленський, і Таран, і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Хоча не можна не помітити, що в адміністрації Зеленського, витрати на утримання якої виросли на 40%, схоже вирішили "будувати" українську армію на чужі гроші, скоротивши на 127 млн грн в бюджеті-2021 р витрати української скарбниці на збройні сили.

Але і це ще не все. Крім додатково виділених Британією 5 млн фунтів гуманітарної допомоги для "фінансування потреб внутрішньо переміщених осіб і громад на окупованому Донбасі", глава МВС України Арсен Аваков домовився з радником прем'єра з міжнародних справ Девідом Куоррі розробити "спільний план протидії гібридної війні Росії".

І вишенька на торті — сьогодні, 8 жовтня, Зеленський і британський прем'єр Борис Джонсон підписали ще один вкрай важливий документ — Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство.

Базисом для нього є положення чинної Угоди про асоціацію між ЄС і Україною.

Документ, згідно з повідомленням на сайті уряду Великобританії, стосується таких сфер, як торгівля, оборона і політичне співробітництво. Воно включає в себе угоду про вільну торгівлю товарами і послугами, з прописаними митами і квотами.

Джонсон перед зустріччю із Зеленським підкреслив, що угода "знаменує початок нового розділу в наших відносинах".

"Ця глава забезпечить підвищену безпеку і процвітання для народу і Великобританії, і України", — йдеться в прес-релізі.

Глобальна Британія

Це висловлювання Джонсона — ключове для розуміння зацікавленості Лондона в розвитку тісного співробітництва з Україною.

Після Брекзиту Лондон вельми інтенсивно взявся за реалізацію концепції "Глобальної Британії", фундаментом для якої є як 53 країни-учасниці Співдружності (колишні британські колонії), так і держави, до складу Співдружності, що не входять.

Лондону потрібні союзники і партнери в різних куточках планети. Причому такі, які не афілійовані з Вашингтоном або Брюсселем.

З американськими друзями у Британії відносини відмінні, але необхідно і власні геополітичні та геоекономічні амбіції реалізувати.

А в Європейському Союзі домінують або Франція, або Німеччина, в залежності від ситуації, і, як, зокрема, наочно показала епопея з Брекзитом, вони будуть чинити опір будь-яким намірам колишнього члена ЄС.

Правда, дискримінаційна щодо "нових членів" політика Берліна і Парижа (принаймні такою її вважають, наприклад, у Варшаві) сприяє формуванню в Східній Європі достатнього потужного, опозиційно налаштованого до Брюсселю і Берліну з Парижем, міждержавного утворення, що орієнтується на США .

Лондон там теж може урвати свій шматок пирога. Що ж до України, вона відмінно підходить на роль союзника Великобританії в настільки стратегічно і геополітично важливому регіоні.

Щоб знайти підхід до потенційних союзників, британцям потрібно зміцнювати і всіляко демонструвати свій міжнародний авторитет. А це коштує грошей.

І Сполучене Королівство готове їх витрачати. Що, як бачимо, і показав візит Зеленського і укладені українською делегацією угоди.

Ясна річ, просування Лондоном концепції "Глобальної Британії" тільки на руку Україні, оскільки являє собою сценарій, супутній євроінтеграції. Проти якої в Британії насправді нічого не мають.

Британці, а точніше, адепти Брекзита, як вірно помітив в інтерв'ю "Голосу Америки" попередник Кулеби, нині посол України в Лондоні Вадим Пристайко, не виступають проти євроінтеграції інших країн, у тому числі України. Навпаки, вважають, що вона може бути вигідна.

Ще один плюс зміцнення співпраці з Великобританією — у тому, що це істотно розширює євроатлантичні зв'язки Києва.

Сполучені Штати залишаються ключовим союзником України. Однак зараз біля керма в Вашингтоні чоловік, який, слід визнати, зміг істотно послабити діючу там державну систему стримувань і противаг.

І невідомо, як далеко Дональд Трамп має намір і зможе зайти, якщо здобуде перемогу на майбутніх виборах. Це, в свою чергу, створює труднощі для прогнозування майбутніх відносин України з Вашингтоном. Крім того, стиль зовнішньої політики Британії та США дуже сильно відрізняється.

Вашингтон не гребує наполегливим нав'язуванням свого порядку денного. Грубо кажучи, його зовнішньополітична парадигма нагадує московську: хто платить — той і музику замовляє.

Британська ж краще описується наступним підходом: "Якщо музика нам не сподобається, платити не будемо". Лондон не стане диктувати, кого слід призначити на ту чи іншу посаду. Може порадити, звичайно. Але якщо пораду не приймуть, Британія просто зробить деякі висновки з проєкцією на майбутнє.

До цього моменту британці готові бути щедрими, особливо якщо таким чином вони посилюють свої позиції на міжнародній арені. Готові надавати свої технології, включаючи оборонні. Це раз.

Два: вихід українських компаній на британський ринок вигідний і з тієї причини, що ринок цей також щільно зав'язаний на Штати. Безліч британських компаній, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, працюють і в Америці.

Три: Сполучене Королівство при необхідності може стати свого роду містком з Вашингтона до Києва. Наприклад, якщо складеться ситуація, в якій Штатам буде не з руки передати Україні деякі технології або озброєння, або надати фінансову допомогу, Британія може виступити в якості посередника.

Чотири: Україна налагоджує стратегічне партнерство з уже третьою країною-членом організації "П'яти очей" (AUSCANNZUKUS), куди, крім Великобританії, входять США, Канада, Австралія і Нова Зеландія. А це і потенційний доступ до розвідданих цих країн, і розширення можливостей для розвитку військово-морських сил України.

Не дивно, що в Росії на візит Зеленського і членів українського уряду в Лондон відреагували, м'яко кажучи, істерично і відверто по-хамськи.

Один в один з "жартом" речника МЗС РФ Марії Захарової про зустріч з Трампом президента Сербії Олександра Вучича.

"Рупор" Москви — сенатор Олексій Пушков — чомусь вважав за краще не укладені угоди коментувати, а протокольну зустріч Зеленських з герцогом і герцогинею Кембриджськими.

"Усе-таки є аудиторії, де у Зеленського щось виходить. Головне, щоб не на великих самітах його знімали, а в більш вузькому колі. На самітах талант комедіанта не затребуваний, а в знатних вітальнях — цілком", — спробував сказати ущипливо Пушков .

Загалом, з огляду на вже хоча б реакцію Москви на цей візит можна було б вважати його успішним. Але тут є і щось більше: Лондон надзвичайно розбірливо відноситься до того, кого називати стратегічним партнером. А регулярний діалог стратегічного партнерства з ключових питань безпеки і оборони на рівні глав держав і урядів — свідчення прагнення надати формі відповідний зміст.

Києву ж тепер залишається не наламати дров у подальшому.