Сурков нам не потрібен. Волкер дав добро на новий прорив через Керченську протоку
Черговий візит спецпредставника Держдепартаменту США по Україні Курта Волкера в Київ має за мету донести всім - Україні, Росії, Європі - простий і очевидний месидж подальшої підтримки з боку Вашингтона. Але, як водиться, навіть такий чи не процедурний момент обростає істотними подробиці і далекосяжними наслідками. Інакше і не могло бути, з урахуванням обставин, що склалися, а саме ескалації після Керченської інциденту. Як підкреслив дипломат, Росія має намір взяти протоку під повний контроль.
Перш ніж оцінювати сам візит Волкера, потрібно відзначити, що його заяви під час зустрічей з президентом, спікером Ради, міністром оборони слід об'єднати з тезами, озвученими дипломатом під час онлайн-брифінгу в Брюсселі 17 грудня. У столиці блоку дипломат дав зрозуміти, що в США до атаки на українські кораблі і судно ставляться дуже серйозно. Серйозніше європейців принаймні, які під тиском Берліна і Парижа не пішли на введення додаткових санкцій відносно РФ.
Змусити ЄС
Правда, позиція ЄС може змінитися, судячи з оцінки Волкера, явно брав участь не в одній серйозної дискусії під час переговорів з представництвом ЄС та НАТО. Спецпредставник повідомив: інцидент сприймається як військова агресія Росії і, що ще важливіше, ідея з посиленням санкцій, здається, знаходить підтримку в Євросоюзі. При цьому спрогнозував їх введення в найближчі місяць-два. Таким чином очевидно, що Держдепартамент проводить серйозну роботу в Європі - переконує її лідерів, що, як би їм не хотілося, але атака на катери і буксири є не просто черговим "выбрыком" Росії. Це повноцінний акт агресії однієї держави щодо іншої, без нальоту гібридності і до того ж з порушенням свободи судноплавства, що безпосередньо вже торкнулося і країн ЄС.
Інцидент - не лише причина для посилення санкційного тиску. Він також надав актуальності іншій мірі впливу на політику Кремля з боку Євросоюзу. Мова, звичайно, про будівництво "Північного потоку-2". У Європі з кінця листопада - після атаки - поновилися дискусії на цю тему. Здебільшого вони зводилися до того, що блок не може дозволити собі залізти ще глибше в енергетичне ярмо Росії, коли та йде на такого масштабу порушення міжнародного права. Німеччина, природно, відмикається як може. Тільки ось цю конячку знову осідлали і в США. І тиснуть, і тиснуть на Німеччину насамперед. По-перше, посол ФРН Річард Греннелл закликав німецький уряд відмовитися від будівництва газопроводу, який профінансує подальшу дестабілізацію Росією "східного флангу НАТО". По-друге, 40 американських сенаторів з обох партій підготували резолюцію з аналогічним закликом щодо "Північного потоку-2", а також щодо заборони для російських судів заходити в європейські порти для дозаправлення та поповнення запасів.
Резолюція ця безпосередньо пов'язана з інцидентом у Керченській протоці. Сенатори наполягають, щоб президент Дональд Трамп активізував протидію РФ через атаки. І одним із способів донести позицію Білого дому законодавці верхньої палати Конгресу бачать проведення багатонаціональних навчань у Чорному морі та збільшення присутності НАТО. Є і пропозиція через відповідні програми Держдепартаменту і Пентагону" надати допомогу Україні у зміцненні "морських можливостей попереджати і відображати подальшу російську агресію".
"Український блок"
Надання військової допомоги Києву артикулюється не тільки на Капітолійському пагорбі, але і в Держдепартаменті. Ще в Брюсселі Волкер підкреслив, що Штати вже скоро можуть оголосити про нові постачання зброї. У Києві спецпредставник пояснив, що в січні 2019 р. Конгрес заслухає інформацію про виділення першої половини военпомощи Україні в розмірі $125 млн. На що піде ця сума? Знову ж таки, виходячи з слів Волкера, мова про "оборону на море, берегової лінії і повітряного простору". І більш предметні переговори, між іншим, почнуться не після заяви Волкера або слухань у Конгресі. Є всі ознаки того, що вони вже ведуться, адже за чотири дні до приїзду підлеглого Майка Помпео в Київ в США побував командувач ВМС України Ігор Воронченко. Він поспілкувався з американським колегою Джоном Річардсоном і представниками Пентагону про співробітництво в сфері безпеки і (увага) про нової стратегії українських ВМС. Наскільки вона буде новою, стане відомо через деякий час. Проте вже зараз можна констатувати, що захоплення росіянами українських нових катерів не став приводом для відмови від концепції москитного флоту. Це в інтерв'ю "Голосу Америки" підтвердив Воронченко. За його словами, потрібно "якомога швидше побудувати "москітний" компонент корабельного складу, який міг би оперативно реагувати на всі ці події і мав би достатній бойовий потенціал". А в довгостроковій перспективі - створення корветів і фрегатів. Більше деталей командувач надати не зміг - послався на секретність інформації, що теж свідчить про серйозність намірів як США, так і України. Ймовірно анонсована військова допомога якраз і може стосуватися, власне, москитного флоту і різного роду обладнання. Що стане досить потужним сигналом Росії.
Але перш ніж перейти до "російської порядку" заяв Волкера цього тижня, наостанок варто відзначити позицію Вашингтона щодо чинного у 10 українських регіонах воєнного стану. Дипломат підкреслив, що потрібно виконати обіцянку - якщо не буде повномасштабної інтервенції РФ, ВП продовжуватися не повинно. Посилання Волкера зрозумілі: свою геополітичну функцію військове положення виконало; пора згортатися, розпочати роботу над помилками і не давати більш як зрадофилам, так і Росії просувати тези про безпосередню вигоду для Порошенка від дії ВП перед виборами. Військове положення також допомогло виявити суттєві проблеми всередині України, про що в інтерв'ю українській службі BBC повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов, який запевнив, що вони - проблеми - тепер будуть вирішуватися. До речі, не можна не помітити, що дане інтерв'ю Турчинова значною мірою посилило ефект від візиту Волкера як демонстрації підтримки США. Секретар РНБО говорив і про намір знову провести кораблі через протоку, і про те, що громадян РФ можуть не пускати в Україну і по завершенні ВП, і про те, що якщо, мовляв, потрібно, то й Кримський міст зруйнувати можна. З точки зору медійності такий набір месиджів Турчинова має неабияку цінність, оскільки переплетений з наобором месиджів Волкера.
Росія, лови
Те, що ці месиджі Волкера в Росії були почуті, - не таємниця. І вони Москві не сподобалися. Так, спікер МЗС РФ Марія Захарова заявила, що роль спецпредставника "виключно немиротворческая" і взагалі заважають якомусь "зближення позицій всередині українського суспільства". Це якісь позиції Захарова має на увазі? Почути фейкові республіки? Погодитися на їх інкорпорацію із збереженням російського впливу на окупованих територіях? Мабуть, так. Ці "позиції" не дають спати по ночах мешканцям Кремля і підопічним Лаврова.
Особливо ж "зачепив" керівництво РФ відмова Курта Волкера їхати в Москву для переговорів з помічником Путіна Владиславом Сурковим у зв'язку з атакою на українські катери і буксир, а також полон екіпажів. Вдвічі приємніше, бо раніше з цієї ж причини Путіна в Аргентині продинамил Дональд Трамп. Та й ймовірна поїздка господаря Кремля в Вашингтон втратила навіть обриси ймовірності. А для російського керівництва такі зустрічі мають особливе значення, дозволяючи відчувати себе учасником геополітичних, на самому високому рівні, процесів.
Коментуючи демарш спецпредставника Держдепартаменту, заступник глави МЗС РФ Григорій Карасін відзначив, що цей канал зв'язку, мовляв, дуже важливий, навіть незважаючи на те, що Волкер "партнер" не дуже (але партнерів не вибирають), та й взагалі "схоже, у відсутність результатів своєї діяльності як спецпредставник США по Україні активно коментує події, що не входять у його "український мандат". З іншого боку, що Сурков міг би сказати Волкеру? Українських моряків Росія відмовляється звільняти. Як і визнати їх військовополоненими. Кораблі не віддають, так ще й блокують ініціативу про розширення місії ОБСЄ на Азовське море. Ось коли помічник президента РФ буде готовий обговорити ці питання, тоді й можлива така зустріч.
До тих пір єдине увагу, що Вашингтон буде приділяти Росії, - це санкції. Примітно, що саме в день візиту Волкера в Київ Мінфін США оголосив про введення санкцій відносно 18 росіян, серед яких провалили операцію по отруєнню Скрипалів грушники Анатолій Чепіга і Олександр Мишкін. А перед ними в чорному списку значаться 15 співробітників цієї спецслужби, а також колишній офіцер ГРУ Віктор Бояркін, який від імені олігарха Олега Дерипаски незаконно постачав грошима одну з партій в Чорногорії в 2016 р. До речі, за даними Reuters, угода між американським OFAC і командою Дерипаски про вихід з-під санкцій можлива вже на цьому тижні. Олігарх готується передати "Русал" і En+ в сліпий траст. Присутність же Бояркіна у списку санкцій, у світлі цієї інформації, виглядає як те, що він став об'єктом угоди. Крім нього під санкції також в черговий раз потрапили пригожинские Агентство інтернет-дослідження та учасники проекту "Лахта", метою якого є втручання у вибори по всьому світу, включаючи США.
Неозброєним оком видно, що Вашингтон продовжує і посилює тиск на Кремль відразу за кількома напрямами - за втручання у вибори 2016 р., за хімічну атаку в Солсбері, за Керченську інцидент. І на підході ще Договір про ликвидиации ракет середньої і малої дальності, виходом з якого США загрожують Москві. Днями генсек НАТО Йенс Столтенберг підкреслив, що у Росії є остання можливість розпочати виконання взятих на себе зобов'язань в рамках ДРСМД. Путін на це відповів брязканням неіснуючого зброї, таким чином даючи згоду на посилення Альянсом заходів щодо стримування Росії.
