Візит до окупантів. Навіщо Чубарову, ризикуючи життям і свободою, їхати в Крим
У понеділок, 15 травня, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров на прес-конференції в Києві повідомив журналістам, що має намір поїхати в Крим для того, щоб виступити свідком в суді в справі свого заступника Ахтема Чийгоза.
Нагадаємо, що "справа Чийгоза" є частиною "справи 26 лютого". Окупаційна влада Криму звинувачують заступника Чубарова в тому, що він "за змовою з невстановленими особами з числа керівництва Меджлісу" організував масові заворушення біля Верховної Ради Криму. Нескладно здогадатися, кого мають на увазі окупанти, коли згадують "невстановлених осіб з керівництва". "Справа 26 лютого" лягло в основу заборони Верховним судом Росії діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і визнання його "екстремістською організацією". Так чому ж Він вирішив їхати в Крим. І головне, чи не обернеться його подорож проблемами для України?
У коментарі виданню "Крим. Реалії" адвокат Ахтема Чийгоза Микола Полозов пояснив, що, згідно ст. 456 Кримінально-процесуального кодексу РФ, офіційний виклик Чубарова в суд в якості свідка гарантує йому безперешкодне перебування в аннексированном Криму протягом 15 днів. Свідок має імунітет. Чубаров вказує, що чекає офіційного запрошення "суду", нагадуючи, що саме він, а не Чийгоз був організатором мітингу 26 лютого. Розуміє лідер кримських татар, що гарантії окупантів не варті того паперу, на якому вони написані? - Звичайно. Розуміє і свідомо йде на цей ризик. Екс-самозванний прокурор Криму, а нині псевдодепутат Держдуми Росії Наталія Поклонська тут же написала у своєму "Фейсбуці", що готова особисто зустріти Чубарова на кордоні Криму разом з його поплічниками". В інтерв'ю "5 каналу" Чубаров сказав, що якщо Російська Федерація спробує скористатися запрошенням до суду для того, щоб заарештувати його, це стане ще одним ударом по репутації країни-агресора.
Звичайно ж недопуск або тим більше арешт лідера Меджлісу в контексті попереднього рішення Міжнародного суду ООН стане образою високого Міжнародного суду, що тільки додасть Україні аргументів в майбутньому судовому розгляді. Але основна причина, з якої лідер Меджлісу зважився на поїздку, полягає в тому, що однією з ключових складових системного переслідування кримськотатарського народу в Криму було видалення його лідерів з півострова. У 2014 р. ФСБ РФ заборонило Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову в'їзд на територію окупованої півострова. Сьогодні депортація лідерів Меджлісу використовується для того, щоб розколоти народ, посіяти серед кримських татар відчай і зневіру. Окупантами систематично запускаються інформаційні кампанії на тему: "Що ж це за лідери такі, які втекли до Києва, а народ страждає?". Приїзд голови представницького органу народу на окуповану Батьківщину - це відчайдушний крок. Але не скористатися новою можливістю підтримати людей, які опинилися в окупації, голова Меджлісу не може.
В український соцмережах рішення глави Меджлісу поїхати в окупований Крим вже порівнюється з поїздкою Савченко в Москву на суд над Клыхом і Карпюком. Мовляв, він поїде, а потім Україні його визволяти. В даному випадку порівняння некоректне. На відміну від Савченко Чубаров їде в якості свідка під офіційні гарантії. Якщо главу Меджлісу заарештують в Криму в порушенні гарантій - це стане підставою для застосування до країни-окупантові міжнародної конвенції про захист населення на окупованих територіях.
Дана конвенція незрівнянно більш дієвий інструмент міжнародного права порівняно з тими двома конвенціями про расову дискримінацію і спонсорування тероризму, за яким наша країна приваблює зараз країну-окупанта до відповідальності.
Конвенція про окупованих територіях дозволить Україні звинувачувати Росію у військових злочинах за насильницької паспортизацію кримчан, їх заклик в армію країни-агресора, за пропаганду, що ллється на голови українських громадян.
Арешт не просто політика - лідера народу, глави офіційно визнаного в світі представницького органу влади, і подальше застосування Україною гуманітарної конвенції торкнеться всіх кримчан, а не тільки кримських татар. Рефат Чубаров прекрасно розуміє, заради чого він ризикує собою.
Друга претензія "стурбованих користувачів "Фейсбуку" полягає в тому, що поїздка Чубарова в Крим в якості свідка, легітимізує суд окупантів. І тут знову згадують Савченко та її вояжі на окуповані території Донбасу. Це теж в корені неправильне порівняння. У випадку з судом над Савченко, Клыхом і Карпюком, Сенцовым та іншими йшлося про українських громадян насильно вивезених на територію держави-окупанта. У випадки з Чийгозом суд проходить на окупованій території. Наявність оккупантских органів "правопорядку" в Криму є міжнародно визнаним фактом. Росія як країна-окупант зобов'язана забезпечувати правосуддя на окупованих територіях. Тому в Криму не просто можуть бути російські суди, вони повинні там бути. Тільки судити українських громадян вони повинні так, щоб це не йшло в розріз з українськими законами. Поїздка Чубарова як раз показує, що ні про яке "правосуддя" не може бути й мови. Якщо його не викличуть в якості свідка захисту, незважаючи на клопотання адвокатів, це стане зайвим приводом говорити про відсутність правосуддя у справі Чийгоза.
А тепер поговоримо про ризики. Про загрозу арешту ми вже згадували. Рефат Чубаров цілком усвідомлює таку можливість і усвідомлено готовий піти на цей ризик. Друге - це теракт або політичне вбивство. У окупантів завжди знайдеться пара-трійка покидьків, які готові напасти на неугодного людини під виглядом "обурених громадян". Не виключено, що заради цього можуть використовувати кримських татар, які нібито обурені антиросійською риторикою глави Меджлісу. Чубарову можуть підкинути наркотики, зганьбити його, як це траплялося з дисидентами в СРСР. Статися може багато чого. Але всі ризики, пов'язані з поїздкою, жодною мірою не можуть нашкодити Україні.
І головне. Задайтеся питанням. Якщо б ви були на місці Чубарова, могли б ви відмовитися від можливості ще раз ступити на рідну землю, ще раз дихнути повітрям, що пахне будинком? Змогли б ви відмовитися від того, щоб ще раз поглянути в очі народу, який сподівається на те, що ваша діяльність визволить їх з окупації? Змогли б ви продовжувати стверджувати, що представляєте народ, якщо б відмовилися ризикнути собою заради його блага?
