Гройсман в Угорщині. Відібрати Орбана у Путіна
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у четвер, 24 листопада, прибув з дводенним візитом до Угорщини, під час якого зустрінеться з колегою Віктором Орбаном. Візит несе перспективи, так і супроводжується певними складнощами.
Спершу про перспективи. Вони мають економічний, торговий, інфраструктурний, інвестиційний, енергетичний характер, а також геополітичний.
Західний сусід - важливий партнер України завдяки спільній межі, і привабливий тим фактом, що Угорщина є членом Євросоюзу. Проте останнім часом, якщо виходити з даних української Державної служби статистики України, спостерігається певний спад у грошово-торговому вираженні. Зокрема, за вісім місяців цього року товарообіг між країнами склав $1,25 млрд. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року він зменшився на 28,2%. При цьому експорт товарів з України склав $708,2 млн - зріс на 23,9%, а от імпорт, зазначають у держстаті, впав на 53,9% і склав $542,1 млн.
В принципі, Гройсману було з чим їхати в Будапешт. Українська економіка, за деякими ознаками, починає відходити", демонструвати обережний, нехай нерішучий, але все ж зростання. Зокрема, зростання багатостраждального промвиробництва склало 2%, а МВФ обіцяє збільшення ВВП в 2016 році до 1,5%, а в наступному вже 2,5%. При цьому спостерігається є позитивні новини і на інфляційному фронті: якщо в минулому році її рівень становив 43%, то в цьому вже - 6,4%.
Західного інвестора, як усім нам чудово відомо, частенько відлякує або виганяють кошмари бюрократичної системи, ще не позбулася спадщини СРСР, а також повсюдна корупція, яку поки викорінити не вдалося. В процесі, як говориться. Скільки часу вона займе, важко сказати, але в інвестиціях Україна потребує попри, всупереч і ще вчора. Отже, потрібні гарантії з боку уряду. Однією з таких цілком може стати офіс бізнес-омбудсмена, який покликаний захистити бізнес і заспокоїти зарубіжні компанії.
Куди ж безпосередньо можна залучити іноземних інвесторів, у які сфери? Ряд факторів, серед яких не останнє місце займає війна на Донбасі, призвели до серйозного просіданню промислового сектора, коли достатньо розвиненому і перспективному для закріплення на світовому ринку. У той же час, Україна досі є потужним аграрним гравцем. На це можна зробити упор, пропонуючи угорцям взяти участь у спільних з українськими фермерами проектах. Великі аграрні компанії вже давно працюють на європейський експорт, а ось фермери для посилення своїх позицій потребують держпідтримки, щоб стати привабливішою для європейців. Корисність розвиненого малого бізнесу для економіки і ринку кадрів доводити немає потреби.
Ці цифри і досягнення тепер необхідно перетворити в переконливий аргумент для угорської сторони, щоб заманити на український ринок інвесторів, а також "завезти" українські підприємства до Угорщини для участі в різних проектах. Ну, і природно, на порядку денному стоїть зростання двосторонньої торгівлі і прикордонного співробітництва.
Очевидно, що ці питання будуть підніматися українським прем'єром з Орбаном під час зустрічей у різних форматах. А відмінною підмогою в досягненні таких цілей послужить п'ятничний українсько-угорський економічний форум у місті Дебрецен, куди разом з прем'єрами приїдуть представники підприємств двох країн.
Знову-таки інтенсивний діалог з Орбаном має всі шанси поставити вже крапку в питанні участі всім відомого Крюківського вагонобудівного заводу, який пропонував свої аналоги швидкісних корейських Hyundai, у субпідрядних роботах із заміни ескалаторів 3-ї лінії Будапештського метрополітену. Цей проект оцінюється приблизно в 30 млн євро.
Що стосується прикордонного співробітництва та зростання обсягів взаємної торгівлі, то стимулом безумовно є розвиток супутньої інфраструктури на пропускних пунктах та населених пунктах Закарпаття. Відповідну угоду між урядами "про точки з'єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні у рамках П'ятого пан'європейського транспортного коридору" було підписано ще 10 років тому. Зараз уряди працюють в рамках спільної програми з модернізації ПП і доріг по обидві сторони кордону з метою збільшити потік вантажівок-"важковаговиків".
Так, до речі, тісний контакт на урядовому рівні означає не тільки двостороннє співробітництво. Нагадаємо, Угорщина є членом не лише Євросоюзу, але й НАТО. А Україна зацікавлена в підгонці збройних сил під стандарти Альянсу з подальшою євроатлантичною інтеграцією. Це раз. А два - доступ до ринку НАТО. Зокрема, "Антонов" неодноразово виявляв інтерес до авіаперевезень Альянсу в рамках SALIS наступних років, тобто для перевезення військ і вантажів літаками Ан-124-100 Руслан.
Тепер про складнощі. В першу чергу слід розуміти, що Орбан - з європейських правих популістів і євроскептиків, який, до того ж, хоч і згоден підкорятися Брюсселю в санкционном тиску на Москву, але все ж входить в групу прокремлівських лобістів. Не можна, звичайно, сказати, що в цій ситуації все-біле або чорне. Орбан з одного боку ніби як і хотів би налагодити діалог з Росією, а з іншого - членство в блоці Будапешт під сумнів ставити не буде. Принаймні, сьогодні.
Втім, безумовно угорський прем'єр фігура в ЄС впізнавана. Завдяки, звичайно ж, свого популізму і жорсткої антимиграционной риторики. Орбан успішно грає на євроскептицизмі. Ця впізнаваність і певну вагу прем'єра на європейській арені можуть допомогти євроінтеграційним устремлінням України.
Київ розумно сподівається заходити в ЄС, скажімо, локально - проникати через окремі країни, поки Брюссель тягне з безвизом, а Нідерланди - з угодою про Асоціацію. Тісне економічне співробітництво і напрацьовані алгоритми під акомпанемент заяв європейських друзів можуть переконати основних гравців (Берлін, Париж, Рим) в тому, що Україна дозріла для Європи. Спершу ж треба переконати Орбана. Крім економічних доводів, логічним буде тиснути на історичні паралелі - обидві країни постраждали в свій час від агресії Москви. Сукупність такого роду аргументів Орбана з Путіним не розсварить, але прірва збільшить.
