VIP-агітатор за Порошенка. Коли Тимошенко оголосить Олланда проектом Банкової

Про те, як проходили переговори, що закінчилися підписанням Мінських угод, розповів у своїй книзі "Уроки влади" колишній лідер Франції Франсуа Олланд. За його словами, Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент якось так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. "Це видало, що російські війська на сході України є. Путін схаменувся і взяв себе в руки. Порошенко невідступно відстоював суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів віддалити припинення вогню ще на три тижні", - згадує Олланд.

Він також доступно пояснив наміри Путіна: його тактика полягає у заохоченні до сутичок його друзів з його ворогами, щоб потім заморозити ці конфлікти. "Його мета - максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити у владі команду, більш податливу російським інтересам і більш віддалену від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України в НАТО та отримання зброї, яке могло б змінити баланс сил", - констатує колишній господар Єлисейського палацу.

Подробиці про переговори в Мінську з'явилися вельми до речі. По-перше, в жовтні закінчується дія закону про особливий статус ОРДЛО, і Верховна Рада повинна продовжити його дію. Де-факто це тільки формальність, тому що цей закон все одно не працює. Однак в умовах старту передвиборчої гонки обговорення складного питання обіцяє палкі дискусії у сесійній залі. Обов'язково спливе тема непрацюючого "Мінська", а на адресу Порошенка полетять чергові звинувачення.

Ключові опоненти Петра Олексійовича намагаються запропонувати виборцям свої рецепти припинення війни. У них або виносять Мінські угоди за дужки, як Юлія Тимошенко, яка робить акцент на виконанні Будапештського меморандуму 1994 р., або, як Анатолій Гриценко, визнають "Мінськ", але при цьому обіцяють якийсь мирний план, про суть якого нічого не відомо. І тут завдяки Олланду виявляється, що угоди, досягнуті в лютому 2015-го, ніяка не зрада. А отже, документи, пов'язані з цими домовленостями, треба або продовжувати, або щось пропонувати натомість.

По-друге, розповідь Олланд стане підмогою Порошенко при просуванні ним змін до Конституції, що закріплюють зовнішньополітичний курс держави на Євросоюз і НАТО. Або парламент дає згоду, чи діє у фарватері стратегії Путіна - не допустити інтеграції України в структури Північноатлантичного альянсу.

По-третє, після опису Олландом поведінки Порошенко в Мінську, опоненти глави держави втрачають можливість звинувачувати його у поступки Путіну. І тепер саме їх рецепти команда президента зможе тлумачити як підігравання Кремлю. Адже колишній французький лідер доступно пояснив, чого хотіла Москва і чого домоглися Захід спільно з Порошенком. Іншими словами, одностороння ревізія Мінських угод Києвом, що пропонують критики українського президента, неприпустима.

По-четверте, Олланд зрозуміло пояснив мета Путіна - максимально послабити Київ, щоб у підсумку при владі опинилися люди, які зроблять геополітичний розворот України в бік Росії. Що посилює технологію Банкової: навесні 2019-го українці будуть вибирати між Порошенком, втілює курс на Захід, і кандидатом, у перемозі якого зацікавлений Кремль. Так що Тимошенко, Гриценко та іншим мисливцям за президентською булавою пора починати розганяти конспірологічну теорію про те, що екс-президент Франції своєю книгою допомагає Порошенко обратися на другий термін.