Кандидатів мало не буває. Кого в президенти поведе Ахметов
Ділова столиця" продовжує цикл матеріалів "Вибори-2019 і олігархи", у яких розповідає про основні "центри сили", які матимуть визначальний вплив на хід президентської кампанії-2019. Читайте також Партійні забави мільярдерів. Хто танцює "Відродження" з Хомутинніком
Майбутні президентські вибори стануть для "правонаступника" Партії регіонів "Оппоблока" багато в чому визначальними. Вже давно намітився розкол в партії по лінії ахметовців і левочкинцев або формально расчленит колись монолітну політсилу, єдність у тому чи іншому вигляді збережеться. У відповідності з тим, переживе "Оппоблок" президентську гонку, буде залежати і стратегія партії на парламентських виборах.
У цьому контексті для "Оппоблока" вкрай важливо, з яким політичним і бізнесовим багажем до виборів підійде група "головного олігарха України Ріната Ахметова. Не секрет, що економічна криза останніх років і війна на Донбасі (в першу чергу "націоналізація" в ОРДЛО активів олігарха) вдарили по Рінату Леонідовичу особливо чутливо. Тим не менш Ахметов все ще найбагатша людина країни, і у нього в руках достатньо козирів, щоб грати на виборах свою гру. У фракції "Оппоблока" на Ахметова орієнтуються близько 20-25 осіб, включаючи нардепів з обойми Віктора Медведчука. Зокрема, до групи Ахметова відносять Олександра Вілкула, братів Добкіних, Юхима Звягільського, Дмитра Колесникова, Вадима Новинського (хоча він більше залежний безпосередньо від Кремля), Нестора Шуфрича, Наталю Королевську та ряд інших депутатів.
Незважаючи на втрату його головною вотчини - Донецька, в країні, тим не менш, є регіони, де визначальний вплив Ахметова. Це в першу чергу прифронтовій Маріуполь, де Рінат Леонідович контролює містоутворюючі підприємства "Азовсталь" та комбінат ім. Ілліча, і Запоріжжя з дочірньою компанією "Метінвесту" "Запоріжсталлю". Певний вплив має Ахметов і в Харкові, там зараз грає улюблена футбольне дітище Ріната Леонідовича "Шахтар", а містом все ще керує Геннадій Кернес, хоча останній давно дистанціювався від Партії регіонів і Михайла Добкіна. Також в орбіті Ахметова велике місто на Дніпропетровщині - Кривий Ріг, де мэрствует батько відомого ахметовца в "Оппоблоке" Юрій Вілкул.
Крім того, не потрібно забувати, що в руках Ахметова вкрай важливий в українських політичних реаліях ресурс - загальнонаціональний телеканал "Україна", а лояльність загальнонаціональних телеканалів - мрія будь-якого кандидата.
Перша проблема, з якою зіткнеться "Оппоблок" взагалі і Ахметов зокрема на початку президентської кампанії, - це вибір офіційного кандидата від цієї політсили. Вибір групи Ахметова очевидний - це співголова фракції "Оппоблока" Олександр Вілкул. У той же час у "газовиків" Льовочкіна і Фірташа в фаворі свій кандидат - Юрій Бойко. Те, що обидва ці політика одночасно очолюють фракцію, свідчить, що в даний час сили обох груп в "Оппоблоке" рівні, а Ахметов і Льовочкін поки не хочуть сваритися. Ось тільки кандидат у президенти від партії повинен бути тільки один, і тут ахметівці і левочкинцы приречені на конфлікт.
Можливих виходів із цієї ситуації бачиться три. Перший. "Оппоблок" остаточно розколеться, і кожна з половин поведе на вибори свого кандидата, Ахметов - Вілкула, Льовочкін і Фірташ - Бойко. Правда, такий підхід істотно знижує вихід кожного з них в другий тур, тим більше що в проросійській ніші зараз вистачає і інших конкурентів - Вадим Рабинович, Євген Мураєв, є ще "Наш край", "Відродження" та ряд інших проектів, націлилися на електорат "регіоналів".
Другий. Якась із груп переможе, і кандидат від "Оппоблока" буде один, при цьому переможці повинні будуть тримати в умі "хотілки" переможених, а переможені змиритися з роллю молодших партнерів. Чи зможуть Льовочкін, і Ахметов поступитися амбіціями і погодитися на роль друге - питання відкрите.
Третій. Спроба зберегти статус-кво і висунути обох кандидатів. При цьому найбільш популярний, за даними соціології, буде офіційним кандидатом від "Оппоблока", а другий формально самовисуванцем, а якщо хтось з них вийде у другий тур, то вже всім скопом підтримати переможця, навіть якщо ним виявиться формально не "оппоблоковский" кандидат.
Але не "Оппоблоком" єдиним живе Ахметов. Розуміючи, що без виборців Криму і Донбасу перемогти і Бойко, і Вілкулу майже неможливо, Рінат Леонідович буде робити ставку і на інших кандидатів. І перша в цій черзі Юлія Тимошенко. Незважаючи на невидатних результат в 2014 р. і на президентських, і на парламентських виборах, зараз Юлія Володимирівна почуває себе на коні. Непопулярні реформи, падіння рівня життя та відсутність будь-якої відповідальності дозволяють нинішнім патріотичним опозиціонерам успішно жонглювати популізмом і набирати електоральні бали.
У той же час у ахметовців в "Оппоблоке" вже є певний досвід співпраці з Тимошенко. Горезвісна "ширка", правда, так і не відбулася, але про співробітництво Юлії Володимирівни з людьми Медведчука чутки ходять дуже давно, а "газовики" завжди були природними ворогами Тимошенко, що знову-таки зближує її з ахметівцями за принципом "конкурент мого конкурента - мій союзник".
Другий кандидат-патріот, якого може підтримувати Ахметов, - це Олег Ляшко. Незважаючи на войовничу риторику з великою кількістю ненормативної лексики, Олег Валерійович - людина, з якою можна домовлятися. І прикладів політичних союзів з його участю більш ніж достатньо. У свій час він уже встиг і повоювати, і подружити і з Коломойським, і з Порошенком, і з тим же Ахметовим. На попередніх парламентських виборах, наприклад, Ляшко занадто часто з'являвся на каналі "Україна", щоб це було випадковістю.
Ще один кандидат в президенти, якого може підтримувати Ахметов, - це львівський мер Андрій Садовий. ЗМІ неодноразово наголошували на особливі відносини між Садовим і одним із найближчих соратників Ахметова Борисом Колесніковим. Це співробітництво, як пишуть журналісти, склалося під час підготовки до Євро-2012. Львів, як відомо, був одним з приймаючих міст, а всім процесом підготовки керував саме як Колесніков віце-прем'єр і міністр інфраструктури. Крім того, Ахметову в будь-якому випадку вигідно підтримувати кандидатів, конкуруючих з Порошенком на патріотичному і проєвропейському електоральному полі. Петро Олексійович вже показав, що буде "примушувати до співпраці" всіх олігархів, в тому числі і Ахметова, і тому максимальне ослаблення президента, навіть якщо той і переоберуть на другий термін, природна гра олігарха.
"Голосуй, а то програєш"
Певним чином на руку Ахметову може зіграти прагнення Банковій повторити на президентських виборах фінт самого "долгоживущего" з усіх українських президентів - Леоніда Кучми. На президентських виборах 2000 р., нагадаємо, тодішня влада зробила все, щоб вивести проти Кучми у другий тур явно неприйнятного для більшої частини країни кандидата-комуніста Петра Симоненка, і виборцю довелося голосувати за Кучму за принципом "Голосуй, а то програєш", щоб не допустити реваншу комуністів. До речі, той самий прийом у свій час організувала й команда Бориса Єльцина в Росії.
В 2019-му перед штабом Порошенко буде явно стояти спокуса вивести у другий тур разом з Петром Олексійовичем кандидата-"регіонала", і найбільші шанси на цю роль мають ахметівці. Ідеальним для штабу Порошенка був би конкурент у вигляді одіозного Михайла Добкіна, але плачевний досвід участі останнього у виборах 2014 р. показав, що навіть для "ватного" електорату екс-мер Харкова - не кращий вибір. Так що, швидше за все, якщо подібний сценарій буде розіграний, в головні конкуренти Порошенко будуть виводити Олександра Вілкула. Він досить одіозний, щоб налякати патріотичного виборця, і досить адекватний, щоб не розполохати більшу частину "ватников". Юрій Бойко як головний кандидат від "газовиків" в цьому відношенні явно програє. Він куди більш нудний як для свого виборця, так і для противників.
Читайте також
