Від гри у наперстки до тричі мерства у Харкові: чим запам'ятався померлий Геннадій Кернес
У Берліні від наслідків коронавірусу у четвер, 17 грудня, помер мер Харкова Геннадій Кернес
"ДС" нагадує про життєвий шлях померлого політика.
Кернес народився у 1959 році в єврейській родині Адольфа Лазаревича Кернеса та Ганни Абрамівни Кернес. У нього залишилася сестра 1976 року народження.
Майбутній мер Харкова закінчив середню школу № 76 у Харкова. Після закінчення школи від армії був звільнений за статтею 7-Б (психопатія).
1976 року пішов працювати на завод "Світло шахтаря". 1977 року вступив до ПТУ № 14, і закінчив його у 1979 р. за спеціальністю "кресляр-конструктор". Був направлений до ВНДІ "Електроапарат", знову пішов на завод "Світло шахтаря" слюсарем.
Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливальником-розливальником молока. Після 4 місяців пішов на роботу учнем майстра з ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і після цього мав власний пункт ремонту
У 1982 році він вперше одружився — з Оксаною Василенко , того ж року у подружжя народився син Кирило.
Пізніше — 1985 року Кернес розлучиться з дружиною.
1986 року він отримав патент на індивідуальну трудову діяльність та відкрив майстерню з пошиття одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу "Ікар", де також займався виготовленням одягу.
У 1984 він звільнився з роботи в годинниковій майстерні. Пізніше він зізнавався слідчому, що зробив це через низьку зарплату. Майбутній політик почав підробляти на дрібних роботах.
Згодом повідомлялося про початок кримінальної діяльності. В одному з протоколів допиту було записано, що займався тим, що називалося "ламати чеки" — скуповував за номіналом чеки мережі магазинів "Берізка", де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче від номіналу.
1988 року у Кернеса та його співмешканки Галини Привалової народився син Данило.
У ті часи його звинуватили у шахрайстві. У протоколі допиту було сказано, що він видурював гроші як наперсточник та займався цим щонайменше місяць-півтора.
Також звинувачувався в шахрайстві на території Росії (у Тулі та Москві) за використання фальшивих чеків і недоплату грошей. Згодом проти майбутнього політика було порушено кримінальну справу, та до вʼязниці йому вдалося не потрапити.
14 серпня 1992 р. за вироком Харківського обласного суду Кернеса було визнано винним у скоєнні пограбування та шахрайства за ст. 143 ч. 2 КК України). Його було засуджено до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганські дії.
Пізніше вказувалося, що у процесі слідства він "сприяв встановленню істини, покаявся". З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в увʼязненні (понад два роки), суд звільнив Кернеса з-під варти.
Після звільнення чоловік займався приватизацією підприємств енергетичного комплексу, де співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Михайла Добкіна Марком Добкіним, а також відкрив власну юридичну компанію.
На початку 2000-х років він одружився з Оксаною Гайсинською — дочкою колишнього заступника генпрокурора України Юрія Гайсинського, а також став співвласником телекомпанії "Тоніс-центр" та газети "Вечірній Харків".
В амплуа політика він піддавав гострій критиці тодішню владу Харкова. Крім того, Кернес фінансував молодіжне обʼєднання "Новий Харків", де за його словами готував нове покоління політиків міста та України.
У 2002 році його було обрано секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але за місяць його було звільнено з цієї посади тією ж більшістю за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна.
Восени 2004 рокі спільно з майбутнім міністров внутрішніх справ Арсеном Аваковим Кернес брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові на боці прихільників тоді ще кандидата у президенти України Віктора Ющенка.
На початку 2006 року фінансував передвиборчу кампанію кандидата на посаду мера Харкова Михайла Добкіна та фактично очолював його передвиборчий штаб. За його дорученням Добкіну вдалося переконати діючого мера Володимира Шумілкіна, що він є виключно технічним кандидатом. Добкін заявив, що йому більше цікаві вибори до Верховної Ради — він паралельно балотувався у парламент по списку Партії регіонів.
Повідомдяється, що це дозволило Кернесу виграти час та згодом розвернути потужну передвиборчу кампанію.
У вересні 2007 року на відеохостигу YouTube зʼявилося відео зйомок передвиборчого кліпу Добкіна,.
Фактичним режисером зйомки виступав на той час секретар міськради Харкова Генадій Кернес в бузковому шарфу, що асистував Кернесу та з-за кадру та давав настанови з нецензурною лексикою та кримінальним жаргоном.
Багато фраз із цього відео стали крилатими.
До сьогодні відео набрало понад 4 мільйони переглядів. Як зʼясувалося згодом, замовником змонтованого ролика були політичні опоненти Добкіна і Кернеса — брати Протаси, які придбали це відео через одного з режисерів 7 каналу, що належав на той момент Кернесу з Аваковим.
Втім його публікація, за словами медіаменеджера мера, попри очікування опонентів, не завдала значної шкоди політичній репутації ані Добкіна, ані Кернеса.
Їхні медійники, навпаки, прийняли рішення сприяти розповсюдженню скандального ролика. Після того, як на відео наклали англійські субтитри, ролик на 23 дні зайняв перше місце в англомовному YouTube.
На відео присутня нецензурна лексика
У 2006 році Кернеса було обрано секретарем міської ради.
Також він набув у власність нерухомость та низку підприємств у Харкові: готель "Національ", завод "Металіст" та декілька іншими підприємств. Був членом Партії регіонів та очолював Харківську міську організацію політсили.
У березні 2010 року після призначення Михайла Добкіна губернатором Харківщини Кернес почав виконувати обовʼязки мера обласного центру.
За результатами місцевих виборів в Україні, що відбулися 31 жовтня 2010 року, Кернеса було обрано мером Харкова.
На посаді Кернес запамʼятався, зокрема, тим, що на нараді комісії з надзвичайних ситуацій Кернес обізвав голову Харківміськліфта "с*чим псом".
"Ти! Кандауров! А-ну підведись! Дивися, с*чий пес! Якщо ти – уважно слухай те, що я тобі кажу – ще раз так поставишся до своїх обовʼязків, ще раз я дізнаюся про те, що ти особисто, як директор не проконтролював ті обіцянки й зобовʼязання, які ти взяв на себе, я тебе помножу на нуль, ти… тобі ясно чи ні?!", — емоційно відчитував чиновника мер.
На відео присутня нецензурна лексика
У грудні 2010 року його було номіновано Української гельсинською спілкою на антипремію Будяк року-2010. Антипремію вручають особам та організаціям, які найбрутальніше порушують права людини.
У серпні 2013 року Кернес таємно захистив кандидатську дисертацію "Механізми впливу регіональної еліти на державне управління України".
Під час Революції гідності Кернес, як і Добкін, засуджували учасників Євромайдану та публічно підтримували Беркут, який жорстоко поводився проти активістів. На збори харківських євромайданівців біля пам'ятника Шевченку кілька разів нападали тітушки, підконтрольна міській владі міліція не протидіяла.
Пізніше Кернес увійшов до президії зʼїзду депутатів Півдня і Сходу України, який відбувся в харківському Палаці спорту 22 лютого 2014 року. Очікувалося, що на зборах виступить експрезидент-утікач Віктор Янукович, який покинув Києв, але він не з'явився.
Коли ж палац оточили прихильники Євромайдану, Кернес і Добкін терміново покинули зʼїзд і виїхали з міста.
Наступного дня мер повернувся до Харкова, заявивши в аеропорту: "Те, що стосується президента Януковича, — це вже історія".
У березні 2014-го Кернес протистояв спробам захоплення мерії проросійським натовпом.
На відео присутня нецензурна лексика
28 квітня 2014 року на мера Харкова було скоєно замах. Близько 12:00 під час велопрогулянки йому нанесли кульове поранення.
1 травня 2014 року він прийшов до тями у одній з ізраїльських клінік, куди його перевезли після нападу. Міліція вела слідчі дії щодо пошуку замовників і виконавця замаху. 4 травня того ж року Кернес зʼявився у соцмережі Instagram, де опублікував фото з лікарняної палати ізраїльської клініки "Рамбам"[ru], про що свідчив логотип на білизні, та подякував за підтримку.
Згодом близького друга Генадія Кернеса Юрія Димента, який разом з Михайлом Добкіним організував серед місцевих бізнесменів збір коштів на його операцію в Ізраїлі, було застрелено у Харкові.
Незважаючи на те, що політик залишився прикутим до інвалідного візка, він продовжував керувати Харковом та вести активний спосіб життя, займаючись у спортзалі.
В інтервʼю журналісту Дмитрові Гордону російський історик та політичний аналітик Валерій Соловей розповідав, що в січні — лютому 2014 року низка керівників Харківської області та Харкова нібито отримали $500 млн першого траншу за те, щоб здати Харківську область Російській Федерації.
На уточнююче запитання, хто отримав ці гроші, історик відповів:
"Добкін, Кернес, (бізнесмен Павло Фукс — "ДС") Фукс … І четвертий — дай бог памʼяті … Димент, по-моєму. Вони отримали (гроші — "ДС") від людей (радника президента Росії Володимира Путіна Владислава Суркова — "ДС") Суркова … Йшлося про суму в $ 2 млрд. За це Харків повинен був першим відкрити свої ворота і зустріти хлібом-сіллю російські танки. Я анітрохи в даному випадку не гіперболізую", — сказав Соловей.
Пізніше після того, як ці плани було зірвано, казав історик, Росія зажадала повернути аванс.
"Добкін і ще один, кого я назвав, повернули відразу. А Кернес відмовився повертати, тому отримав кулю в хребет. Після цього він повернув свою частку авансу. Димент для науки іншим був взагалі убитий. Та територія, яка пізніше, влітку 2014 року, стала називатися в російському дискурсі "Новоросією", повинна була вся, підкреслюю, бути включена до складу Російської Федерації", — зазначав Соловей.
У 2015 році Кернес виграв вибори мера Харкова вдруге, балотуючись від партії "Відродження", яку повʼязували з олігархом Ігорем Коломойським. Кернес був безальтернативним лідером тієї кампанії і набрав близько 65% голосів у першому турі виборів.
У вересні 2016 року співробітники Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України провели обшуки в приміщеннях, що належали Геннадію Кернесу, у звʼязку з кримінальною справою щодо організації схеми з розкрадання 654 га землі Харкова на суму 4 млрд гривень.
У 2019 році Кернес був кандидатом у нардепи від партії "Опозиційний блок" на парламентських виборах 2019 року, № 3 у списку.
На початку пандемії коронавірусу міський голова Харкова Геннадій Кернес відзначився цинічною заявою про роботу громадського транспорту в охопленій інфекцією Італії, заявивши, що там їздять "одні трупики".
"В Італії працює метро і трамвай, і все… Тільки там вже ніхто не їздить, здається. Там одні трупики вже", — висловлювався Кернес.
Пізніше Кернес сам заразився коронавірусом. 17 вересня його доставили на лікування в німецьку клініку "Шаріте".
Відтоді він жодного разу не виходив в ефір, не публікував своїх фото. У мережі стали ходити чутки, що Кернес помер.
Однак у міськраді Харкова спростовували інформацію про його смерть.
А на питання, чому Кернес не показується громадськості в прямому етері, відповіли: "Геннадій Кернес проходить лікування в берлінській клініці "Шаріте". Відділення, в якому знаходиться Харківський міський голова, має чіткий регламент своєї роботи, не передбачає у пацієнта і тих, хто його відвідує, ніяких гаджетів. Саме цим пояснюється відсутність будь-якого відеозвернення Геннадія Кернеса до городян".
За результатми місцевих виборів в Україні 25 жовтня Кернеса переобрали на новий мерський термін.
10 листопада Павло Фукс опублікував фотографію з харківським мером. Знімок був зроблений в німецькій клініці "Шаріте"
Згодом стало відомо, що у Кернеса відмовили обидві нирки. У четвер, 17 грудня, стало відомо про його смерть.