Від "газової принцеси" до "єдиного чоловіка в українській політиці": Юлії Тимошенко — 60

"ДС" згадує головні віхи з біографії ювілярки.

Юлія Тимошенко (в дівоцтві — Григян) народилася в Дніпропетровську 27 листопада 1960 року в родині Володимира Абрамовича Григяна і Людмили Миколаївни Тєлєгіної. Батько залишив сім'ю, коли майбутньому політику було 3 роки.

Про своє етнічне походження Тимошенко говорила: "У мене по лінії батька всі латиші до десятого коліна, а по лінії мами — всі українці до десятого коліна".

Перед закінченням школи Юлія Григян взяла прізвище матері — Тєлєгіна. У 1979 році вона виходить заміж за Олександра Тимошенка. Після цього Юлія Телєгіна стає Юлією Тимошенко. У 1980 році на світ з'являється дочка пари — Євгенія Тимошенко.

У 1977 році Юлія Тимошенко закінчила середню школу № 75 у Дніпропетровську, якої допомагає досі. У 1978 році вона надходить на факультет автоматики-телемеханіки Дніпропетровського гірничого інституту, але в 1981 році — перевелася на економічний факультет Дніпропетровського державного університету.

У 1984 Юлія Тимошенко закінчила університет за фахом "економіка праці" і отримала диплом інженера-економіста з відзнакою.

Крім того, в 1999 році Тимошенко захистила в Київському національному економічному університеті кандидатську дисертацію за спеціальністю "організація управління, планування і регулювання економіки" на тему "Державне регулювання податкової системи". Отримала вчений ступінь кандидата економічних наук.

У 1984-1988 працювала інженером-економістом на Дніпровському машинобудівному заводі ім. Леніна (ДМЗ) в Дніпропетровську.

У 1988 році (на початку перебудови) Юлія і Олександр Тимошенко зайняли 5000 рублів і відкрили кооператив "пункт відеопрокату".

Не виключено, що їм надав допомогу Геннадій Тимошенко (батько Олександра Тимошенка), який очолював "відділ кінопрокату" в Дніпропетровській облраді.

У 1989 році Юлія Тимошенко разом з чоловіком створила молодіжний центр "Термінал" (під егідою Дніпропетровського обкому комсомолу). У 1989-1991 роках майбутній прем'єр була комерційним директором цього центру.

У 1991 році Юлія Тимошенко спільно Олександром Тимошенком створила корпорацію "Український Бензин". З 1991 стала комерційним, а потім генеральним директором СП "Корпорація Український бензин" (КУБ). У 1995-1996 очолювала створену на базі КУБ корпорацію "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), пік діяльності якої було досягнуто в 1996-1997 роках.

Компанія сім'ї Тимошенко отримує дохід від бартерних угод — збуває продукцію українських підприємств (переважно в Росію) в обмін на енергоресурси.

В кінці 1996 року у корпорації з багатомільйонним капіталообігом починаються труднощі "політичного" і, як наслідок фінансового характеру. Бізнес подружжя Тимошенко був зруйнований дощенту. За словами майбутнього двічі прем'єра, замість корпорації "залишили випалену землю". Юлія Тимошенко приймає рішення йти в політику.

У січні 1997-го безпартійний гендиректор ЄЕСУ вперше стає народним депутатом України, вигравши проміжні вибори в мажоритарному окрузі в Кіровоградській області. Тоді ж Тимошенко починають звинувачувати у діловому та політичному співробітництві зі скандальним Павлом Лазаренком. Згідно з офіційною версією кінця 1990-х, саме завдяки протекції з боку тепер уже колишнього губернатора Дніпропетровщини та прем'єр-міністра ЄЕСУ досягла піку своєї діяльності. У вересні 1997-го сам Павло Лазаренко очолив "Всеукраїнське об'єднання Громада", а його першим заступником стала саме Тимошенко.

У 1998-му Юлію Тимошенко обирають нардепом вдруге. У грудні 1999-го вона очолює опозиційне "Всеукраїнське об'єднання Батьківщина". Втім, в парламенті Тимошенко пробула недовго — вона входить до складу Кабміну, який очолив Віктор Ющенко, обійнявши посаду віцепрем'єра з питань ПЕК.

Незабаром політик потрапляє в опалу через свою діяльність на цій посаді. У серпні 2000 року заарештовують Олександра Тимошенка — одного з керівників ЄЕСУ. А 15 січня 2001 Генпрокуратура висуває Юлії Тимошенко звинувачення в контрабанді і службовій підробці. Через чотири дні віце-прем'єра відправляють у відставку, 13 лютого — заарештовують.

27 березня 2001 року Печерський районний суд Києва скасував санкцію на арешт Тимошенко, визнавши висунуті проти неї звинувачення неспроможними, і вона була звільнена, відбувши 42 діб в СІЗО.

Після виходу з СІЗО був придуманий один з найяскравіших образів образів Юлії Тимошенко — з косою, у стилі поетеси Лесі Українки. Сама Тимошенко багато разів говорила, що ідею з косою придумала сама, хоча російський політтехнолог Олексій Ситніков стверджує зворотне. За його словами, косу придумав саме він з колегами.

У квітні 2001 року. Юлія Тимошенко та її давній соратник Олександр Турчинов входять до складу координаційної ради "Форуму національного порятунку". Мета форуму — об'єднати опозицію, обмежити повноваження президента і ініціювати імпічмент Леоніду Кучмі. У листопаді 2001 року на базі "Форуму" Юлія Тимошенко створить "Блок Юлії Тимошенко". На парламентських виборах 2002 року "БЮТ" отримає 22 крісла і стане четвертою за чисельністю фракцією в парламенті.

У вересні того ж року починається акція "Повстань, Україно!", під час якої опозиційні нардепи від Соцпартії, Компартії і "Блоку Юлії Тимошенко" вимагають відставки Кучми.

У 2004 році   БЮТ і блок "Наша Україна" створюють коаліцію "Сила народу" для підтримки кандидатури Віктора Ющенка на виборах президента України. У листопаді-грудні того ж року Юлія Тимошенко бере активну участь в акціях протесту проти фальсифікацій на виборах президента, які отримали назву "Помаранчева революція".

Після перемоги Віктора Ющенка на виборах в лютому 2005-го Тимошенко в перший раз стає прем'єр-міністром, але вже у вересні їй доводиться піти у відставку. Зокрема, однією з причин називали конфлікт Тимошенко з близьким оточенням глави держави.

У березні 2006-го БЮТ на виборах до Верховної Ради отримав 129 депутатських мандатів з 450 (друге місце після "Партії регіонів"). Юлія Тимошенко (член комітету з питань правової політики) розраховувала на створення демократичної ("помаранчевої") більшості в парламенті і на повторне зайняття поста прем'єр-міністра. Однак переговори БЮТ з пропрезидентським на той момент блоком "Наша Україна" і Соцпартією зайшли в глухий кут, коаліція цих сил не відбулася.

У той же час, Юлія Тимошенко практично відразу стала формальним і неформальним лідером парламентської опозиції.

Вона наполягала на необхідності дострокових виборів, в зв'язку з тим, що перехід соціалістів (лідер партії Олександр Мороз став головою парламенту) в коаліцію з "регіоналами" (їхній лідер Віктор Янукович був призначений прем'єр-міністром) і комуністами не виправдав сподівань більшої частини виборців.

30 вересня 2007 року на дострокових виборах, проведення яких підтримав президент Віктор Ющенко, Блок Юлії Тимошенко перевершив результат 2006 року, взявши 156 мандатів (на 27 більше).

29 листопада БЮТ і пропрезидентський блок "Наша Україна — Народна самооборона", як і обіцяли виборцям, уклали угоду про створення демократичної коаліції. Юлію Тимошенко призначають прем'єр-міністром голосами 226 народних депутатів — мінімально необхідного числа нардепів.

У 2010 році Юлія Тимошенко балотувалася на пост президента України. За підсумками другого туру голосування вона програла Віктору Януковичу з розривом у 3,48%. Після виборів у Верховній Раді було створено нову коаліцію, а сама Юлія Володимирівна — втратила посаду прем'єр-міністра.

Під час президентства Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, які стосувалися, в першу чергу, діяльності ЄЕСУ (в 1996-1997 роках), а також кримінальні справи про "кіотські гроші" і "автомобілі сільської медицини" (2007-2010 роки).

Найбільший резонанс викликала "газова справа", яка полягало в звинуваченнях Юлії Тимошенко в складанні кабального для України газового договору з Росією в 2009 році. У жовтні 2011 року, після довгих судових розглядів, Печерським районним судом було винесено вирок Тимошенко про увʼязнення на 7 років та виплату 1,5 млрд грн НАК Нафтогаз за нанесення фінансових збитків.

Вирок викликав широкий міжнародний резонанс, світові політики підтримували позицію про політичні мотиви ув'язнення опозиційного лідера. Незважаючи на резонанс, в 2011 Юлия Тимошенко була поміщена в Качанівську колонію №54 для відбування покарання. В період перебування в колонії у Тимошенко спостерігалися серйозні проблеми зі здоров'ям, вона вимагала лікування в закордонних клініках, але в цьому їй відмовили. Лікування вже екс-прем'єр проходила в лікарні ЦПК Української залізниці в Харкові.

В останні дні Революції Гідності 18-20 лютого 2014 року і втечі президента Януковича, Верховна Рада України прийняла постанову "Про виконання міжнародних зобов'язань України щодо звільнення Тимошенко Ю.В.".

22 лютого 2014 року Юлія Тимошенко вийшла на сцену Майдану Незалежності, виступивши перед активістами.

14 квітня 2014 Верховний Суд України закрив "газову справу" Тимошенко через відсутність складу злочину ..

За підсумками президентських виборів 2014 року посiла 2-е місце серед всіх кандидатів з результатом 13,13%.

У жовтні 2014 року партія Тимошенко "Батьківщина" потрапила до Верховної Ради за результатами позачергових парламентських виборів, набравши 5,68%,

25 січня 2019 ЦВК зареєструвала Тимошенко кандидатом у президенти України на виборах 2019 року. Юлія Тимошенко зайняла 3 місце на президентських виборах 2019 року і не вийшла до другого туру.

На позачергових парламентських виборах 2019 Юлія Тимошенко очолила виборчий список своєї партії, за підсумками яких партія "Батьківщина" отримала у Верховній Раді України IX скликання 24 депутатських мандати за партійними списками, партія набрала 8,18% голосів виборців.

У 2020 році нардеп заразилася коронавірусом, який успішно подолала. Однак, за визнанням самої Тимошенко, вона пережила "кризовий стан".

У листопаді Юлія Тимошенко кардинально змінила свою зовнішність. Так, жінка, яка останнім часом носила зібрані в косу пряме волосся, прийшла до колег зі злегка завитими локонами, також зібраними ззаду.

Крім того, з'явилися зміни і на обличчі Тимошенко: її губи виглядають більш пухкими, ніж зазвичай. Ймовірно, вона зробила процедуру щодо їх збільшення. Щоб доповнити образ, Юлія Тимошенко одягла окуляри в темній оправі округлої форми.

За оцінками експертів, Юлія Тимошенко — прихильниця ринкової економіки, значною мірою контрольованої державою. Багато хто називає її політиком-популістом, що розраховує на електоральні симпатії, в першу чергу, серед малозабезпеченої частини населення.

"Як правило, межі в політиці не переходжу, конвенцій не порушую, але доводиться пробивати стіни і вибивати двері ... З огляду на, що всі події в українській політиці відбуваються переважно в тіні, постійно відчуваю себе "нічною вартою", — говорить вона.

Також Тимошенко коментувала оцінки її доходів та одягу: "Жінка може виглядати на мільйон, не маючи в кишені ні гривні. І може виглядати на гривню, маючи навіть мільярд. Я вже давно не займаюся бізнесом і сподіваюся, мій чоловік і надалі зможе мене забезпечити сукнями".

Серед прізвиськ Юлії Тимошенко — Леді Ю (за аналогією з Леді Ді — відомої англійською принцесою Діаною), "жінка на мільярд доларів", "газова принцеса".

Крім того, експрезидент Леонід Кучма називав свою опонентку "єдиним чоловіком в українській політиці".

Чоловік Юлії Тимошенко — Олександр — бізнесмен з солідним стажем. За словами дружини, останнім часом він заробляє на виробництві та продажу перепелиних яєць, хоча багато в такому "основному джерелі доходів" сім'ї Тимошенко сильно сумніваються. Був захисником Юлії під час судового процесу проти неї в 2011 році. На початку 2012 року отримав притулок в Чехії. Після звільнення дружини з ув'язнення повернувся в Україну.

Дочка Євгенія — випускниця Лондонської школи економіки (за спеціальностями політика і філософія), займається "відродженням народних промислів України". Була захисником матері під час судового процесу в 2011 протягом двох з половиною років перебування Юлії Тимошенко в ув'язненні Євгенія проводила активну кампанію для її звільнення. Чоловік — Артур Чечоткін. 27 червня 2016 народила доньку Єву. Колишній чоловік — англієць Шон Карр. До своєї смерті в 2018 році Карр був власником кількох магазинів і рок-музикантом.