Вибір по-українськи. Шабаш дезінформації на святі демократії

Російська пропагандистська машина запрацювала особливо активно в останні кілька місяців, розгорнувши масштабну дезінформаційну кампанію проти України у всіх її регіонах. Яким чином це вплинуло на електоральні настрої українців та політичні процеси в країні.

Фейки та залякування

У дослідженні європейського проекту протистояння дезінформації "EU vs Disinfo" йдеться, що проти України спрямовано найбільше російської пропаганди. В організації заявляють: з 5000 випадків дезінформації, зареєстрованих у базі даних EU vs Disinfo з 2015 року, майже половина стосується нашої держави. За словами експертів, здебільшого всі гасла спрямовані проти державності України та демократичних процесів, які тут відбуваються.

Не менш двозначною є і риторика деяких українських ЗМІ, які дуже часто звучати в унісон з російськими колегами. Зокрема, озвучуючи поширені меседжі, на кшталт: "Європа більше не цікавиться Україною", "Вся політика України творитися під указівки Вашингтону", "Українці покидають державу, бо не бачать тут свого майбутнього", "В Україні немає свободи слова", "Автокефалія та конфлікт в Азовському морі - передвиборчі хитрощі чинного президента", "В Україні можуть відбутись провокації, аби вплинути на результати виборів" тощо.

Згідно з даними дослідників Stopfake.org в період виборів в українському медіапросторі (на прикладі телеканалів Newsone і 112) переважали топ-три наративи: "Україну привели до повного занепаду. Всі реформи провалилися"," Україна скочується в бідність" і "залежна від Росії". Серед інших фейкових гасел - "Росія не нападала на Україну", "Крим не окупований" і "Захід втомився від України" .

При чому, як наголошують фахівці, під час передвиборчої президентської кампанії ЗМІ були схильні розвивати ідею про "державу, що не відбулася", навколо тими "провального уряду" і пов'язаність язувати із "провалом реформ" та "неефективною владою, що привела Україну до краху".

Географія пропаганди

Варто нагадати, ще у 2015-му році Київський міжнародний інститут соціології вивів "індекс результативності російської пропаганди" в Україні. Аналітики дійшли висновку, що найбільш суттєві відмінності в нараженості російській пропаганді пов'язані з регіоном проживання респондентів.

Зокрема, вони виявили, що найменший вплив російської пропаганди - в Західній та Центральній частині України. А-на Півдні та Сході ситуація в рази гірша.

Чи збереглась подібна тенденція сьогодні? Як показують результати цьогорічного опитування КМІС "Джерела інформацї, медіаграмотність і російська пропаганда", на Заході і в Центрі переважає думка, що в Україні забагато прокремлівських пропагандистських ЗМІ (51-54%), і лише 20% бачать наступ на свободу слова.
Натомість на Півдні і Сході ситуація протилежна - більше людей вбачають наступ на свободу слова (43-53%), ніж надмірний вплив прокремлівських пропагандистських ЗМІ (8-21%).

На цих же теріторіях абсолютна більшість вважає заборону російських телеканалів, окремих фільмів, артистів та соціальних мереж помилкою. Не менш цікавим є й ті, що 4% респондентів зазначили, що отримують інформацію про ситуацію в Україні і світі з російських телеканалів (у лютому 2018 року - 5%). Мовою цифр - це близько 1,3 млн громадян.

Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко заявляє, що на відміну від 2014 року говорити сьогодні про якусь чітку географію пропаганди не варто.

"Вже як п'ять років ФСБ у низці країн світу, таких як США, Британія, Чехія, Україна працює на розрив держави, посилення конфліктів всередині суспільства. Їм не стільки треба підтримувати електорат Сходу, як створити конфлікт між західноукраїнським електоратом та східним. Це помилкове уявлення, що Москва підтримує лише російськомовне населення. Мета діяльності всієї пропагандистської машини - дестабілізувати країну", - говорить Небоженко.

Експерт переконаний, що на сьогоднішній день найпоширеніший канал передачі неправдивої інформації - вже не телеканалі, а Інтернет.

"У Росії є армія ботів, яка з легкістю імітує український патріотизм, працюючи на розділення людей: міста від села, однієї церкви від іншої тощо. На шкода, протистояти такому впливові надзвичайно складно", - підсумовує він.

Великий експеримент

Вплив російської пропаганди на Захід та Україну зокрема - набагато глибша та серйозніша проблема, аніж може здатись на перший погляд. Як і ефективний опір політичним технологіям.

І з цим погоджується американський історик, професор політології Олександр Мотиль.
Він зауважує, що люди в сучасному світі втрачають зв'язок з дійсністю. В результаті стають все частіше жертвами інформаційних махінацій Росії і (що гірше) власних демагогів та популістів. Професор переконаний, що на це є низка причин.

"Життя стало всюди набагато складнішим, ніж було декілька десятиліть тому. Людина стоїть перед прийняттям безліч рішень. Дуже часто не знає, що робити. Рівночасно, кожен має надмір інформації, фактів - фейкових та правдивих. Тепер все може бути нічим і навпаки - всім. У таких випадках знання стають підозрілими. Натомість, порожнеча, брак досвіду - перетворюються на щось позитивні. Все це зумовлене соціальними медіа та впливом інтернету, які витворили віртуальний світ, нереальну дійсність, в якій все перекручене і нічого немає значення. Ми всі стоїмо перед епохою поверховості, незнання, імітації, фейків, в якій місцеві та іноземні демагоги зможуть маніпулювати людьми та перетворювати їх на маси. Чи зможе вижити демократія в таких обставинах? Правова держава? Права людини? Стоїмо перед великим експериментом", - відзначає Мотиль.

Про те, що Україна стала жертвою російських інформаційних впливів та виборчий технологій погоджується і політолог, автор книжки "Гібридна війна: вижити та перемогти" Євген Магда.

Він переконаний, що гібридна війна проти України в період виборів має щонайменше кілька складових.

Перша складова - це заяви низки офіційних осіб Кремля про невизнання та недемократичність результатів українських виборів. Друга - російський наратив, який прозвучав у низці програм кандидатів у президенти України.

"Хтось із кандидатів у президенти закликає нас знаходити спільну мову з Росією і вести прямі переговори з Донецьком та Луганськом. Хтось закликає повернутись до нейтрального статусу України. Або ж відмовитись від євроатлантичної інтеграції. Це є свідченням того, що ми перебуваємо у стані, коли Росія продовжує вкидати в Україну свої ідеологеми", - зазначає Магда.

Політолог додає, що в Україні сьогодні - сприятлива атмосфера для пропагандистського впливу, адже немає ефективної державної політики, стратегічних комунікацій.
"Нам протидіє російська державна машина, - наголошує експерт. - Там усвідомили, що з погляду військової складової ми стали міцним горішком. А щодо того, аби взяти нас зсередини, перемогти нашою ж власною зневірою - тут у Росії є багато можливостей. Крім того, провідні телевізійні канали України будують свою інформаційну політику за принципом "вбивши-закопавши-відкопав", - зазначає політолог.

За його словами, відбувається смакування трагедії замість дотримання хоча б якогось балансу по лінії "позитив-негатив".

"За таких обставин, дійсно, над нами проводять експеримент. І він був би неможливий без симбіозу Росії та українських олігархів, яким належать ЗМІ", - сказавши Магда.
Політолог додає, що протистояти російській пропаганді можна, зокрема, перевіряючи інформацію з двох-трьох джерел, розвиваючи медіаграмотність серед населення.
"Збереження віртуальної гігієни є таким же логічним, як і миття рук. Не треба дозволяти зневірі охоплювати нас. Бо коли втрачаємо віру, то разом з тім втрачаємо самих себе", - сказав політолог.