Лайт-версія ОПЗЖ. Чому вже три чверті українців проти "слуг народу"

Дві соціологічні компанії — Центр Разумкова і SOCIS — оприлюднили результати широкого соцопитування, проведеного 21-28 липня методом стандартизованого інтерв'ю "обличчя-до-віч" за місцем постійного проживання респондентів. Соцопитування велике як за кількістю питань, що охоплюють різні аспекти соціально-політичної ситуації, так і за кількістю опитаних — чотири тисячі вболівальників, хоча зазвичай українські соціологи обмежуються двома тисячами респондентів.

Ми вибрали сім найважливіших, на наш погляд, питань і порівняли нинішні відповіді з результатами попередніх соцопитувань на ті ж теми. Найцікавіше — це саме динаміка відповідей.

Незадоволені розвитком подій — вже 64,8%

"Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?" — на це питання тільки 21,5% відповіли, що в правильному, а 64,8% — що в неправильному напрямку.

На початку минулого літа (соцопитування Центру Разумкова та фонду "Демократичні ініціативи" 13-20 червня 2019 г.), незабаром після інавгурації Володимира Зеленського, вперше після 2005 р. перевага була на боці тих, хто вважав, що події розвиваються правильно — 41,3 проти 35,5%.

На початку минулої осені (соцопитування Центру Разумкова 6-11 вересня 2019 г.), коли заробили новий парламент з монобольшістю "слуг народу" і новий уряд, ейфорія охопила ще більшу частину українців: уже 57,2% вважали розвиток подій правильним і тільки 16, 8% — неправильним. Але з тих пір частка незадоволених зросла майже в чотири рази.

В ході передостаннього соцопитування (Центру Разумкова та фонду "Демократичні ініціативи" 3-9 липня 2020 г.) 21,5% заявили про правильний розвиток подій і 60,5% — про неправильний. А згідно з останнім соцопитуванням (21-28 липня 2020 г.) частка незадоволених досягла 64,8% і вже втричі перевищила частку задоволених.

Неважко обчислити частку розчарованих: 48%. Стільки українців за час з початку минулої осені змінили свої оцінки розвитку подій з позитивних на негативні. У цій цифрі — інтегральний ефект всіх досягнень (якщо вони є) і провалів Зе-влади.

За Зеленського — тільки 33,4%

У зв'язку з цим цікава динаміка президентського рейтингу Зеленського. Півроку тому (соцопитування Центру Разумкова 13-17 лютого 2020 г.) за Зеленського були готові проголосувати 40,1% (серед тих, хто має намір взяти участь в голосуванні і визначився з вибором). За ним йшли Юрій Бойко (15,3%), Петро Порошенко (13,5%) і Юлія Тимошенко (10,2%).

В ході передостаннього соцопитування (3-9 липня 2020 г.) було зафіксовано зниження електоральної підтримки Зеленського до 36,8%. При цьому підтримка Бойко піднялася до 17,2%, Порошенко — до 15,3%, а Тимошенко — знизилася до 7,8%.

І ось згідно з останнім соцопитуванням (21-28 липня 2020 г.) частка українців, готових проголосувати за Зеленського, скоротилася до 33,4% (втрата на 6,7% за півроку). Частка підтримуючих Порошенка збільшилася до 17,8% (зростання на 4,3% за півроку). Бойко опустився на третє місце — за нього 15,7% (це на 0,4% більше, ніж в лютому). За Тимошенко — 8,8% (на 1,4% менше, ніж в лютому).

Цікаво порівняти нинішні дані з результатами першого туру президентських виборів 31 березня 2019 р Тоді Зеленський отримав 30,94%, Порошенко — 15,95%, Тимошенко — 13,4%, Бойко — 11,67%. Як бачимо, зараз і Зеленський, і Порошенко мають кожен на пару відсотків більше підтримки, ніж тоді.

У другому турі 21 квітня 2019 р. Зеленський отримав 73,22%, Порошенко — 24,45%. В ході передостаннього соцопитування (3-9 липня 2020 г.) респондентам було запропоновано "повторити" другий тур, і на цей раз Зеленського вибрали 71,5%, Порошенко — 28,5%. А останнє соцопитування (21-28 липня 2020 г.) показало 68,4% за Зеленського і 31,6% за Порошенка. Якщо трохи огрубити цифри, то в минулому році співвідношення прихильників Зеленського і Порошенко було три до одного (три чверті до однієї чверті), а зараз — два до одного (дві третини до однієї третини).

За "слуг народу" — тільки 25,5%

Ще більш стрімке падіння демонструє парламентський рейтинг пропрезидентської партії "Слуга народу". На позачергових виборах 21 липня 2019 г. "слуги народу" набрали 43,16%. Однак передостаннє соцопитування (3-9 липня 2020 г.) дало їм тільки 34,1%, а останнє (21-28 липня 2020 г.) — лише 25,5%. У порівнянні з минулорічними виборами підтримка "слуг народу" скоротилася на 17,7%, або в 1,69 рази.

Друге місце на виборах зайняла ОПЗЖ на чолі з Бойком, отримавши 13,05%. Передостанній соцопитування дав їй 19,1%, а останній — 18,3%. У порівнянні з минулорічними виборами підтримка ОТЗЖ виросла більш ніж на 5,2%, або в 1,4 рази.

Третє місце на виборах дісталося "Батьківщині" на чолі з Тимошенко — 8,18%. Передостаннє соцопитування дало їй 8,4%, а останнє — 10,4%. У порівнянні з минулорічними виборами підтримка "Батьківщини" зросла більш ніж на 2,2%, або в 1,27 рази.

Четвертою на виборах була "Європейська солідарність" Порошенко: 8,1%. Передостаннє соцопитування дало їй 15,1%, а останнє — 18,1% (це трохи менше, ніж у ОПЗЖ). У порівнянні з минулорічними виборами підтримка "євросолідарності" зросла на 10%, або в 2,23 рази.

За вступ до НАТО — 47,7%

Перейдемо тепер до політичних питань, за якими в суспільстві спостерігається різке розбіжність у поглядах. Особливо велике різнодумство — щодо вступу в НАТО. Якби найближчим часом відбувся референдум з цього питання, то проголосувати б за вступ в НАТО 47,7%, а проти — 32,8%.

Сім місяців тому (соцопитування Центру Разумкова 17-21 січня 2020 г.) цифри відрізнялися: за вступ до НАТО було 49,8%, а проти — 29,8%. Те, що кількість противників НАТО зросла на 3%, — це прямий результат бездіяльності Зеленського, який перед другим туром пообіцяв : "Я буду кожен день записувати відео до східних регіонів України і говорити до них: Глядіть, НАТО — не звірюка і не ковтне вас". З моменту інавгурації Зеленського пройшло вже близько 450 днів. Записувати відео про НАТО він обіцяв кожен день. Тобто з цього питання він обдурив виборців вже 450 раз (в результаті він став абсолютним рекордсменом за кількістю невиконаних передвиборчих обіцянок).

У той же час пропаганда проти НАТО в Україні працює старанно — і з боку Росії, і з боку кремлівської п'ятої колони і її медіа-ресурсів. Саме тому, що перспектива вступу України в НАТО абсолютно реальна, вона особливо небезпечна для Кремля.

За вступ до ЄС — 57,9%

Перспектива вступу України в Євросоюз більше гіпотетична. Але зазвичай вона і більш приваблива. Якби найближчим часом відбувся референдум з цього питання, то прийшли б проголосувати за вступ до ЄС 57,9%, а проти — 26,9%.

Сім місяців тому (17-21 січня 2020 г.) за вступ в ЄС було 63,3%, а проти — 21,6%. Як бачимо, кількість противників євроінтеграції з початку року зросла на 5,3%. І це теж результат активної пропаганди проти євроінтеграції з боку прокремлівських сил, включаючи чималу частину "слуг народу" і відсутність піару євроінтеграції з боку Зеленського.

Вважають Росію агресором — 59,5%

Три варіанти відповіді було запропоновано на питання про ставлення до Росії. 59,5% вибрали варіант "Росія — агресор, який загрожує існуванню України як держави і від якої необхідно захищатися, не підтримуючи ніяких відносин". 23,8% вважають, що "Росія — звичайна сусідська держава, з якою необхідно підтримувати добросусідські відносини, як і з усіма іншими країнами". І ще 9,1% опитаних переконані, що "Росія — дружня і братська для нас країна, з якою необхідно розвивати теплі і дружні відносини".

Півроку тому (соцопитування SOCIS 1-10 лютого 2020 г.) цифри підтримки цих трьох варіантів становили відповідно 54,4% (Росія — агресор), 30,9% ("звичайна сусідська держава") і 8,6% ("дружня і братська для нас країна"). Хоча частка тих, хто вважає Росію агресором, зросла (з 54,4 до 59,5%), але не можна випускати з уваги, що виросла і частка тих, хто вважає, що Росія "дружня і братня" (з 8,6 до 9, 1%). Це теж результат прокремлівської пропаганди.

Зеленський і "слуги народу" тут потрапили в іміджеву розтяжку. Якщо вони будуть і далі користуватися евфемізмами типу "та сторона", замість того щоб прямо називати Росію агресором, то вони і далі будуть втрачати патріотичний електорат — він буде перетікати до Порошенка і "євросолідарності". І в той же час від замовчування Зе-владою російської агресії будуть і далі вигравати Бойко і ОПЗЖ — адже в таких умовах їм легше пропагувати "дружбу і братерство" з окупантом.

Проти офіційного статусу російської мови — 64,5%

В ході соцопитування, проведеного 21-28 липня, інтерв'юери також зверталися до респондентів з таким питанням: "Зараз активно обговорюється мовна ситуація в Україні. Як Ви вважаєте, яким чином повинні співіснувати українська і російська мови в Україні?" І пропонували три варіанти відповідей.

64,5% вибрали варіант "Українська має бути єдиною державною і офіційною мовою, російська може вільно використовуватися". Фактично це варіант збереження статус-кво.

17,7% віддали перевагу варіант "Український повинен бути державною мовою, російська може бути офіційною в деяких регіонах України". І ще 15,2% вважають, що "обидві мови повинні бути державними в Україні".

Як бачимо, за збереження статус-кво виступають майже дві третини українців. І коли "слуги народу" піднімають мовне питання, щоб позмагатися з ОТЗЖ в проросійськості, то вони позбавляють себе і Зеленського підтримки з боку більшої частини електорату. Бо переважна частина електорату, включаючи і значну частину російськомовного електорату, виступає категорично проти того, щоб Україна стала частиною "русского мира". Російськомовні українці в більшості своїй нормально володіють українською мовою на побутовому рівні або принаймні розуміють її. І коли якісь "слуги" починають впарювати їм мовну тему, тут же виникає підозра, що це просто тому, що нічого іншого у них немає, ніякими досягненнями за рік при владі вони похвалитися не можуть, обіцянки швидкого миру, як і "кінця епохи бідності", залишилися невиконаними.

Але справа в тому, що Зеленський і "слуги" шукають простих рішень, ось політтехнологи і підсовують їм мовну тему як нібито чарівну віагру для рейтингу. Тому перед місцевими виборами "слуги" не заспокояться, поки не затвердять себе в суспільній свідомості як лайт-версію ОТЗЖ.