Весняний наступ РФ. Де і коли?

З повним текстом доповіді можна ознайомитись за посиланням.

В цілому нині Росія може залучити до наступальних дій угруповання максимальною чисельністю близько 300-352 тис.

Останні кілька місяців РФ активно створювала запас боєприпасів та насичувала технікою нові та відведені на доукомплектацію армійські частини. Зокрема, запас техніки, доступної для використання на фронті, збільшено:

• по танках — мінімум на 900 машин. Тобто приблизно з 700-750 до 1600-1650;
• по легкій броньованій техніці (БТР, бронеавтомобілі та ін.) — з 2000-2300 до приблизно 3500-4000;
• по артилерійських системах та РСЗВ — не менш ніж удвічі.

Логіка дій

Отже, Росія вже створила ударне угруповання військ, яке переважно складається з кадрових частин, укомплектованих технікою та боєприпасами для ведення активних наступальних дій. Причому з огляду на характер протистояння на лінії фронту використання її для лобових ударів на відносно невеликій ділянці виглядає недоцільним. Тим більше, що керівництво російського угруповання має невдалий досвід розвитку наступу через Ізюм, штурмів Сєвєродонецька та Бахмута. Система управління військами також передбачає ширший театр бойових дій.

Розміри створеного угруповання як мінімум в 1,5 рази перевищують розміри угруповання, задіяного в лютому 2022 року. Але, враховуючи розвиток потенціалу ЗСУ, зібраних Росією сил і ресурсів недостатньо для організації ударів більш ніж у 2-3 напрямках.

Виходячи зі сказаного вище та прихильності російського військового керівництва (що повною мірою підтверджено історією бойових дій 2022 року) до "охоплюючих ударів" логічно припустити, що РФ спробує оточити (або створити загрозу оточення) досить великому угрупованню сил оборони України. Наприклад, на теренах Донецької області.

Але варіанти оточення Слов’янська та Краматорська виявилися безуспішними на попередніх етапах. Вихід угруповання військ із Херсона унеможливив планування просування правим берегом Дніпра. Відповідно, в таких умовах найбільш логічно для РФ (з урахуванням накопичених ресурсів) знову спробувати діяти широкими охоплюючими ударами. Але на вужчих ділянках – одночасний удар на Київ, Чернігів, Суми та Харків малоймовірний.

При цьому, якщо зважати на зовнішньополітичну ситуацію, для російського керівництва бажана масштабна операція, яка своїми результатами компенсує осінні провали у Харківській та Херсонській областях.

Тому найбільш імовірними напрямками можна вважати удари, що сходяться з території РФ через Харківську і Сумську області і з території Запорізької області вздовж Дніпра. З можливою метою — Полтава чи схід Полтавської області.

Удар у напрямку Києва за теперішнього потенціалу російського угруповання малоімовірний. Він буде можливий лише за умови успіху першої фази — тобто поразки (або оточення) українського угруповання військ у Донецькій області. При цьому "друга фаза" можлива лише за умови додаткової мобілізації в Росії, адже навіть використання 240-250 тисяч солдатів-строковиків зможе лише компенсувати втрати російського угруповання у разі 3-5 тижнів ведення наступальних дій.

Час

Кліматичні умови на півдні та сході України зроблять скрутними наступальні дії у період з кінця березня до кінця квітня.

Крім того, за наявною у вільному доступі інформацією, Україна проводить комплектацію та навчання не менше 10-12 нових бригад. Частина з яких буде озброєна західною сучасною зброєю.

Отже, у РФ є два імовірні терміни завдання удару.

1. Початок операції не пізніше 10-12 березня. У такому разі найбільш логічними є спроби реалізації описаної вище схеми охоплення донецького угруповання сил оборони України. При цьому для ударів, що відволікають, уздовж вже існуючої лінії фронту будуть використані переважно залишки ПВК і "народних міліцій" т.з. ЛДНР. Цей наступ може супроводжуватися (точніше, супроводжуватиметься) масованими ракетними ударами. Однак, на відміну від логіки осені-зими, зміниться вибір пріоритетних цілей. У разі наступу на початку весни одним із таких пріоритетів може знову стати залізнична інфраструктура.
2. Початок операції у травні-червні. У такому разі Росія не буде обмежена погодними умовами, але Україна на цей момент сформує свій ударний кулак. Тому логічно, що при роботі за цим сценарієм Кремль піде на ще одну хвилю мобілізації не пізніше за середину березня. А сам наступ також супроводжуватиметься ракетними атаками, але у цьому випадку крім пріоритетних цілей у вигляді залізничної інфраструктури можна очікувати спроб ударів по мостах через Дніпро.