Вірять у перемогу та допомагають воїнам на фронті: історії українського бізнесу, який вистояв
Після вторгнення Росії в Україну більшість компаній та підприємців почали допомагати Збройним силам України. Вони використовують не тільки фінансові, а й внутрішні та зовнішні ресурси, що є у власному розпорядженні. Проте, якщо на початку війни волонтерство було масовим та хаотичним, то зараз багато хто з бізнесменів зосередився на цільовій допомозі підрозділам, які воюють "на нулі"
Сьогодні майже в кожній компанії є співробітники, які перебувають на фронті, тож їхні колеги отримують запити на допомогу буквально з перших вуст. Це краще як для самих бійців, так і для волонтерів. Адже, як кажуть в компаніях, навіть звичайні фотозвіти від бійців на фронті дуже допомагають піднімати волонтерський дух у колективі.
Ми зібрали історії п’яти компаній та підприємців, які вже довгий час допомагають Благодійному фонду Ігоря Черненка, який є командиром роти окремого 204 батальйону ТРО міста Києва, що воює на бахмутському напрямку. Щоб вони розповіли, як "прожили рік війни" їхні бізнеси, як вдалося зберегти та згуртувати колектив та що спонукає їх цілеспрямовано допомагати Збройним силам з перших днів війни і до сьогодні.
Ганна Горячкіна, співзасновник компанії Adaptiq:
Ми працюємо в галузі інформаційних технологій та виводимо продуктові IT компанії з Ізраїлю, США і Європи на ринки Польщі, Португалії та України. Тому в перші місяці війни, фокус нашої компанії був зосереджений на організації безпеки всіх фахівців в Україні.
Компанія надавала допомогу співробітникам, їхнім родинам та близьким: займалася пошуком житла, транспортом, допомогою з релокацією у західні регіони України.
Також ми допомагали створити належні умови для роботи наших фахівців на нових місцях. Наприклад, у періоди перебоїв зі зв'язком, електроенергією та інтернетом Adaptiq вклала багато коштів у забезпечення співробітників генераторами, станціями безперебійного живлення на акумуляторах, знаходила офіси з інтернетом, бомбосховищем. Це було непросто, але нам все вдалося.
Найскладніше було переконати клієнтів продовжити працювати з Україною, незважаючи на війну. Нам довелося скоригувати плани зростання бізнесу в менший бік, але, не дивлячись на війну, компанії навіть вдалося вирости на 30% в порівняні з 2021 роком.
Швидка адаптація до роботи в нових умовах, а також ріст показників діяльності дозволило Adaptiq регулярно перераховувати частину прибутку для закупівлі необхідного обладнання або оплати рахунків за ремонт автомобілів для захисників України.
Компанія допомагає підрозділам, які борються безпосередньо в гарячих точках. У деяких з них воюють близькі наших співробітників, хтось допомагає конкретним військовим частинам як волонтер. То ж ми намагаємось допомагати на кілька ініціатив паралельно.
Стає морально важко, коли ми усвідомлюємо, що потреби армії величезні, а ресурси компанії обмежені. І доводиться вибирати, кому саме допомогти в даний конкретний момент.
Одним з військових підрозділів, якому ми допомагаємо, є 204 окремий батальйон ТРО міста Києва. Adaptiq регулярно співпрацює з благодійним фондом імені його командира роти – Ігоря Черненка.
Засновники фонду завжди відкрито розповідають про потреби бійців батальйону, пріоритети закупівель. Крім того, фонд прозоро веде свою бухгалтерію та надає регулярні звіти.
Насправді фотозвіти мають велике значення, адже потім ми ділимося ними зі співробітниками компанії. І розуміння ними того, куди витрачені кошти, дуже допомагає піднімати волонтерський дух у колективі.
Ми віримо в нашу перемогу. І плани компанії після війни – залишатися в Україні, зростати і розвивати бізнес далі та допомагати відновлювати економіку країни.
Олена Матвійчук, засновник та СЕО Міжнародної бухгалтерської компанії WeDoITBM:
Наша компанія займається наданням консалтингових послуг в розрізі бухгалтерського, податкового та кадрового обліку в сфері ІТ та креативних індустрій. Також ми активно допомагаємо фізичним особам в особистих податках.
Звичайно, що в перший місяць війни усі співробітники були перелякані і збентежені. Проте ми проводили zoom зустрічі аби підбадьорити один одного. А вже в квітні стало зрозуміло, що війна – то не на "два-три тижні", тож я прийняла рішення, що команді пора знову активно працювати.
Звичайно нам, як і всім, довелося пристосуватися до нових обставин. Багато людей поїхали закордон, а потім там і лишилися. Ми втратили половину команди, проте досить швидко змогли відновити кадровий резерв.
Повернення до плідної роботи дозволило нам сплачувати податки, виплачувати зарплати та активно донатити на армію.
Одного разу так склалося, що мої знайомі потрапили до роти Ігоря Черненка з 204 окремого батальйону. Так і зав’язалось наше знайомство, а потім і плідна взаємодія на волонтерській ниві.
Уся команда WeDoITBM дуже очікує на перемогу України. Адже плани на майбутнє у нас грандіозні: працювати і ще раз працювати. Відновлювати та відбудовувати нашу країну.
Стас Гонтовий, співзасновник та CEO Hotline.
Під час війни наш проєкт Hotline.Finance став у нагоді як страховим компаніям, так і звичайним громадянам, оскільки військові дії тільки прискорили рух ринку страхування в онлайн. Люди, втративши контакт зі своїми страховими агентами, шукали зручні шляхи придбання страхових полісів.
Ми підрахували, що за допомогою сервісу Hotline.Finance у 2022 році українці зекономили понад 27 млн грн на обовʼязкових видах страхування. Наш мобільний додаток надав громадянам, які шукали прихисток в Європі, зручний і вигідний спосіб придбати обовʼязкову автостраховку не шукаючи паперовий поліс. Також українські водії за допомогою додатку могли продовжити дію свого полісу страхування вже перебуваючи в ЄС.
Успішна діяльність дозволила Hotline.Finance з перших днів війни зайнятися волонтерством. Адже ми всі розуміли, що єдина ціль для всіх українців – це перемога та збереження держави. Всі інші питання важливі тільки при умові, що Українські Сили Оборони можуть зупинити нашестя окупантів.
Тож спочатку ми почали з донатів відомим великим благодійним фондам та на спецрахунки Нацбанку на допомогу ЗСУ. Але згодом почали шукати фонди, які не такі медійні й відомі, проте допомагають батальйонам "точково", отримуючи запити безпосередньо з фронту. Одним з таких фондів є Благодійний фонд Ігоря Черненка. Ми отримуємо від нього конкретні запити для батальйону та роти цього командира та бачимо конкретний результат використання наших коштів.
Також хочу згадати про технологічні можливості, які ми використовуємо для збору коштів для ЗСУ. Завдяки команді Hotline.Finance ми запустили функціонал, який дозволив українцям задонатити на допомогу Збройним силам свою знижку по онлайн полісам. Це можна зробити за допомогою однієї кнопки. Ми ж регулярно звітуємо перед клієнтами, що, куди і на які потреби відправили кошти.
Так в 2022 році наш сервіс перерахував більше 1 млн грн українським волонтерським фондам, з них 200 тис. грн були задоначені саме користувачами.
Зараз ця програма донатів знижки від клієнтів працює так – кожну гривню, яку передає клієнт, ми множимо на два.
Після перемоги ми плануємо розширювати продуктову лінійку та зробити страхування в Україні дійсно простим, вигідним та зрозумілим.
Вікторія Опанасюк, співзасновниця та організатор проєкту Telecom Ukraine, регіональний керівник "Вінер Телеком" та комерційний директор сервісу youtv:
Війна нас настигла у той день, коли повинна була розпочинатись наша галузева телекомунікаційна конференція у Львові. Саме 24 лютого 2022 року ми повинні були зустрічати представників державних установ, інтернет провайдерів, мобільних операторів з різних куточків України, з якими протягом трьох днів мали обговорювати питання зв’язку на випадок воєнного стану і військових дій в країні.
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації змінило усі плани. Звісно, цей напрямок бізнесу фактично зупинився, оскільки проведення масових заходів зараз не є безпечним і доречним, а галузь телекомунікацій тримає фронт зв’язку.
Ситуація в інших бізнесах, до яких я дотична, а саме надання послуг інтернет доступу та сервісу телебачення, залежить від регіонів, оскільки частина мережі знаходиться на тимчасово окупованій, деокупованій та прифронтовій територіях. Відповідно повноцінно в довоєнному об’ємі надавати послуги ми зараз не можемо. Але докладаємо усіх зусиль, щоб утримати бізнес і команду.
Також, з перших днів війни я і наші співробітники займаються волонтерством. Хоча, тривалий час такі поняття як "волонтер" і "волонтерство" я навіть не вживала, оскільки щиро вірила, що це ненадовго, і в конкретний час допомагати своїй країні – це наш громадянський обов’язок.
Спершу ми допомагали з виїздом та розселенням людей як на західній Україні, так і в найближчих сусідніх країнах. Потім виникла потреба зібрати трохи коштів на рації, тому я звернулася до нашої галузі за допомогою. Коли вже було зрозуміло, що війна не закінчиться швидко, ми з командою змінили інтерфейс сайту Telecom Ukraine і перетворили його на волонтерську платформу. Зараз вже маємо запити військових, які беремо в роботу і намагаємось задовольнити.
Так, наші захисники просять автівки, форму, термінали Starlink, прилади нічного бачення і т.д. Це все формується ситуативно, в залежності від потреб. Весь наш колектив підключився до волонтерської діяльності й допомагає з сайтом, промо- матеріалами, контентом, поширенням інформації.
Допомагати намагаємось настільки, наскільки вистачає ресурсу. Якщо розуміємо, що не витягуємо, намагаємось поширювати інформацію серед блогерів та телеграм-каналів, які можуть допомогти. Тому що тільки об’єднуючи зусилля можемо досягати результатів.
Оним з військових підрозділів, якому ми допомагаємо, є 204 батальйон ТРО Києва. По-перше, його командир роти – Ігор Черненко, засновник одноіменного благодійного фонду – особисто захищає нашу країну. По-друге, фонд опікується військовим підрозділом, з бійцями якого ми теж особисто знайомі. І я точно знаю про те, що наша допомога потрібна і вона адресна.
Після нашої перемоги будемо відбудовувати країну. Я щиро вірю, що ми матимемо гарні інвестиції від західних партнерів, тому в планах розвивати і укріплювати бізнес в Україні.
Богдан Мирошников, волонтер, блогер, підприємець:
Я з дружиною заснував бізнес у березні 2022 року, коли нас скоротили на роботах. Це прискорило процеси. Але ідею бізнесу ми виношували роками та акумулювали на це кошти. Війна, правда, внесла свої корективи. Якщо раніше ми займалися спецодягом для робочих та ЗІЗ, у тому числі пошиттям, то зараз більшість замовлень – військова форма та снаряга.
Волонтерством я займаюся з 2014 року. Тоді я вкладав виключно власні кошти. У мене не було великої аудиторії, щоб збирати кошти публічно на великі потреби як зараз.
Сьогодні є запит від військових – я беру його в роботу. Це може бути авто, дрон, ПНБ, тепловізор або щось інше. Єдине правило – всі запити мають бути офіційними. Адже я зареєстрований у реєстрі волонтерів, тому інакше ніяк.
У цьому відношенні максимально прозоро працює Благодійний фонд Ігоря Черненка. Це фактично 204 окремий батальйон ТРО міста Києва. Фонд працює з цим підрозділом. Це наш київський батальйон, в якому проходять службу досвідчені та вмотивовані бійці на найгарячіших напрямках. Я сподіваюся, що про бойовий шлях бату у майбутньому будуть знати якомога більше українців, адже їм точно є що розповісти.
Що стосується нашого бізнесу, то спочатку потрібна перемога. Наразі ніхто не скаже, коли це станеться. Але є чітке розуміння, що це буде. Підхід же до бізнесу не зміниться, адже ми його вже запустили під час війни. Антикризовий менеджмент з самого початку – це наш девіз. Єдине, що зміниться – це можливість розвитку, яка наразі дуже обмежена.
Фото: надані компаніями