Верховний суд втішив Тупицького, Путін став істориком, а Аваков пішов у відставку. Головні події країни 12 — 18 липня
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Деловая столица"
Путін виправдав напад на Україну, написавши псевдоісторичну статтю
12 липня Кремль виклав на офіційному сайті велику статтю, нібито написану Володимиром Путіним, в якій йдеться про те, що "росіяни й українці — один народ", а також зроблений акцент на штучність України як держави, та є інші тези, що виправдовують агресію Росії. Матеріал був також опублікований українською мовою.
Президент Володимир Зеленський іронічно відреагував на публікацію: "Якщо президент РФ вже почав писати українською мовою — значить, ми все правильно робимо. У цьому напрямку я підтримую це рішення". Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що в подібному ключі історію переписували і царі Московії, присвоївши собі назву "Русь", і лідер СРСР Йосип Сталін.
15 липня статтю Путіна про "єдність росіян і українців" за вказівкою міністра оборони Сергія Шойгу включили в якості однієї з обовʼязкових тем для занять з військовослужбовцями з військово-політичної підготовки. Стаття нібито викликала "великий позитивний відгук і обговорення у військовому середовищі" через те, що у багатьох військовослужбовців РФ українське коріння.
Рада вперше схвалила Бюджетну декларацію на три роки
Документ підтримали 269 народних депутата, з них 225 "слуг", 16 депутатів від "За майбутнє", 18 від "Довіри", 6 представників "Голосу" і 4 позафракційних нардепа.
Бюджетна декларація передбачає поступове скорочення дефіциту держбюджету з 5,5% в 2021 році до 3,5% і 3% в два наступні роки відповідно і до 2,7% в 2024-м. У поточному році дефіцит держбюджету очікується на рівні 246,6 млрд грн, у 2022-му — 188 млрд грн, в 2023-м — 179,8 млрд грн, в 2024-м — 179,59 млрд грн. Очікується, що номінальний валовий продукт України зросте з 4,8 трлн грн в 2021 році до 6,6 трлн в 2024 році, а рівень безробіття знизиться з 9,2 до 7,8%. Обмінний курс гривні до долара США: 28,6 у 2022-му, 28,8 — в 2023-м, 29,2 — в 2024 році. Розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2022 — 6500, з 1 жовтня 2022 — 6700 грн; з 1 січня 2023 — 7176 грн; з 1 січня 2024 — 7665 грн.
Бюджетна декларація також містить оцінку фіскальних ризиків, серед яких — подальше поширення COVID-19, значне зниження рівня транзиту газу з РФ, посилення гібридних загроз з боку Росії, зростання безробіття, низький урожай зернових культур, висока частка витрат з держборгу в 2022-2024 роках та інші.
Парламент не підтримав законопроект про медичний канабіс
Нардепи направили на доопрацювання законопроект №5586 про регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій і науково-технічній діяльності. Підтримали документ тільки 184 депутати, з яких 152 "слуг", 7 депутатів від "ЄС" і 18 від "Голосу"
Законопроект класифікував лікарські коноплі так: з низьким вмістом тетрагідроканабінолу — сорти рослин роду коноплі (Cannabis), вміст тетрагидроканабінолу в сухій масі яких становить від 0,2 відсотка до 1 відсотка; з високим вмістом тетрагідроканабінолу — його вміст в сухій масі перевищує 1 відсоток. У документі прописано, що промислова конопля — сорт рослин роду коноплі (Cannabis), зміст тетрагидроканабінолу в сухій масі яких не перевищує 0,2 відсотка.
Згідно з документом, продаж ліків з канабісу буде здійснюватися тільки через е-рецепт. Всі дані будуть вносити в електронну медичну систему. Вільно вирощувати канабіс не дозволяється, однак запроваджується ліцензування підприємств, які можуть займатися такою діяльністю.
Кабмін повернув доплати до пенсій для колишніх міліціонерів і військовослужбовців
14 липня Кабмін на своєму засіданні встановив доплату до пенсії колишнім військовослужбовцям і співробітникам МВС (міліції) в розмірі 2000 грн, а також підвищив розмір мінімальної пенсії для учасників бойових дій до 3 893,4 грн. Крім того, підвищена мінімальна пенсійна виплата для учасників бойових дій до 3 893,4 грн.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, в червні 2021 року завершився період виплати підвищеного розміру пенсії для колишніх військовослужбовців та пенсіонерів органів внутрішніх справ (міліції). При цьому пенсії для цієї категорії не підвищувалися з 2016 року.
Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям в 2018 році їх пенсії теж не індексувалися, а диспропорція в розмірах пенсій залежно від часу їх призначення перевищує 70%. За розрахунками Пенсійного фонду, додаткові витрати держбюджету на ці цілі в липні-грудні 2021 року становитимуть 5,31 млрд грн. Ухваленню постанови передували акції протесту.
Верховний суд скасував звільнення Тупицького Зеленським
14 липня Верховний суд скасував указ президента Володимира Зеленського, яким той скасував призначення Олександра Тупицького на посаду глави Конституційного суду. На Банковій тут же заявили, що виконувати рішення ВСУ не будуть і пообіцяли подати апеляцію.
На думку радника глави ОП Михайла Подоляка, прийняте Верховним судом рішення по Тупицькому направлено проти конкретних законів про "очищення Вищої ради правосуддя і перезапуску Вищої кваліфкомісії", оскільки після їх прийняття "у корумпованих суддів не буде шансів зберегти вплив".
У Верховному суді зазначили, що президент в питаннях діяльності держорганів повинен діяти в рамках і на підставі повноважень, передбачених Конституцією та профільними законами. У ВСУ нагадали, що формування складу КСУ здійснюється виключно шляхом видання указів про призначення суддів. Інших способів, у тому числі шляхом скасування раніше виданих актів з кадрових питань, Конституція не передбачає.
Рада підтримала очищення Вищої ради правосуддя
14 липня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №5068 про реформу Вищої ради правосуддя, що передбачає перевірку на добропорядність членів ВРП, а також змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
"За" проголосували 259 депутатів, з яких 224 "слуг", 1 нардеп з "За майбутнє" та 4 позафракційних.
Законопроект № 5068 забезпечує перезавантаження ВСП за участю міжнародних експертів, які будуть мати вирішальний голос. До цього раніше закликали міжнародні партнери і Венеціанська комісія. Закон передбачає створення незалежного органу — Етичної ради, яка буде оцінювати на добропорядність всіх кандидатів.
Жодне рішення Етичної ради не буде вважатися прийнятим, якщо за нього не проголосували мінімум двоє міжнародних експертів, а в ситуації рівного розподілу голосів буде переважати і буде вважатися вирішальною позиція двох міжнародних експертів.
Аваков пішов у відставку, МВС очолив Монастирський
13 липня Арсен Аваков подав заяву про відставку з посади міністра внутрішніх справ, подати у відставку міністра попросив особисто президент Володимир Зеленський. "Рішення президента було запропонувати Арсену Борисовичу піти у відставку, Арсен Борисович прийняв це рішення. Це рішення було абсолютно спокійне, зважене, воно досить давно готувалося, і в вузькому колі це було досить давно про нього відомо", — розповів заступник Авакова Антон Геращенко.
15 липня Авакова звільнила Рада, подякувавши йому за роботу оплесками. "За" проголосував 291 депутат. Сама Аваков в раду не прийшов. А на наступний день, 16 липня, Рада призначила депутата "Слуги народу" Дениса Монастирського новим міністром внутрішніх справ. За призначення Монастирського міністром внутрішніх справ проголосував 271 депутат.
У своїй промові мови головним пріоритетом роботи Монастирський назвав "забезпечення безпеки громадян і держави", а також "підвищення рівня довіри до правоохоронних органів". Він, зокрема, пообіцяв боротися з "злодіями в законі", організованою злочинністю, наркотрафіком, "правоохоронцями, які використовують свої повноваження для збагачення".
Рада прийняла закон про скасування паперових довідок
За прийняття законопроекту №5495 у другому читанні проголосували 238 народних депутатів, з яких 223 "слуг", 4 нардепи від "За майбутнє" та 1 від "Довіри".
Документ визначає поняття електронних публічних послуг, автоматичного режиму і особливості механізму їх надання та спрямований на подолання законодавчих перешкод в їх наданні. Як пояснили в прес-службі Міністерства цифрової інформації, прийняття закону дозволить запровадити в цій сфері режим "без паперів" (paperless), завдяки чому населення і бізнес зможуть швидко отримувати публічні послуги онлайн.
Для надання послуг будуть використовувати електронну ідентифікацію фізичної особи. Держоргани не зможуть вимагати від людини інформацію, яка вже є про неї в реєстрах. Наприклад, ЗАГС не зможе вимагати свідоцтво про шлюб, адже ці дані є в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
У Мінціфри відзначають, що зараз вже оцифровано понад 70 онлайн-послуг, які доступні на порталі "Дія". Серед них — реєстрація бізнесу, оформлення допомоги по безробіттю тощо. Очікується, що після прийняття закону перелік електронних держпослуг істотно збільшиться. До 2024 року Мінціфри планує оцифрувати 100% послуг.
СБУ викликала Шойгу в Маріуполь для вручення підозри
18 липня Служба безпеки України викликала в Маріуполь міністра оборони Росії Сергія Шойгу для вручення йому підозри в створенні та участі в незаконних збройних формуваннях. Російського міністра викликали до Маріуполя в слідчий відділ 2-го управління СБУ в Донецькій і Луганській областях на 9:00 20 липня.
У повістці йдеться, що підозру планують вручити по справі, яку відкрили ще в 2014 році. Російському міністру оборони інкримінують ч. 5 ст. 27 (пособництво) і ч. 5 ст. 260 (створення і участь в незаконних збройних формуваннях) Кримінального кодексу. Шойгу загрожує позбавлення волі від 10 до 15 років з або без конфіскації майна за цими статтями. Підозри стосуються посягання на територіальну цілісність України, планування і підготовки введення агресивної війни, створення терористичної групи і фінансування тероризму.
На Банковій заявили про можливий "розворот на Схід"
Відповідну заяву зробив радник глави Офісу президента України Олексій Арестович в інтервʼю телеканалу "Дом". "Існує боротьба РФ — США і Китай — США. Страх деяких осіб на Заході перед Китаєм настільки великий, що вони хочуть перетягнути Російську Федерацію на сторону Заходу, навіть ціною навʼязування Україні російського варіанту вирішення російсько-українського конфлікту. Не всі на Заході такі, є частина еліти США, яка займає нашу сторону в цьому конфлікті, і вони проти "Північного потоку", проти навʼязування Україні російського варіанту виконання мінських угод", — сказав він.
Радник глави Офісу президента України нагадав, що 13 липня відбулась телефонна розмова глави держави Володимира Зеленського і глави КНР Сі Цзіньпіна.
"Дзвінок президента лідеру Китаю — це ще одна вісь, на якій ми можемо збалансувати наші відносини. Намічається велике азіатське турне президента. І загальний меседж такий, як мені здається: якщо Захід захоче подружитися з Росією ціною здачі українських інтересів або значної їх частки, то ми розвернемося на Схід, і так перебалансуємо нашу позицію", — пояснив Арестович.