Верховна Рада чи Конституційний Суд. Кого першим розпустить Зеленський

Турборежим конституційних суддів

Нагадаємо, що скандальне рішення, яке визнало неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, КС ухвалив на закритому засіданні 27 жовтня за поданням 47 народних депутатів. Але це не єдиний подарунок, який готують конституційні судді.

Того ж дня, 27 жовтня, КС на закритому засіданні продовжив розгляд подання 46 народних депутатів на чолі з лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко щодо землі. Підписанти подання просять витлумачити положення статей 13 і 14 Конституції про те, що земля є "об'єктом права власності Українського народу" і "основним національним багатством". На думку підписантів, з урахуванням інших положень Конституції слід встановити, що земельна реформа може вводитися тільки через референдум. "Будь-які питання, які стосуються землі як об'єкта права власності українського народу, основного національного багатства, не можуть вирішуватися поза його волею", — стверджується в поданні.

Розгляд цього подання продовжився на закритих засіданнях КСУ 29 жовтня, 2 і 5 листопада. Рішення може бути прийняте найближчими днями.

Також КС готується прийняти рішення ще за кількома поданнями, що мають великий руйнівний потенціал. На закритому засіданні 29 жовтня було продовжено розгляд подання 47 народних депутатів на чолі з Юлією Тимошенко, які просять визнати неконституційними ряд положень законодавства про газотранспортну систему України. Того ж дня, 29 жовтня, і потім 3 листопада на закритих засіданнях КСУ продовжив розгляд подання 51 народного депутата про визнання неконституційним Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 5 листопада КСУ планував на закритих засіданнях продовжити розгляд цього подання, а потім ще й подання 47 народних депутатів на чолі зі співголовою ОПЗЖ Юрієм Бойком — вони просять визнати неконституційними положення законів "Про кінематографію" та "Про телебачення і радіомовлення", які вводять заборони на російські фільми.

Справа не в е-деклараціях, а в землі

Не пам'ятається, щоб коли-небудь конституційні судді виявляли настільки шалену активність. Схоже, для них це ще й спосіб показати, що вони не збираються здаватися і мають намір стояти на своєму праві.

У цій ситуації Банкова дуже хотіла б швидше покінчити з Конституційним Судом. Особливо дратує її питання про землю. Володимир Зеленський вважає земельну реформу одним із головних своїх досягнень і постійно хвалиться нею перед західними партнерами і кредиторами. Закон, прийнятий в березні, відкриває ринок землі з 1 липня 2021 р. Якщо КС задовольнить подання Юлії Тимошенко і її однодумців, то до цього терміну необхідно буде провести референдум і набрати на ньому понад 50% голосів на підтримку купівлі-продажу сільськогосподарських земель. Зеленський дуже не хоче програти цей референдум, але справа не тільки в цьому — він взагалі не хоче, щоб хтось, крім нього, диктував країні порядок денний.

У цьому плані гіпотетичне рішення КС про землю набагато небезпечніше для Зеленського, ніж рішення від 27 жовтня про електронні декларації. Зеленський не для того просуває у Верховній Раді свій законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум", щоб цим інструментом скористався хтось інший, хто бажає поламати Зеленському його власну гру.

5 листопада з'явилася інформація про те, що судді КСУ, які голосували проти скасування антикорупційних законів, заблокували роботу суду. Без них немає кворуму. Якщо це так, то небезпека "скаженого принтера" знімається. Але інші проблеми залишаються.

Зокрема, одна з серйозних проблем Банкової полягає в тому, що питання про землю розколює фракцію "слуг народу". Наприклад, народний депутат Олександр Дубінський, який очолює Київську обласну організацію партії "Слуга народу", публічно порадив конституційним суддям скасувати земельну реформу, щоб підвищити до себе народні симпатії. "Скасування ринку землі через КС може істотно вплинути на симпатії звичайних людей до суддів Конституційного Суду", — підкреслив Дубінський.

Оскільки Дубінський має стійкий імідж провідника інтересів Ігоря Коломойського, то слова цього депутата можна розцінювати як позицію всієї умовної "групи Коломойського" всередині фракції "слуг народу". І це означає, що шанси Банкової знайти 226 голосів за законопроєкт Зеленського №4288 про розпуск КС практично нульові. Адже всі інші парламентські партії відкидають проєкт Зеленського і пропонують власні.

Конкуренція між "слугами"

Зважаючи на це, різні групи впливу всередині "слуг народу" почали шукати домовленостей з іншими фракціями для виходу з конституційної кризи. За період з 29 жовтня по 5 листопада зареєстровано 20 депутатських законопроєктів, які пропонують принципово інші, ніж проєкт Зеленського №4288, варіанти реагування на скандальне рішення КС. І 14 з них, тобто переважна більшість, це законопроєкти "слуг народу". На особливу увагу заслуговують чотири проєкти, авторами яких стали найбільші представники правлячої партії.

По-перше, це проєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України", внесений 2 листопада 125 народними депутатами. Список підписантів очолюють спікер парламенту Дмитро Разумков і представники "Європейської солідарності" Ірина Геращенко та Олег Синютка. Серед підписантів є і голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія, перший віцеспікер парламенту, представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук, представник парламенту в КС Ольга Совгиря. Цей проєкт пропонує врахувати скандальне рішення КС при розробці поправок до законодавства і не передбачає ніяких заходів впливу на конституційних суддів.

По-друге, це проєкт №4311, що пропонує заблокувати КС шляхом збільшення кворуму з 12 до 17 суддів (зараз в КС 15 суддів, за Конституцією має бути 18). Він внесений 3 листопада 47 народними депутатами. На чолі списку підписантів стоять лідер партії "Слуга народу", перший заступник голови фракції "слуг" Олександр Корнієнко та представники "Голосу" Ярослав Юрчишин та Ярослав Железняк.

По-третє, це проєкт №4317 "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо зміни порядку прийняття рішень з метою підвищення суспільної довіри". Він теж має на меті заблокувати роботу КС. Його внесли 4 листопада 23 народних депутати. Список підписантів очолюють "слуги народу" Сергій Іонушас і Давид Арахамія.

По-четверте, це проєкт №4319 "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)". У нього, по суті, та сама мета. Він внесений 17 народними депутатами. На чолі списку стоять "слуги народу" Ольга Совгиря, Федір Веніславський (він представник президента в КС), Дмитро Разумков, Руслан Стефанчук і представник "Голосу" Ярослав Юрчишин.

Сам факт появи цих проєктів можна розцінювати як красномовне зізнання провідних парламентських "слуг народу" в тому, що законопроєкт Зеленського №4288 не користується підтримкою у Верховній Раді.

Також варто зазначити, що деякі парламентарі зацікавлені в тому, щоб взагалі загальмувати прийняття парламентом будь-яких рішень щодо цього питання. Наприклад, Дубінський 4 листопада подав одразу два альтернативних законопроєкти — до проєкту Зеленського №4288 і до проєкту Разумкова №4304. І він постарався підняти максимальний скандал, наполягаючи, що, згідно з регламентом, необхідно витримати 14 днів на внесення альтернативних законопроєктів, перш ніж ставити на голосування проєкти №4288 і 4304.

Наперекір Зеленському

Втім, 5 листопада Верховна Рада все-таки зробила крок до розв'язання кризи. 292 парламентарі проголосували за скорочення термінів підготовки до першого читання законопроєкту №4304 наполовину (з 14 до семи днів). Серед цих депутатів — 202 "слуги народу" (з 246), 21 представник "Європейської солідарності" (з 27), 18 членів групи "Довіра" (з 20), 17 представників "Батьківщини" (з 24), 12 представників "Голосу" (з 19), 10 членів групи "За майбутнє" (з 24), а також 12 позафракційних (з 18), у тому числі спікер Разумков, його перший заступник Стефанчук і заступник Олена Кондратюк.

Це означає, що у проєкту №4304 вельми високі шанси стати законом. Але голосувати його, як пояснив Разумков, будуть тільки на наступному пленарному тижні, тобто не раніше 17 листопада.

За ці два тижні настрої депутатів можуть змінитися. Головний фактор тут — тиск з боку Банкової. Кажуть, що Зеленський категорично не погоджується змиритися з провалом свого проєкту №4288 і вкрай проти прийняття проєкту №4304.

Якщо Зеленський буде примушувати свою фракцію, вдаючись до надмірного насильства, це може дати зворотний ефект. До речі, висока підтримка "слугами народу" проєкту №4304 може розцінюватися як демонстрація ними довіри до Разумкова і недовіри до Банкової.

В результаті фракція "слуг народу" може розвалитися. І ця перспектива підтверджується тим, що в останні дні Telegram-канали, близькі до Банкової, лякають "слуг", що Зеленський оголосить дострокові перевибори парламенту, якщо президентський проєкт №4288 буде провалений. Сам Зеленський публічно пригрозив такою можливістю ще 2 листопада.

Сценарій розгону описується так. Фракція "слуг" розвалюється, нова коаліція не створюється. Значить, через місяць Зеленський, згідно з Конституцією, отримує право достроково припинити повноваження Верховної Ради. Потім, згідно з Конституцією, протягом 60 днів проводяться позачергові вибори народних депутатів. І всі норовливі "слуги" в новий партійний список, який буде складатися особисто Зеленським, вже не потраплять.

Поки що ця погроза лише стимулює "слуг" шукати собі запасні аеродроми. Хоча, звичайно, не можна виключати, що Зеленський зламається і оголосить законопроєкт Разумкова найкращим компромісним рішенням.