Верховна Рада рекомендувала КМУ створити окрему службу у справах дітей, — Павло Сушко
Попри спротив профільного міністерства та невизнання власної безпорадності, нардепи дотискають виконавчу владу
В Україні є нагальна потреба у вжитті комплексних заходів щодо захисту прав дітей, які повинен здійснювати окремий ЦОВВ — Державна служба у справах дітей. Її створення необхідно передбачити законодавством, а тому депутати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні підтримали низку рішень та рекомендацій до КМУ. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив нардеп, заступник голови фракції "Слуга народу", голова ТСК ВР з розслідування випадків порушення прав дітей Павло Сушко.
"Ми звертаємося до міністерства (соцполітики, — ред.) – що є проблема, є колапс, є потреба у створенні служби у справах дітей. І потім від міністерства надходить відповідь: а ми так не вважаємо. Оці люди, яких призначили, вони кажуть ми – одна особа або дві подумали, що ми не хочемо так робити. То як це взазагалі? Так не буде ніколи. Законом передбачено цю службу", — сказав він під час виступу на комітеті.
За підсумками засідання, нардепи відхилили і повернули уряду законопроєкт, який передбачав: передачу до повноважень новоствореної Нацсоцсервісноїслужби — питання захисту прав дітей, поряд з іншими соціальними питаннями та наданням послуг.
Крім того, КМУ рекомендували доопрацювати документ, в якому передбачити створення Держслужби у справах дітей.
"Окремій службі у справах дітей — бути! …Рекомендували Кабінету Міністрів доопрацювати документ, в якому передбачити створення окремого органу, який би відповідав за дітей комплексно. Про необхідність створення окремого ЦОВВ — Державної служби України у справах дітей, наша ТСК почала говорити після перших виїзних засідань в областях. Та підтримали це рішення на засіданнях слідчої комісії та Підкомітету в справах сім’ї та дітей", — зауважив Сушко.
Нагадаємо, робота профільної ТСК ВР підтвердила, що в Україні повністю зруйнована система захисту дітей, відсутній моніторинг неблагополучних сімей, немає дієвих інституцій з попередження насильства щодо дітей, у більшості тергромадах відсутні спроможні служби у справах дітей, а також повністю провалена програма національного усиновлення.
