Чудова шістка. Який тренд задають недоторканні клієнти Луценка

Вже сьогодні можна з великою впевненістю говорити, що голосів за позбавлення недоторканності всієї "чудової шістки", швидше за все, не буде. Але для Луценка такий фінал буде не найгіршим. У разі провалу в Раді він, принаймні, зможе заявляти, що зробив все, що зміг, і звалювати відповідальність на депутатський корпус.

При цьому кожне з розглянутих зараз уявлень стане своєрідним юридичним прецедентом, який і буде визначати порядок денний антикорупційної боротьби в парламенті.

Отже, нагадаємо, Луценко направив в Раду подання на зняття недоторканності з шести депутатів з різних політсил, як опозиційних, так і коаліційних. ГПУ хоче притягнути до відповідальності двох депутатів від "Народного фронту" — Євгенія Дейдея і Максима Полякова, "радикала" Андрія Лозового, представника фракції "Воля народу" Олеся Довгого, "оппоблоковца" Михайла Добкіна і нардепа від БПП Борислава Розенблата.

Всю цю шістку можна розбити на пари, причому не за партійним або ідеологічною ознакою, а за характером звинувачень. Перша пара — це Розенблат і Поляків, які звинувачуються в незаконному лобіюванні інтересів іноземної компанії, зацікавленої у видобутку бурштину в Україні, і отримання за це хабарів. Детективи НАБУ навіть затримали в одному з київських ресторанів охоронця Розенблата нібито безпосередньо в момент отримання $200 тис. хабара для свого шефа.

Друга пара — Дейдей та Лозовій. Вони звинувачуються в незаконному збагаченні і ухиленні від сплати податків. І той і інший, як з'ясувалося електронними деклараціями, володіють активами незрозумілого походження. Лозовий до того ж нібито не заплатив податків з 8 млн грн доходів.

Третя пара — представники злочинної влади часів Януковича Добкін і Довгий, які звинувачуються у зловживанні службовим становищем. Добкіну пригадали події 2008 року, коли він був мером Харкова і нібито незаконно сприяв передачі земельних ділянок. Довгий, за версією слідства, приблизно в той же час, будучи секретарем Київради і членом "молодої команди" мера Леоніда Черновецького, також сприяв незаконному відчуженню з державної власності земельних ділянок.

Як бачимо, у кожній з пар аналогічні справи і, мабуть, аналогічною буде і реакція парламентарів на кожне "парне" справу. І, швидше за все, всі ці здвоєні справи стануть своєрідним прецедентом для депутатів у майбутньому. Тим часом Регламентний комітет вже встиг розглянути два таких справи — Дейдея і Довгого, і в обох випадках висновок не на користь Юрія Віталійовича. Докази у справі незаконного збагачення Дейдея комітет визнав недостатніми, задовольнившись поясненнями останнього, що гроші він взяв у борг у свого товариша-бізнесмена.

Аналогічна ситуація і з Довгим. Екс-соратник Черновецького рішуче спростував всі звинувачення, заявивши, що він як секретар Київради ніяк не може нести персональну відповідальність за колективні рішення, прийняті депутатами більшістю голосів, а що стосується людей, на яких він, на думку ГПУ, чинив тиск, так він їх, мовляв, взагалі знати не знає.

Швидше за все, аналогічні висновки за принципом прецеденту комітет зробить і щодо справ Лозового і Добкіна. Хоча одіозність останнього і може зіграти свою негативну роль. Хоча в даному випадку все буде виглядати як подвійні стандарти. Щодо Лозового на справу явно може вплинути і питання політичної доцільності, так як Радикальна партія останнім часом діє у чому користь Банкової.

Що стосується справи Розенблата–Полякова, то тут найслабше позиція у представника БПП. Його, судячи з усього, рідна фракція не надто прагне захищати, а от Полякова "Народний фронт", швидше за все, підтримає. А враховуючи, що Регламентний комітет очолює однопартієць Полякова Павло Пинзеник, то тут справа напевно закінчиться тим же, що і у Дейдея з Довгим.

У цих умовах ймовірність того, що в сесійній залі, куди подання Луценко раніше або пізніше все одно потраплять, набереться достатньо голосів за позбавлення всіх шести недоторканності, практично дорівнює нулю. Хіба що у Добкіна є хоч якісь мізерні шанси потрапити під удар Луценко.

Справу ускладнює ще й той факт, що по справах Довгого і Добкіна через півроку закінчується термін давності. Це начебто і не дуже мало, але знаючи, як оперативно в Україні проводять розслідування, все виглядає майже безнадійно.

Так що для реноме Луценко кращим результатом буде провал голосування в парламенті. Тому що в іншому разі справи можуть розвалитися в суді через слабку доказової бази і тоді всі шишки полетять вже на Луценка. А так Юрій Віталійович збереже імідж непримиренного борця з корупцією і зловживаннями, а винним виявиться депутатський корпус взагалі і ніхто персонально.

Якщо з "чудової шісткою" все відбудеться саме так, як передбачається, то можна буде зробити відразу кілька далекосяжних висновків. По-перше, е-декларації більше не можна буде сприймати як привід для кримінальних справ. Адже всі можливі невідповідності між доходами і витратами можна буде за прецедентом Лещенко–Дейдея просто пояснити дружніми послугами.

По-друге, велику полювання на недоторканних можна буде вважати безславно завершеною, оскільки після такого провалу розраховувати на "пакетне" позбавлення недоторканності в майбутньому буде занадто наївно. Подібні речі, якщо і будуть, то тільки як виняток в особливо кричущих випадках.

І нарешті, три "антикорупційних богатиря" — Ситник, Холодницький і Луценко — все більше і більше будуть походити на імітаторів, на превелику радість зрадофилов і всепропальщиков.