Вічна весна. Як Зеленський забезпечить посадки, якщо у НАБУ немає доказів

Весна вже давно закінчилася, а разом з нею літо і осінь, а обіцяні Зеленським посадки корупціонерів так і не почалися, в чому "народного президента" тут же почали дорікати різного роду недоброзичливців. Навіть "95 квартал" у новорічному концерті почав жартувати в стилі "шансон" про "вопросиках до прокурорським". І те, що у "95 кварталу", який плоть від плоті Зеленського, для таких жартів могли бути свої, цілком компліментарні президенту мотиви, жодним чином не скасовує прикрий факт того, що невиконання прямих передвиборних обіцянок вкрай погано відбивається на рейтингу президента.

І хоча обіцянка "забезпечити посадки" важко називати коректним, як-то вже сильно ставити в провину персонально Зеленському відсутність натовпів корупціонерів в СІЗО, напевно, неправильно. Президент з усією своєю безпосередністю, може бути, щиро і хотів би показово кинути за ґрати чиновників-хабарників, але зробити це, не вдаючись до правового свавілля, виявилося практично неможливо. Очолюване віднедавна "офіційним корупціонером" Артемом Ситником НАБУ, як показали кілька років його роботи, не дуже справляється зі збором доказів у корупційних справах. А без переконливих доказів кидати людину в тюрму в цивілізованих країнах не прийнято.

Ситуація ускладнюється ще й специфікою корупційних кримінальних справ. Навіть якщо якийсь чиновник був спійманий за руку в момент отримання грошей, а весь процес зафіксований на камеру, і факт вчинення корупційного злочину стає як би очевидний для всіх громадян, слідству ще належить перевести цю очевидність у форму неспростовних доказів, що об'єктивно вкрай непросто. Адже спійманий за руку корупціонер завжди може сказати, що вручені йому гроші зовсім ніяка не хабар, а раніше позичені у нього гроші, а показання свідків про вимагання відкату ні що інше, як змова з метою його політично дискредитувати. Як показує практика, довести подібну справу до обвинувального судового вироку в більшості випадків так і не вдається. І корупціонер відбувається лише підмоченою репутацією, що, втім, не заважає багатьом і далі продовжувати політичну кар'єру.

Так що обіцянка Зеленського саджати корупціонерів було б приречена на невиконання, якщо б у Зеленського не придумали, як викрутитися з цієї ситуації. Офіс глави держави запропонував парламентаріям як невідкладний законопроект про внесення змін у Кримінальний процесуальний кодекс, згідно з яким судді отримають можливість не визначати розмір застави у кримінальному провадженні про тяжкий або особливо тяжкий корупційному злочині.

Цей законопроект, якщо буде ухвалений парламентом, змінить тільки одне. Будь-якому чиновнику, офіційно обвинуваченому в отриманні корупційної вигоди на досить велику суму, можна буде обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Достатність і переконливість доказів в даному випадку нікого хвилювати не буде, як і судова перспектива такої справи.

Сподобається виборцям Зеленського подібне нововведення? Можна не сумніватися, що вони будуть в захваті. У ще більшому захваті вони були б, якщо б корупціонерів саджали у в'язницю взагалі без всякого суду і слідства, а краще розстрілювали прямо на робочому місці. Що ж до самого Зеленського, то для нього таке рішення просто знахідка. Адже можна з мінімумом зусиль набити корупціонерами в'язниці, показавши, що народний президент слів на вітер не кидає.

Ну а те, що все це не дуже добре узгоджується з правами людини та ефективністю роботи правоохоронної системи, питання другорядне. Адже якщо методи, застосовувані НАБУ при зборі доказів, не поміняються, навряд чи варто сподіватися, що провину залишених у СІЗО корупціонерів зможуть довести в суді. Справи як розвалювалися, так і продовжать розвалюватися, але для народу все це буде вже не так дратівливо, адже ненависних чиновників-казнокрадів будуть саджати під пильним оком відеокамер, а випускати за кілька менш активної інформаційної підтримки, щоб поменше людей звернули на це увагу.

Таким чином в країні буде створюватися ілюзія боротьби з корупцією до радості Зеленського та його виборців. Що ж до реалізації принципу невідворотності покарання", то він буде реалізований кілька збоченим способом, без судового розгляду по суті, а за допомогою одного тільки підозри і запобіжного заходу. Ну а потім, коли справи будуть розвалюватися в судах, державі з великою ймовірністю доведеться платити грошима платників податків "недоведеним корупціонерам" компенсацію за рішенням ЄСПЛ.

Що ж до наших антикорупційних органів, то їм можна буде і далі не надто старатися зі збором доказів, чому повинен бути радий новоявлений фігурант реєстру корупціонерів Артем Ситник.