Прощай і здрастуй, СІЗО. Навіщо Савченко ПВК "Ветеран АТО"
І цей етап цілком може повернути Савченко туди, де вона відчуває себе як риба у воді, - за ґрати.
Відразу ж після виходу з СІЗО люди з оточення Надії Вікторівни проголосили, що не збираються відмовлятися від політичної діяльності і створена ще до посадки іменна партія - Політична платформа Надії Савченко - візьме участь в майбутніх парламентських виборах і розраховує на "добрий результат" і "очищення влади від мотлоху". Сама ж героїня України обіцяє повернутися до парламентської роботи вже на найближчому пленарному тижні.
І хоча впливовість Савченко як політика, яка і до СІЗО була мізерною, зараз прагне до нуля, повністю скидати з рахунків дестабілізуючий фактор Савченко" було б дуже легковажно. Тим більше що "історія успіху" кандидата в президенти Володимира Зеленського підказує нам, що примітивна політична програма Савченко, виражається в намірі "взяти всіх і розстріляти", потрапляє в певні українські тренди.
Можна не сумніватися, що головними темами активності Савченко після повернення на свободу залишаться все ті ж, що і рік тому. В першу чергу це "досягнення миру" шляхом переговорів з ватажками ДНР і ЛНР і міфічного "народу Донбасу", а в другу - просування ідеї "народовладдя", в розумінні референдумів на всілякі теми, в тому числі і про федералізацію чи вступ до НАТО. Тобто вона буде і надалі просувати ідеї путінського кума Віктора Медведчука. Однак в історії з Савченко головне не стільки зміст, скільки форма, адже на відміну від того ж Віктора Володимировича, який завжди залишається в правовому полі, Надія Вікторівна цілком здатна знехтувати будь-якими законами і правилами, що й було продемонстровано у справі про завезення зброї з ДНР і "сюрреалізм" з розстрілом парламенту з мінометів.
При цьому Савченко цілком може розраховувати, що народ, який голосує за кандидата Зеленського, або навіть за Василя Голобородька, на президентських виборах, сповниться любові і до неї, але вже на парламентських. Ось тільки на відміну від віртуального Голобородько діяння Савченко будуть цілком реальними. Від колишньої народної героїні, наприклад, цілком можна буде очікувати повторення її візиту на окуповані території і початку переговорів чи то з Пасічником, то з Пушилиным. Тим більше що деякий приклад вже був поданий кандидатом у президенти Юрієм Бойком під час спільного з Медведчуком вояжу в Москву до Дмитру Медведєву і кандидатом у президенти Олександром Соловйовим, який їздив до Луганська домовлятися про мир.
Крім того, Савченко цілком може продовжити і при безпосередній участі розвинути історію з "Майданом Білої Балаклави". І хоча СБУ ще в січні затримала Євгена Моренця, пояснивши, що він, прикриваючись чином "Білої Балаклави", як один з учасників "групи підтримки Савченко" готував силові провокації з метою спровокувати суспільство на заворушення і протести, персоналії тут особливої ролі не грають. Савченко, яка у своїй програмі виступає за створення приватних озброєних формувань з ветеранів АТО, явно буде намагатися збити з подібних Моренцу людей нові воєнізовані групи, і навіть такі невеликі організації можуть регулярно влаштовувати акції протесту, вимагаючи "викинути з влади все мотлох".
Все це Савченко повинна була б робити на межі фолу, не даючи підстав для кримінальних справ стосовно себе, але тоді вона просто поповнить когорту дивакуватих українських політиків на кшталт Сергія Капліна або Іллі Ківи з рейтингом в районі статистичної похибки. Але Савченко вже не раз довела всім, що здатна діяти тільки за межею фолу. Так було і до війни на Донбасі, і під час цієї війни, і в російському полоні, і вже у Верховній Раді України.
Так що раніше чи пізніше Савченко обов'язково зробить щось таке, що змусить будь-яку владу реагувати на її дії за законом. І якщо нинішнє справу проти Савченко розвалиться (все до цього йде), то обов'язково виникнуть підстави для нового, і у Надії Вікторівни з'являться всі шанси повернутися на лаву підсудних. Саме на цьому місці Савченко, схоже, відчуває себе досить комфортно - в ролі жертовної полум'яної революціонерки.