Вибухи в Балаклії. Як не потонути в пошуках винних

Прав чи Полторак, коли говорить, що ці вибухи не вплинуть на обороноздатність, навіть якщо він і дещо лукавить? Він абсолютно правий. Бо найгірше зараз - це вносити паніку і лякати нас усіх тим, що все пропало. І я впевнений, що маса експертів, які говорили про мову, а позавчора - про газ, будуть кричати, що нам нічим воювати.

Чи правий Матіос, який говорить, що це теракт, через годину після початку вибухів? Я вважаю, що правий. Це теракт. Не треба зараз займатися самоіронією і самокатуванням. Це війна і тут наш ворог нас переграв. Єдине, що повинно вирішити СБУ, не було тут зради. І зрадника треба акуратно поставити до стінки. Головне — це зробити тихо. Без публічних судів в прямому ефірі, які стануть майданчиками для сепаратистів.

А тепер про майбутнє. Ці вибухи - не лише виклики. Це насамперед можливості. Може, просто прийшов час почати будувати патронний завод і перестати купувати патрони у чехів за скажені гроші? Може, пора подумати про збільшення виробництва артилерійських снарядів? Може, взагалі варто переглянути оборонні замовлення?
Ми якось різко забули про те, що у нас війна. Ми живемо в теплій ванні і вважаємо, що це десь там далеко і нас це не стосується. І сьогодні, коли ви будете писати свої пости в ФБ, перестаньте рефлексувати. Рефлексія призводить лише до одного: до бажання здатися. Але ж це так складно сказати собі, що я готовий здатися. Тому ми продовжуємо рефлексувати і рефлексувати.

Якщо хочеться якихось дій, можна зробити хоч щось маленьке - з'їздити в госпіталь, дитячий будинок. Просто допомогти комусь. А вже потім трошки порефлексувати. І, що важливо, ніякі Порошенко, Тимошенко або Вілкул вам цього не завадять зробити.