Вадим Денисенко: Про мораторій на землю
Відкидаючи всю крикливу лушпиння про землю хочу сказати лише кілька промов:
1. Всі говорять про роль фермерів, але ніхто не каже: дрібний виробник на селі - це не економічна, а соціальна складова. Фермер - це дрібний бізнес, який не може забезпечити продовольчий баланс навіть всередині країни, не кажучи вже про експорт.
2. Ляшка, Тимошенко і інші говорять про те, що тисячі гектарів обробляються, але з них не платять податків. Основна маса цих земель знаходиться саме в руках дрібного і середнього виробника - латифундиста, особливо публічним компаніям, просто невигідно іти настільки глибоко в тінь. Фермер, частіше за все не платити податку, в тому числі, щоб вижити. Бюджет наступного року виділяє 3 млрд на підтримку фермерів - і це справді великий здобуток уряду.
3. Наша найбільша проблема - тваринництво і перш за все - велика рогата худоба. Вона не може жити без підтримки держави ніде в світі, але про це ніхто із крикунів не говорити. Без цього ми і надалі будемо вирізати корів.
4. Ми маємо чітко сказати, що для нормального функціонування аграрного ринку ми маємо розділити ринок на три частини. Перша - це найдрібніше, по суті, прибудинкове госродарство. Це приблизно 15-20% земель і це віключно соціальна функція (люди живуть на селі, обробляють городи і забезпечують самих себе). Друга - (приблизно 40%) це малий і середній бізнес, який забезпечить перш за все внутрішній ринок аграрною продукцією. І нарешті третя частина (також 40% ) - це крупні холдинги, які мають працювати на зовнішніх ринках, і які забезпечать наш експорт.
5. Саме з моделі ринку потрібно починати розмови про мораторій чи ринок землі. Альо крики про ті, як обкрадають селянина і про його мозолясті руки - це головна мантра популістів. Тому цей рік має стати останнім, коли ми продовжили мораторій.
Джерело: facebook.com
