У Вінниці винесли вирок російському шпигунові, якого обміняють на полонених українців
Радержали Гончарова в червні 2015 року. За версією слідства, навесні і влітку він контактував з офіцером Головного розвідувального управління Російської Федерації. Зв'язок тримали через соціальну мережу "Вконтакте", а потім обмінялися телефонами і почали регулярно спілкуватися. Гончаров, за версією прокуратури, передавав російському офіцеру, що був у лавах незаконного збройного формування "ДНР", інформацію військового характеру. Це були відомості про рух по території України, військової техніки, боєприпасів, передислокації підрозділів з мирних регіонів країни в АТО і навпаки і т. д.
Вирок перша інстанція оголосила 22 вересня 2016 року. Гончарова визнали винним за двома інкримінованими йому статтями Кримінального кодексу (111 і 258-3) і призначили йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.Апеляційну скаргу написав адвокат Олександр Сарафанюк, в якій не погоджувався з таким суворим вироком, просив його скасувати, закрити кримінальне провадження, а виправдати його підзахисного.
Сам Гончаров спочатку свою провину не визнавав повністю, але вже у судових дебатах в апеляційній інстанції заявив, що визнає провину статті у сприянні терористичній організації, щиро кається і просить суворо не карати. Провину в скоєнні державної зради не визнав.
На цьому ж наголошував і його адвокат: підсудний не міг здійснити державну зраду і розголосити державну таємницю, оскільки не є носієм (суб'єктом) державної таємниці. Що стосується прокурора, він сказав, що стаття 111 ККУ "не передбачає" надання допуску до держтаємниці. Адвокат також додав, що у справі доказів недостатньо, а показання свідків і висновки експертів є недосконалими з точки зору кримінального процесуального законодавства.
Слухання в апеляційному суді тривали кілька місяців, з весни 2017-го. Нещодавно стало відомо, що в травні 2017-го Гончаров погодився взяти участь в обміні військовополонених в рамках реалізації Мінських домовленостей. Але ініціатива надійшла від бойовиків: саме вони його внесли у списки на обмін полонених. Гончаров не заперечував.
Саме ця обставина змусила прокурора по справі Олексія Соловйова писати зміни до апеляційної скарги і просити для Гончарова таку міру покарання, яка б дозволила йому взяти участь у процесі обміну військовополонених. Оскільки Гончаров відсидів у СІЗО 2,5 року попереднього ув'язнення (а за "законом Савченко" - це 5 років позбавлення волі), то прокурор попросив для Гончарова 5 років в'язниці, щоб на момент проголошення судом рішення обвинувачений вже відсидів і міг їхати на Донбас, до лінії розмежування, і брати участь в обміні військовополонених.
Рішення Апеляційного суду Вінницької області по цій справі було наступним: за статтею 111 КК "Державна зрада" кримінальне провадження закрили - на думку суду, слідство зібрало достатньо доказів. За статтею 258-3 КК України "Сприяння терористичної організації" Гончарова суд визнав винним і призначив покарання, керуючись нормами статті 69 Кримінального кодексу, нижче від найнижчої межі: 5 років і 2 дні. Відлік строку покарання розпочався з 15 червня 2015 року (коли його затримали) до дня вступу вироку в законну силу.
Рішення направлять у вінницький слідчий ізолятор, звідки Гончарова і повезуть на Донбас для обміну. Прокоментувати свій вибір - свобода на непідконтрольної території Україні замість української в'язниці - чоловік відмовився.
Відзначимо, що крім Гончарова, на військовополонених обміняють ще вісьмох чоловік, які зараз знаходяться на території Вінницької області.
На українських військовополонених, які містяться у "ДНР" і "ЛНР", обміняють Євгена Мефедова, Віктора Жуковського, Олександра Луценка, Ігоря Махиненко, Олексія Власенка, Насіння Бойцова, Максима Генк і Володимира Дорогокупца.
