У пошуках "крота". Путін розгубився з-за вбивства Захарченко
Розслідування вбивства ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченко, "блискавично" закінчену сепаратистами, явно рухається "на друге коло". Який буде набагато довша і, очевидно, знайде радикально інших винних, ніж спіймані на вулиці бідолахи, яких призначили на роль "агентів Києва" бойовики за лічені години після вбивства Захарченко, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Російські ЗМІ з хорошими інформаторами в правоохоронних структурах самопроголошених республік", зокрема, оприлюднили дані про те, що з Москви на Донбас прибула спеціальна слідча група, яка повинна розслідувати всі подробиці вбивства.
"Вчора вночі приїхала група від Путіна... Багато хто досі звинувачує директора РГСО (Республіканська державна служба охорони ДНР. - Ред.) і керівника "лички" (особистої охорони. - Ред.) Захара. Ця смерть - повна некомпетентність", - висловив думку джерело.
А також повідомив, що затримані раніше підозрювані у вбивстві Захарченко особи, яких "по гарячих слідах" затримали донецькі бойовики, зараз відпущені. "Реальних виконавців так і не затримали. Експерти стверджують, що на ту "закладку" (вибуховий пристрій, яким був убитий Захарченко. — Ред.) пішло б не менше півгодини. Тому ті, кого затримали, причетними до неї бути не могли", - додав співрозмовник російських журналістів.
Звичайно, не можна виключати ймовірність того, що вбили Захарченко все ж за вказівкою Кремля, а "слідча група" має на меті не провести розслідування, а, навпаки, його запобігти, знищивши сліди своїх колег, але така гіпотеза здається малоймовірною. Тому що бойовики і самі знайшли "винних" - і справу було б забуто без будь-якого втручання.
У подібному контексті найбільш вірогідною видається версія, що в Кремлі і справді не знають до ладу, хто саме вбив Захарченко. Чи здогадуються, але не мають достатньо доказів.
У цьому плані вельми знаковим є застереження прес-секретаря Путіна Пєскова, який відразу після події встиг назвати смерть Захарченко "зрадницьким вбивством", що непрямо, але досить прозоро натякає на те, що виконали цю акцію люди з оточення ватажка сепаратистів.
Таким чином, виїзд російської слідчої групи в Донецьк говорить про дві речі. Перша з них полягає в тому, що деградація силових і "правоохоронних" структур бойовиків на Донбасі дійшла до такого рівня, що навіть штатні представники Москви не мають повного контролю над ситуацією і змушені викликати спеціальну слідчу групу для встановлення істини.
А друга річ, про яку говорить факт напряму "слідчого десанту", - це той факт, що достовірна інформація про те, хто саме вбив Захарченко, для чого потрібна Путіну.
Можливо, російський президент просто планує посилити контроль над ситуацією на Донбасі. Але для цього йому насправді не потрібні ніякі приводи. Тому вірогідні і більш радикальні способи використання цієї інформації.
Повноцінне слідство щодо вбивства Захарченко насамперед може стати потужним медиасюжетом, який потрібен Кремлю на тлі зростання протестної активності. Тому що 53% росіян, які готові взяти участь у протестних акціях проти підвищення пенсійного віку, — це насправді багато. І спроби Кремля "підпорядкувати" економічний протест кишенькової опозиції з КПРФ (якщо хтось дивився кадри з вчорашніх акцій, то виглядали вони, як заліплена "кумачевими прапорами" першотравнева демонстрація) теж рано чи пізно почнуть пробуксовувати. А пошук винних на Донбасі цілком може виконати роль своєрідного серіалу, який хоча б ненадовго відверне увагу від "хліба насущного".
А ще більш радикальним, але теж, загалом, ймовірним є сценарій, за яким вбивць Захарченко все ж знаходять в його оточенні, проводять над ними гучний процес, винісши на світло всі економічні передумови вбивства і взагалі специфіки управління "ДНР-ией", після чого Росія приймає щодо Донбасу як завгодно радикальні рішення. Від введення прямого правління (що вкрай малоймовірно) до фактичної відмови від будь-якої підтримки. Виправдовуючи ці рішення неефективністю, продажністю і відвертим бандитизмом у середовищі еліт самопроголошених республік", які "не виправдали надій російського керівництва і народу". Що в принципі відкриває шлях до запровадження міжнародної миротворчої місії під егідою ООН.
Хоча найбільш імовірним є варіант, при якому результати слідства і спосіб їх використання стануть предметом черговий кабінетної війни в Кремлі між умовними "лібералами" і безумовними "яструбами" російської політики. Де перші будуть наполягати саме на скорочення участі в проблемах Донбасу, а другі — на більш жорсткому контролі над ситуацією в сепаратистському анклаві. Від результатів цього спору, на жаль, залежать мир і війна на нашому східному кордоні.
