В очікуванні битви за Крим. Навіщо до Києва знову приїжджав директор ЦРУ Бернс
Адміністрація Байдена готується до різних сценаріїв війни України з Росією, у тому числі й до негативних
У повітрі висить передчуття вирішальних подій. До них готуємось ми і наші західні союзники, водночас свою підготовку веде Росія. Мабуть, найдраматичніше висловився президент Польщі Анджей Дуда. "Я побоююся, що за кілька місяців, можливо, тижнів, настане ключовий момент війни в Україні. Цей момент відповість на запитання, чи витримає Україна", — заявив він 18 січня на форумі в Давосі.
Дві найвпливовіші американські газети, New York Times і Washington Post, поділилися дуже важливими подробицями про зміни в позиції Білого дому. Адміністрація Байдена вже всерйоз сприймає українські плани визволення Криму. І це була одна з тем, які обговорював минулого тижня під час свого таємного візиту до Києва директор ЦРУ Вільям Бернс.
Спочатку прорвати коридор
Офіційна позиція США незмінно полягає в тому, що Крим є частиною України. І після того, як Росія розпочала повномасштабну війну, наші удари по російських військових об'єктах у Криму не викликали заперечень Вашингтона. Інша річ — наші плани визволення Криму. Аж донедавна адміністрація Джо Байдена відмовляла їм у підтримці.
Як розповідає New York Times, військові та адміністративні чиновники США ставили під сумнів доцільність українських атак на Крим, стверджуючи, що Київ має найкращі цілі в інших місцях на полі бою. Але тепер адміністрація Байдена дійшла висновку, що якщо українські військові зможуть показати Росії, що її контроль над Кримом опинився під загрозою, це зміцнить позицію Києва на будь-яких майбутніх переговорах. Крім того, побоювання, що Кремль застосує у відповідь тактичну ядерну зброю, розсіялися, заявили газеті офіційні особи та експерти США, хоч і попередили, що ризик залишається.
Зараз адміністрація Байдена обмірковує один зі своїх найсміливіших кроків — допомогу Україні в наступі на півострів, який Путін розглядає як невід'ємну частину свого прагнення "відновити колишню славу Росії". Американські офіційні особи обговорюють зі своїми українськими колегами можливість використання зброї, що поставляється американцями, від ракетних систем HIMARS до бойових машин Bradley, щоб завдати удару по сухопутному мосту, який функціонує як найважливіший маршрут постачання, що з'єднує Крим з Росією через окуповані Росією міста Мелітополь та Маріуполь", — повідомляє газета.
Підкреслимо, що йдеться не просто про удари по військових об'єктах у цьому коридорі (для чого достатньо HIMARS), а саме про наш наступ з метою прориву цього коридору. І саме для цього потрібні бронемашини Bradley, які називають убивцями танків. Два тижні тому Білий дім оголосив про відправку в Україну 50 Bradley у рамках пакету військової допомоги на $2,85 млрд. А 19 січня до нового пакету, на $2,5 млрд, увійшли ще 59 Bradley, а також 90 бронемашин Stryker. За оцінками Пентагону, цього вистачить, щоб забезпечити бронетехнікою дві бригади ЗСУ.
Посилаючись на думку урядових та незалежних аналітиків, New York Times зазначає, що американська бронетехніка разом з британською, французькою та німецькою складе авангард бронетанкових військ, які Україна може використовувати у контрнаступі цієї зими чи навесні. "Цього тижня вищі американські та українські командири проведуть у Німеччині нараду щодо планування на високому рівні, щоб відпрацювати наступальні плани, повідомив високопоставлений американський чиновник. Навчання, за словами чиновника, покликані узгодити бойові плани України з видами озброєнь та поставок, які надають союзники по НАТО", — розповіла газета.
Але все-таки, чому США та союзники змінили свою колишню позицію? Одну з відповідей на це запитання можна знайти у заяві, яку зробив 17 січня міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі. "Ми вважаємо, що зараз дуже вдалий час, щоб посилити нашу підтримку України, — сказав він у ході візиту до Вашингтона. — Ми не можемо дозволити, щоб це затягнулося і перетворилося на своєрідну тупикову ситуацію на кшталт Першої світової війни".
Отже, передусім — завдання прорвати сухопутний коридор. А потім можливі два сценарії. Перший — це звільнення Криму військовим шляхом. У можливості цього цілком упевнені наші військові, проте сумніваються у Вашингтоні. За даними New York Times, Білий дім зараз більше вірить в інший сценарій — компроміс на переговорах. "Адміністрація Байдена не думає, що Україна може захопити Крим військовим шляхом, — припускає газета. — Але, за словами офіційних осіб, їхня оцінка зараз така, що Росії необхідно повірити в те, що Крим перебуває в небезпеці, частково для того, щоб зміцнити позицію України на будь-яких майбутніх переговорах". Крім того, за словами офіційних осіб, адміністрація Байдена також дедалі більше вірить у те, що удар по сухопутному коридору "серйозно підірве здатність Москви просунути вперед свою лінію фронту".
Погані сценарії
Справді, нині на фронті склалася певною мірою рівновага. І питання в тому, хто зможе зробити успішний наступ: ми чи ворог. Про те, що зараз ситуація є критичною, свідчить таємний візит до Києва директора ЦРУ Вільяма Бернса.
19 січня газета Washington Post розповіла, посилаючись на офіційного представника США та інших обізнаних осіб, що "Бернс таємно прибув до столиці України наприкінці минулого тижня, щоб проінформувати президента Володимира Зеленського про очікувані військові плани Росії найближчими тижнями та місяцями". Газета нагадує, що це вже третій таємний візит Бернса до Києва. Перший відбувся рік тому, за місяць до повномасштабного російського вторгнення, а другий у листопаді минулого року. І лише через два місяці виникла потреба у новому візиті.
Як зазначає Washington Post, військові аналітики очікують, що сплеск бойових дій цієї весни може визначити траєкторію війни. "США та союзники перекидають в Україну бронетехніку, артилерію та ракетні системи, щоб посилити вогневу міць її збройних сил, сподіваючись, що додаткове озброєння дозволить українській армії прорватися через контрольовані Росією райони Запорізької області у наступі, який, як очікується, розпочнеться у найближчі місяць, — пише газета. Але відразу підкреслює, що тим часом Росія сподівається розпочати свій власний наступ навесні і, за словами представників західної розвідки, покращила підготовку мобілізованих.
Загалом треба розуміти, що адміністрація Байдена готується до різних сценаріїв, у тому числі й до негативних. Причому небезпека полягає не лише у російських планах. Є ще й чинник внутрішньополітичної ситуації у США. І це, за даними Washington Post, також стало причиною візиту до Києва директора ЦРУ.
"Під час зустрічі Зеленський та високопосадовці з української розвідки найбільше думали про те, як довго Україна може очікувати продовження допомоги США та Заходу після захоплення Палати представників республіканцями та зниження підтримки допомоги Україні серед частини електорату США", — сказали газеті обізнані особи. За їхніми словами, Бернс наголосив на критичності моменту на полі бою і визнав, що в якийсь момент допомогу буде важче отримати.
Як розповідають джерела газети, Зеленський та його помічники на зустрічі з Бернсом дізналися, що підтримка Києва з боку адміністрації Байдена залишається сильною, а ухваленого Конгресом у грудні екстреного фінансування України у розмірі $45 млрд вистачить щонайменше до липня чи серпня. Але Київ менш впевнений у перспективах ухвалення Конгресом ще одного багатомільярдного пакету додаткової допомоги. "У той час, як яструбині республіканці в Конгресі продовжують виступати за озброєння України, інші консерватори заявляють, що хочуть скоротити витрати США, зокрема мільярди доларів, які йдуть на військові потреби", — констатує Washington Post.
Тут, звичайно, можна заперечити, що впливові республіканці в Конгресі вимагають більшої допомоги Україні, ніж Байден. 18 січня глави двох комітетів Палати представників — із закордонних справ Майкл Маккол та збройних сил Майк Роджерс — виступили з заявою, де закликали уряди США та Німеччини терміново передати Україні критично важливі системи озброєнь, які необхідні, щоб перемогти Росію у війні. "Нинішня нерішучість і самостримування продовжать конфлікт, що коштуватиме українцям життів. Настав час урядам Байдена і Шольця наслідувати приклад наших союзників з Великобританії та Східної Європи — танки Leopard 2, ATACMS та інші високоточні боєприпаси великої дальності повинні бути схвалені без зволікань", — підкреслили Маккол та Роджерс. Цього ж дня член Палати представників Вікторія Спартц закликала адміністрацію Байдена надати Україні реактивні снаряди GMLRS та ракети ATACMS.
Та й громадська думка на Заході продовжує підтримувати допомогу Україні. 20 січня оприлюднено результати глобального соціологічного опитування Ipsos. 57% опитаних у 13 країнах Заходу висловилися за довгострокову підтримку України, поки Росія не забере свої війська з території України, а 48% підтримують надання Україні зброї та систем протиповітряної оборони. У США останній показник дещо вищий — на рівні 54%, хоча він трохи впав порівняно з опитуваннями громадської думки у березні-квітні 2022 р., коли 59% населення підтримали надання Україні зброї.
Тим важливіше, щоб наші партнери вчасно забезпечили нам можливість наступу на Крим і насамперед прориву сухопутного коридору на півострів, який захопила Росія. Підтримка конгресменів залежить від суспільного настрою, а він залежить від наших перемог.