В очікуванні "Шатуна". Яким буде Майдан-3 від Тимошенко і екс-регіоналів
Цього тижня нашу країну чекає чергова активізація громадських протестних акцій. Все має початися паралельно зі стартом пленарного тижня у вівторок, 15 листопада. На цей день Юлія Тимошенко анонсувала "Всеукраїнську акцію протесту банківських вкладників", далі до акції долучаться профспілки з антитарифными вимогами, партія екс-регіоналів Рабиновича і Мураєва "За життя" вже ганяє центром Києва колони пенсіонерок, там же свої полум'яні промови штовхає Надія Савченко, окремо свої акції проводить одіозний Геннадій Балашов. Можна не сумніватися, що в найближчі дні всі ці протести будуть наростати і в центрі Києва цілком може сконцентруватися кілька тисяч чоловік.
Головні вигодонабувачі від майбутніх протестів всім добре відомі - це політична сила Тимошенко і екс-регіонали з Оппоблока і "За життя". Саме вони в першу чергу зацікавлені в проведенні дострокових парламентських виборів, а іншого варіанту, крім як спровокувати їх масовими протестами у них немає.
Разом з політиками до багатотисячних протестів готуються і правоохоронці. Силовики обіцяють перекрити Хрещатик, перевіряти всіх кого тільки можна з допомогою металошукачів та вжити інших заходів безпеки, в цілому досить серйозні, але в контексті підвищеної терористичної загрози не такі вже й безперецедентные і в цілому звичні.
Ще в п'ятницю СБУ виступила з заявою, в якій зв'язала майбутні протести з планом "Шатун" зі зламаної пошти Владислава Суркова. В СБУ заявили, що навіть зафіксували виїзди за кордон деяких персонажів за сурковскими грошима на організацію протестів. Власне, про план "Шатун" відомо вже більше місяця. Правда, тоді все більше сперечалися про те справжній цей план або фейковий, як ніби фейковость цього плану щось змінює. Хто б не створював конкретний документ, що потрапив в інтернет, речі, викладені в ньому, досить очевидні, як очевидна й пряма зацікавленість Кремля в дострокових виборах в Україні, зміни влади і загальної дестабілізації ситуації.
Зайвим доказом російського участі в організації нинішніх українських протестів стали і публікації в проросійських ЗМІ, які зараз активно розганяють хвилю протестів, прогнозуючи масові заворушення, захоплення адмінбудівель, розкуркулення активістами е-декларантів, залякуючи паралельно українців пророцтвами силового розгону третього Майдану, зі стріляниною та вибухами, аж до введення в Києві військового положення.
Що ж насправді чекає на українців в найближчі дні і варто готуватися до яскраво описаного апокаліпсису? Тут важливо розуміти, що протести дійсно цілком можуть вийти масовими, але не як наслідок стихійного обурення великих мас людей, а як результат активної мобілізаційної роботи певних політиків. Так, є обурені ошукані вкладники банків, але їх в масштабі країни дуже небагато і їх фінансові проблеми мало хвилюють громадськість. Є незадоволені новими комунальними тарифами, і їх багато, але вони більше зайняті тим, щоб оформити субсидії або підняти свій добробут, а не палити Верховну Раду і Кабмін. Так що, як говорили класики марксизму, революційної ситуації в країні немає. Щоб переконатися в цьому, достатньо прийти і подивитися на колони мітингувальників, які складаються переважно з жінок пенсійного віку, які участю в акціях трохи підвищують свій особистий добробут. Картина в цілому типова для різного роду українських майданчиків останнього десятиліття. Справжні Майдани робилися абсолютно іншими людьми.
Чи означає це, що під час акцій протесту неможливі силові провокації? Зрозуміло немає. Це, взагалі кажучи, головний ризик майбутніх протестів. У великому натовпі людей завжди може знайтися ідіот, терорист чи свідомий провокатор з гранатою або інший смертоносної іграшкою в руках. Власне, щось подібне ми вже спостерігали 31 серпня минулого року. Та тільки той вибух під стінами парламенту не привів до посилення протестів, а до їх припинення, ніхто гранатометателя не підтримав. Так що ризик провокацій на майбутніх протестах також досить високий, а от те, що ця провокація призведе до наростання насильства - набагато менш імовірно.
Набагато більш імовірно, що провокатори будуть намагатися не самим вдатися до насильства, а спровокувати на насильство правоохоронців. Спробують, наприклад, повести людей захоплювати яке-небудь адміністративна будівля в розрахунку на силову протидію влади. У такій ситуації для правоохоронців вкрай важливо давати провокаторам симетрична відповідь, а не асиметричний. Тобто, якщо раптом невелика частина протестувальників побіжить бити поліцію, то знешкоджувати треба конкретно винних, а не починати бити і розганяти всіх підряд. І зрозуміло, ні в якому разі не потрібно чіпати протест, якщо він буде проходити в мирному ключі, нехай і з установкою наметів і претензіями на безстроковість. Це як раз той випадок, коли все "розсмокчеться само собою" досить швидко через відсутність підтримки громадськості.
Окремим аспектом майбутніх протестів, яка заслуговує особливої уваги, може стати спроба "розібратися" з деякими особливо забезпеченими е-декларантами. Кинутий в народ клич "грабуй награбоване" цілком здатний знайти підтримку в масах, зважаючи свіжості не самих приємних вражень у населення від мільйонів під матрацами, годин і антикваріату та інших предметів розкоші можновладців. З бажаючими домогтися соціальної справедливості простим більшовицьким способом поліція і Нацгвардія має обходитися з особливою обережністю і ні в якому разі не перегнути палицю.
У загальному і цілому досвід постмайданних протестів в Україні підказує, що правоохоронці всі ці речі повинні розуміти, і якщо з їх боку не буде зроблено дурниці третій Майдан просто приречений померти, так і не народившись. Прискорити цю смерть може серйозно допомогти і рішення влади піти на зустріч деякими групами протестувальників. Так, відставки голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої хочуть не тільки обдурені банківські вкладники, але й більшість населення України. Такий крок від Банкової міг би досить серйозно вибити грунт з-під ніг організаторів протестів.
Як би там не було, вся історія з сурковским "Шатуном" змушує в черговий раз звернути увагу на роботу, а точніше бездіяльність Служби безпеки України.
Про план "Шатун" відомо вже більше місяця, а якщо б і не було відомо, то не треба бути геніальним аналітиком, щоб припустити, що Кремль зацікавлений у внутрішній дестабілізації в Україні і буде докладати максимум зусиль, щоб цей процес запустити. Здавалося б, у СБУ є неоране поле для діяльності. Але, на жаль, для СБУ питання державної безпеки далеко не на першому місці, як би парадоксально це не звучало. І це тенденція всіх років незалежності. В першу чергу СБУ цікавлять питання з фінансової складової - контрабанда, корупція, організована злочинність, наркотики і т. д. А ось забезпечення національної безпеки - це вже за залишковим принципом. Чому так відбувається нікому пояснювати не треба. І після Революції гідності, якщо щось і змінилося в цьому питанні дуже незначно. Всі, хто реалізує кремлівський план "Шатун", ніякого дискомфорту від СБУ не відчувають, за винятком хіба що птахи не самого високого польоту Армена Мартиросяна, якого повернули в Україну разом з білоруським літаком, щоб через півгодини відпустити без жодного звинувачення. Тепер, правда, у СБУ кажуть, що він один з тих, хто забезпечує контакт Кремля з деякими політсилами в Україні.
Решта цілком відверті агенти країни-агресора ведуть свою діяльність в Україні, нічого не боячись. Мураєв і Рабинович водять по Хрещатику пенсіонерок з прапорами (СБУ як мінімум могла б поцікавитися за чиї гроші), найняті Медведчуком агітують у регіонах за податкову автономію, то за економічну, то за якусь ще (ніякої реакції СБУ на всі ці проштовхування "федералізації" під різними соусами поки не було), депутати від Оппоблока все також розповідають казки про братній народ. В кінці-кінців не обов'язково чіпати "верхівку" з мандатами недоторканних, а досить "помацати" рядових касирів всіх цих заходів.
По хорошому усіма цими товаришами СБУ повинна була впритул займатися ще в 2014 році і тоді, як мінімум, організаційний потенціал інспіровані Кремлем протестів був би куди нижче. Тим не менше, краще пізно ніж ніколи. Якщо зараз в СБУ кажуть про "Шатун" та його фінансування, то за такими словами повинні б піти і деякі процесуальні дії щодо замішаних осіб. Але ці процесуальні дії мають виконуватися вже після того, як хвиля протестів піде на спад, щоб не було зайвих криків про "політичні репресії".
