У черзі за "Байрактарами". Чому не летять наші "Горлиці" і "Соколи"

Насиченість нашої армії ударними безпілотниками залишає бажати кращого. Ймовірно, це розуміє військово-політичне керівництво, оскільки час від часу лунають гучні заяви. Наприклад, цього тижня головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний заявив, що Україна замовить в Туреччині ще чотири комплекси ударних середньовисотних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2.

Варто нагадати, що нині в складі Повітряних сил та Військово-Морських сил ЗСУ вже є по одному такому комплексу — з березня 2019 р., тобто за два з половиною роки ми змогли купити тільки два. Якщо темп закупівель збережеться, ще чотири комплекси ми отримаємо через пʼять (!) років.

Судячи з усього, в ситуації, що склалася, для отримання безпілотників нам доведеться ставати в чергу, адже після продемонстрованої ефективності комплексу під час другої війни в Карабасі фірма просто завалена замовленнями.

Сьогодні Baykar Makina поставляє свої бойові безпілотники, крім України, ще в Азербайджан, Катар і Лівію. Підписано контракт на поставку 24 дронів Bayraktar TB2 для збройних сил Польщі, перша з чотирьох партій надійде в розпорядження польської армії у 2022 р.

Про бажання купити апарати цієї моделі також заявили Латвія, Албанія і Болгарія. Цього тижня міноборони Оману і міноборони Туреччини досягли попередньої домовленості про закупівлю Bayraktar TB2. А за результатами міжнародної виставки оборонної промисловості IDEF-2021 і міністр оборони Іраку Джума Інад Саадун заявив, що досягнуто консенсусу з турецькою стороною про закупівлю партії Bayraktar TB2. Тобто набирається пристойний пакет замовлень. А якщо врахувати, що турецький виробник критично залежить від поставок комплектуючих іноземного виробництва, то навіть складно припустити, на який рік зараз турки підписують контракти.

При цьому якось непомітно пішов у тінь проєкт будівництва заводу з великосерійної збірки ударних дронів в Україні. Хоча очевидно, що навіть поставка ще чотирьох турецьких комплексів не вирішить проблеми — нашим збройним силам для ведення активних бойових дій на Донбасі, де лінія фронту має протяжність понад 400 км, цього замало. А що говорити про повномасштабну війну, де можлива лінія протистояння, враховуючи недружню Білорусь, обчислюється в тисячах кілометрів?

І ще один момент, який стосується турецьких апаратів і про який наші генерали намагаються говорити якомога менше, — підготовка операторів комплексів і забезпечення їм відповідного рівня забезпечення. За неофіційними даними, деяка частина операторів і техніків, які пройшли підготовку в Туреччині за державні гроші в 2019 р., вже звільнилася з армії. Кажуть, саме з цим повʼязані судомні спроби Міноборони підвищити оклади операторів БПЛА, порівнявши їх з льотним складом.

Робилося це вкрай непродумано, що в підсумку стало ще однією причиною відтоку кадрів. Справа в тому, що разом з льотними зарплатами прийшли і вимоги щодо здоровʼя. І якщо для льотчика, який під час польоту на реактивному літаку відчуває величезні перевантаження, це має значення, то для оператора БПЛА, робоче місце якого знаходиться в кунзі за десяток кілометрів від лінії фронту і основним його інструментом є джойстик, вони відверто завищені.

Нарешті, не можна повністю покладатися на закупівлі іноземного озброєння, тим більше у такої непередбачуваної країни, як Туреччина. Тим більше що наша промисловість має можливості для створення подібної техніки на власній базі — тут можна назвати проєкт "Горлиця" від "Антонова" і проєкт "Сокіл-300" від "Променя". Однак поки наші військові так і не змогли сформулювати технічне завдання для подібних апаратів.

І ще один момент — поки що немає (принаймні про них нічого не відомо) ніяких зрушень у справі інтеграції вітчизняних систем озброєння для турецьких апаратів. Адже в разі початку активної фази війни поставки коректованих бомб і ракет для Bayraktar TB2 можуть стати великою проблемою. Хоча створення власних боєприпасів — не дуже велика проблема при наявності виробництва протитанкових ракет, адже, по суті, турецькі ракети UMTAS є модифікацією стандартної армійської ракети.