Референдум "щодо припинення війни". Як Зеленський сподівається задобрити Путіна
Слова про референдум невипадково пролунали у розпал човникової дипломатії Заходу, який намагається організувати якусь домовленість між Москвою та Києвом.
Росія вже прямо зізнається у планах нової агресії проти України. Як повідомило РІА "Новости", заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив вранці 13 грудня: "Якщо НАТО і США не відреагують на вимогу Росії про гарантії безпеки, буде військова відповідь, буде новий виток конфронтації".
Раніше, 8 грудня, Володимир Путін на пресконференції дав двозначну відповідь на запитання, чи збирається Росія напасти на Україну. "Це провокаційне питання. Росія проводить миролюбну зовнішню політику, але... нас не може не турбувати перспектива можливого вступу України в НАТО, тому що за цим піде розміщення там відповідних військових контингентів, баз і загрозливої нам зброї. Ось у такому обсязі достатньо буде відповісти на сьогоднішній день".
Тобто Путін фактично визнав, що якщо перспектива ухвалення України до НАТО збережеться, то зовнішня політика Росії буде не миролюбною, а навпаки. І тепер Рябков вже прямо загрожує війною.
Просто шантаж?
Хоча з часу заяви Рябкова пройшло понад добу, наше Міністерство закордонних справ мовчить. Офіс президента теж мовчить, незважаючи на те, що Рябков фактично спростував те, що говорив раніше Володимир Зеленський. Нагадаємо, що 10 грудня він в інтерв'ю каналу "1+1" заявив, що почув від Джо Байдена запевнення Путіна, що Росія "не збирається продовжувати ескалацію щодо територій нашої незалежної держави". А Рябков каже, що збирається.
Чому ж Банкова публічно не реагує на загрозу? Відповідь, мабуть, у тому, що Зеленський розраховує, що до повномасштабної війни справа не дійде. Це можна побачити і у свіжому інтерв'ю Зеленського італійській газеті La Repubblica, опублікованому 13 грудня. Перше ж питання полягало в тому, чи вважає президент Зеленський, що цього разу військові маневри Путіна на кордоні з Україною становлять більшу загрозу, ніж зазвичай. "Війська, скупчені поблизу нашого кордону, це потенціал для шантажу. Причому, перш за все, проти західних держав. Але якщо кількість російських військ зростатиме, то шантаж стане ще жорсткішим, що можна буде назвати підготовкою до розширення агресії проти нашої держави і, можливо, регіону загалом", — відповів Зеленський. Тобто поки що, за нинішньої кількості російських військ навколо України, Зеленський не бачить підготовки Путіна до розширення агресії, а бачить лише шантаж.
Навіщо Зеленському референдум
Проте Зеленський готується до посилення тиску з боку Росії. Зважаючи на все, у разі російського ультиматуму він збирається провести референдум. У тому ж інтерв'ю каналу "1+1" він заявив: "Я не виключаю референдуму... щодо Донбасу, щодо Криму, взагалі щодо припинення війни. Таке може бути, якщо хтось, якась країна нам пропонуватиме ті чи інші умови".
Сумнівно, щоб тема референдуму була піднята в інтерв'ю випадково чи спонтанно. Швидше за все, це заздалегідь заготовлена пробна куля, підготовка громадської думки, поки що дуже обережна. Мовляв, навіщо воювати, якщо можна провести референдум – повторимо тут ключові слова Зеленського – "щодо припинення війни".
Не виключено, що Зеленський винесе на референдум у одному флаконі усі головні вимоги Путіна – відмова від Криму та від членства в НАТО та визнання автономії Донбасу. Запаковано це буде в красиві обіцянки: Росія гарантує нам закінчення війни і наповнення газової труби, а Захід — інвестиції у відновлення економіки Донбасу.
Звісно, зараз це звучить дико. Мовляв, суспільство такого не допустить, що протестувальники намалюють навколо Банкової червоні лінії тощо.
Але Зеленського ніхто за язик не тягнув — він сам дав підстави для різноманітних тлумачень своєї розпливчастої заяви. А головне, слова про референдум зовсім не випадково пролунали у розпал човникової дипломатії Заходу, який намагається організувати якусь домовленість між Москвою та Києвом. 13 грудня до Києва з робочим візитом прибула помічниця держсекретаря США з питань Європи та Євразії Карен Донфрід. Далі вона має відвідати Москву, де очікується її зустріч із заступником керівника адміністрації Путіна Дмитром Козаком, який у Кремлі займається темою ОРДЛО. Потім Донфрід відвідає Брюссель, де проведе зустрічі із представниками ЄС та НАТО.
Схоже, слова Зеленського про референдум були пробною кулею не лише для внутрішньої, а й зовнішньої аудиторії. Якщо це так, то Донфрід може привезти з Києва до Москви якісь конкретніші пропозиції. У Кремлі, до речі, вже зреагували на ідею Зеленського. "Проведення референдуму щодо Донбасу — це внутрішня справа України. Там, звичайно, цікаво б зрозуміти, як могло б бути сформульоване питання для цього референдуму", — сказав прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. Не виключено, що саме формулювання питання виставлено Банковій на геополітичні торги. Тому Зеленський і висловився максимально розпливчасто.
Подарунок Путіну
Можливо, на Банковій розраховують, що за допомогою референдуму можна буде відкупитись від Путіна. Наприклад, отримати через референдум згоду народу на формальну реінтеграцію ОРДЛО в Україну на умовах Кремля — на обіцянку Путіна вивести свої війська з ОРДЛО і не чинити нових нападів.
Проте фактично це не угода з Путіним, а односторонній подарунок йому. Весь 30-річний досвід дипломатичних відносин між Україною та РФ (і особливо досвід останніх восьми років) свідчить про те, що Кремль у будь-яких двосторонніх та багатосторонніх домовленостях бачить лише ті пункти, які йому вигідні. А які йому не вигідні — не бачить, вони для нього зникають відразу після підписання.
Так станеться і цього разу. Як тільки Зеленський публічно оголосить про згоду провести референдум щодо Донбасу в обмін на закінчення війни, Путін одразу оголосить, що Україна взяла на себе зобов'язання провести референдум, і додасть до цього інших вимог, наприклад, про відмову від Криму та членства в НАТО. А якщо Зеленський не погодиться, що ж, тоді Кремль оголосить про своє право розпочати повномасштабну війну на підставі відмови Зеленського виконувати свою обіцянку про референдум.
Наша проблема в тому, що ми не знаємо, чи дійсно Зеленський справді цього не розуміє, чи все-таки все розуміє і свідомо підіграє Путіну. Коли президент і Верховний Головнокомандувач дозволяє собі кидатися словами про референдум, обов'язково слід припускати найгірший варіант. Поки що сам Зеленський публічно не розвіє всі сумніви, які він сам і посіяв.