Вуж на сковорідці. Що зробило з Медведчука "скажений принтер" "Газпрому"
Британська газета The Telegraph 12 квітня оприлюднила статтю, яка викликала в європейському істеблішменті ефект вибуху бомби. Суть статті можна зрозуміти вже з її назви: "Витік документів ЄС демонструє змову і приховування Брюсселем зловживань путінського "Газпрому".
Автор статті журналіст Эмброз Еванс-Прітчард повідав про зміст документів, таємно переданих депутатам Європарламенту. "Сотні сторінок, що просочилися з Єврокомісії, малюють екстраординарну картину хижацького поведінки, причому "Газпром" діяв як "поліцейська служба" російської зовнішньої політики", - стверджує британський журналіст. Він підкреслює, що "сенсаційні документи ЄС, що відкривають громадськості навмисні порушення законів ЄС і систематичне політичне залякування протягом майже 10 років, оголюють жорстокий задушливий контроль Володимира Путіна над поставками газу в Європу".
Згадується в статті і про Україну у зв'язку з горезвісним "Північним потоком-2". "Соціал-демократи німецької коаліції є близькими друзями Москви і підтримують проект газопроводу "Північний потік-2", контрольований "Газпромом". Колишній канцлер Герхард Шредер є членом ради директорів проекту і отримує від Кремля свій заробіток. Керівництво "Північного потоку-2" нашпиговане колишніми офіцерами КДБ і Штазі. Новий газопровід все більше концентрує міць "Газпрому" і його вплив, замінюючи газопровід, який йде через Україну, і служачи тим самим ключової мети кремлівської геостратегії. Судячи з документів Єврокомісії, це точно не в інтересах всіх країн ЄС і точно не збігається з енергетичними цілями ЄС. У будь-якому випадку зараз проект знаходиться під ризиком. Глава "Газпрому" Олексій Міллер потрапив під недавні драконівські санкції Вашингтона. Важко уявити, як Shell, Engie і інші фірми проекту "Північний потік-2" будуть ризикувати, розвиваючи проект, який знаходиться під такою величезною політичною та юридичною загрозою", - констатує Еванс-Прітчард.
Після появи такої статті природно було очікувати, що "Газпром" намагатиметься вкинути в український інформпростір якісь "привабливі пропозиції", є в дійсності пасткою (іншого від Путіна та "Газпрому" очікувати не можна). Інтрига полягала в тому, через кого буде здійснено цей вкидання. Чекати довелося недовго. Вже 17 квітня вийшла стаття Віктора Медведчука "Україна ризикує остаточно втратити статус країни - транзитера газу". Вже з її назви зрозуміло, що нас лякають "Газпром" і кум Путіна.
А ось їх "приваблива пропозиція". За словами Медведчука, в України є "позитивний сценарій": "домовитися про взаємовигідну співпрацю в трикутнику Україна - ЄС - Росія, створивши тристоронній консорціум, в якому Росія виступить як постачальник, Україна - як транзитер, а країни Євросоюзу - як кінцевий споживач блакитного палива".
Схоже на ультиматум: або тристоронній (з обов'язковою участю Росії) консорціум з управління українською ГТС, або, як висловився Медведчук, "в Україні доведеться відкривати музей газотранспортної системи". Причому Медведчук підкреслює: "Альтернативного шляху збереження Україною статусу країни - транзитера російського газу немає. Упевнений: ініціатива у проведенні переговорів про використання газотранспортної системи повинна виходити від України. І це мають бути конструктивні економічні пропозиції, а не політичні гасла".
Безсумнівно, ідея тристороннього консорціуму - це пастка. Стверджуючи, що "альтернативного шляху збереження Україною статусу країни - транзитера російського газу немає", Медведчук лише видає бажане (їм і "Газпромом") за дійсне. Насправді, Медведчук прекрасно знає, що альтернатива є. Це - зрив проекту "Північний потік-2" та укладення нового контракту на транзит російського газу в ЄС по українській ГТС на максимально вигідних для України умовах (чинний контракт закінчується 1 січня 2020 р.).
У своїй статті Медведчук запевняє, що будівництво "Північного потоку-2" "йде в штатному режимі". "Зачепить це інтереси України? А тут все залежить від того, якими міркуваннями буде керуватися українська влада", - лякає Україну кум Путіна. Він робить фігурою умовчання той факт, що все залежить ще і від того, якими міркуваннями буде керуватися влада Німеччини. Канцлер Ангела Меркель 10 квітня заявила, що "Північний потік-2", "не робить Україну неактуальною щодо транзиту природного газу" і що цей проект "неможливий без нашого розуміння того, як буде збережена роль українського транзиту". Також Медведчук робить вигляд, що знати не знає про статті в The Telegraph, де стверджується, що цей проект перебуває під "величезної політичної і юридичної загрозою".
Відчувається, що кум Путіна писав статтю в поспіху. За останній тиждень на нього навалилося багато подібної роботи. 11 квітня він виступив зі статтею про те, що "стратегічне партнерство" України і МВФ - "це гра без правил" і що "забезпечити економічний підйом в Україні неможливо" без відновлення торговельно-економічних зв'язків з Росією. 14 квітня - зі статтею про те, що інтегрувати Україну в НАТО можна "тільки розколола країну на частини". 17 квітня вийшло його інтерв'ю, де він заявив, що не вважає Росію агресором, ні стороною конфлікту на Донбасі.
Путін і "Газпром" зараз звиваються, як вуж на сковорідці, їх плани в Євросоюзі і в Україні руйнуються. Ось і доводиться Медведчуку багато працювати ротом і руками, усно і письмово вселяючи українцям, що альтернативи планам Путіна та "Газпрому" немає.
