Земля, бюджет і дефолт. Навіщо Зеленський скликає парламент 13 квітня

У понеділок, 13 квітня, о 14:00 має розпочатися позачергове пленарне засідання Верховної Ради. Його скликає спікер Дмитро Разумков на вимогу президента Володимира Зеленського.

У порядку денному - вісім питань. Однак, перш ніж говорити про них, потрібно сказати про питання, якого в порядку денному не виявилося.

Антиколомойского закону не буде

Немає в порядку денному законопроекту №2571-д "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". Цей закон коротко називають антиколомойским. У тому сенсі, що він повинен зробити неможливим повернення "Приватбанку" колишнім власникам - Ігорю Коломойському і його партнерам.

Прийняття цього закону, а також закону про ринок сільгоспземель - це ключові вимоги МВФ. 29 березня Зеленський у своєму відеозверненні анонсував, що після прийняття цих двох законів "ми отримаємо підтримку від наших міжнародних фінансових партнерів в розмірі не менше $10 млрд". 30 березня він особисто на позачерговому засіданні парламенту агітував за ці два закони і підкреслював: "Для нас дуже важливо, щоб відбулося підписання меморандуму з МВФ".

На тому засіданні земельний закон був прийнятий остаточно, а антиколомойский - тільки в першому читанні. 8 квітня керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак провів зустріч з тимчасовим повіреним у справах США в Україні Христиною Квін і запевнив її, що "найближчим часом відбудеться засідання Верховної Ради, на якому повинні бути прийняті необхідні закони для початку реалізації нової програми співпраці з МВФ".

Однак цю обіцянку Єрмака вже вранці 10 квітня підкоригував Разумков. Він послався на те, що до антиколомойскому закону подано понад 16 тисяч поправок. "На жаль, це антирекорд українського парламенту. 16 тисяч поправок ми ще не отримували ніколи. Я вважаю, що це спрямовано на те, щоб заблокувати роботу парламенту", - заявив спікер.

За його словами, на розгляд законопроекту з таким числом поправок потрібно півроку. "А враховуючи коронавірус, йдучи повністю по всім правкам, то це набагато більше може бути. На це парламент не піде, тому що ми розуміємо всі ті виклики, які сьогодні стоять перед Радою", - сказав Разумков, але тут же визнав, що він зараз не може сказати, коли відбудеться розгляд антиколомойского закону.

На той момент профільний комітет (з питань фінансів, податкової та митної політики) ще не завершив підготовку порівняльної таблиці до другого читання проекту. "Після цього вони повинні будуть пройтися по правкам і визначитися, які враховувати, а які ні. Тільки після цього цей документ можна буде розглядати в залі ВР. Поки важко сказати, скільки на це піде часу, але сподіваюся, що небагато", - резюмував Разумков.

Увечері 10 квітня перший заступник голови профільного комітету, заступник голови фракції "Голоси" Ярослав Железняк радісно оголосив, що нарешті всі правки у кількості більше 16 тисяч внесені в таблицю. До того часу вже було відомо, що законопроекту №2571-д немає в порядку денному засідання 13 квітня. "Кажуть, що, можливо, буде ще одне позачергове на наступному тижні, але що ж заважає зробити все відразу?! Позиція партії "Голос" однозначна - питання банків повинен бути першим!!! Без компромісів!" - заявив Він.

Очевидно, що Зе-влада розігрує перед нами якийсь спектакль. Але який саме, за яким сценарієм - тут є дві версії.

За однією версією, Зеленський з Разумковим мають намір обвести Коломойського навколо пальця і домогтися, щоб законопроект №2571-д був прийнятий таки остаточно наступного тижня. Нагадаємо, що 30 березня цей проект благополучно пройшов перше читання завдяки тому, що його погодилися підтримати фракції "Євросолідарності" і "Голоси", а також група "Довіра". На другому читанні вони напевно займуть таку ж позицію.

При цьому, як і анонсував спікер, "парламент не піде на те, щоб реагувати окремо на всі 16 тисяч правок, навіть якщо на кожній з них будуть наполягати їх автори (як відомо, левову частку правок внесли нардепи, пов'язані з Коломойським). Представниками "Євросолідарності" і "Голоси" висловлювалися різні ідеї, як це можна організувати технічно.

Не будемо заглиблюватися в регламентні тонкощі та інші технічні подробиці, тим більше що ця версія сценарію з кожним днем здається все менш правдоподібною. Та все більш імовірною стає друга версія, згідно з якою Зе-влада по домовленості з Коломойським вже поставила хрест на кредиті від МВФ і зараз лише розігрує перед МВФ (а також перед США і ЄС) і перед народом спектакль за сценарієм типу "ми намагалися з усіх сил, але нам завадили".

Земля і бюджет

І ось у таких умовах буде проходити позачергове засідання парламенту 13 квітня. Серед питань, включених до порядку денного, є два, які безпосередньо цікавлять західних кредиторів України.

Один з них - це розгляд проектів постанови про скасування рішення від 31 березня про прийняття в цілому як закону законопроекту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Таких проектів постанов внесено аж 13. Серед авторів - нардепи, пов'язані з Коломойським, і що приєдналися до них представники "Батьківщини", включаючи саму Юлію Тимошенко.

Завданням цього законодавчого спаму було перешкодити передачі прийнятого земельного закону на підпис спікеру. Швидше за все, ці проекти проваляться в сесійній залі, після чого земельний закон буде швидко підписаний Разумковим і тут же відправлений на підпис Зеленському. Тим самим Зе-влада як би продемонструє МВФ свою наполегливість у бажанні домогтися кредиту.

Друге питання, що має пряме відношення до МВФ, - це внесення парламентом змін до закону про держбюджет на 2020 р. Відповідний законопроект, підготовлений Кабміном, 30 березня не набрав голосів і був відправлений на доопрацювання в бюджетний комітет. 11 квітня комітет разом з Мінфіном підготував нову редакцію цього законопроекту; її текст з'явився на сайті парламенту 12 квітня, напередодні голосування в парламенті. Отже, подивимося на ключові цифри цього документа.

В порівнянні з нині чинним законом про держбюджет-2020 пропонується зменшити доходи бюджету з 1095,58 до 975,83 млрд грн - на 119,75 млрд грн, або на 10,9%. Таке зменшення в нинішніх умовах не дивно, хоча його можна назвати оптимістичним - бо реальне падіння доходів бюджету може виявитися ще більшим.

Більш дивно те, що в нинішніх умовах пропонується збільшити витрати бюджету з 1184,01 до 1266,42 млрд грн - на 82,41 млрд грн, або на 7%. А граничний обсяг дефіциту бюджету має зрости з 96,27 до 298,4 млрд грн - на 202,13 млрд грн, або в 3,1 рази. Це означає, що рівень дефіциту підніметься з 8,8% до 30,6% від обсягу доходів.

Бюджет з дефіцитом 30% - це не просто кошмар. Це такий жах, що важко уявити, як його може схвалити МВФ. Але все ж пандемія коронавіруса - це явно екстраординарна ситуація. Тому можна припустити, що МВФ таки погодився закрити очі на свої колишні правила і дати Україні жаданий кредит на покриття бюджетного дефіциту за умови, повторимо, прийняття двох законів: антиколомойского і земельної.

Однак зараз ми бачимо, по суті, що Зе-влада блефує. Вона вже збирається збільшити дефіцит бюджету майже до 300 млрд грн, хоча антиколомойский закон ще не прийнятий і відповідно меморандум з МВФ ще не підписаний.

Тому не зайвим буде поцікавитися, що нас чекає в найбільш ймовірне випадку - якщо 13 квітня парламент внесе зміни до бюджету, а МВФ грошей не дасть. У нині чинному законі про держбюджет-2020 записано фінансування бюджету за рахунок зовнішніх запозичень в обсязі 134,04 млрд грн. Цих грошей у нас немає - це ті $5 млрд, яких ми чекали від МВФ та інших донорів, але яких нам досі не дали. У проекті, підготовленому до прийняття 13 квітня, ця очікувана сума зросла майже вдвічі - до 265,06 млрд грн. Це ті $10 млрд, про які казав Зеленський.

Якщо антиколомойский закон не буде прийнятий, то МВФ і слідом за ним інші донори грошей нам так і не дадуть. А значить, 265 млрд грн доведеться покривати іншими способами.

Один з цих способів - дефолт, тобто відмова платити за боргами. Але цієї економії, швидше за все, не вистачить. А після дефолту нам вже ніхто не дасть в борг. І тоді не уникнути другого способу - масштабну емісію гривні. Обидва ці способу призведуть до величезного дефіциту долара і євро і, як наслідок, до гіперінфляції, вийти з якої буде дуже важко.

Це той шлях, на який ми вступаємо 13 квітня в разі закріплення 30%-го дефіциту держбюджету. До речі, Зеленський виступив з відеозверненням до українців у зв'язку з майбутнім позачергових засідань парламенту. Він багато говорив про підготовлювані зміни в держбюджет, про 66 млрд грн, які підуть у Фонд боротьби з коронавірусом, про 30 млрд грн, які дістануться пенсіонерам, про своєму улюбленому проекті "Велике будівництво" та інших великих витратах, але ні слова не сказав, звідки візьмуться гроші на все це. Антиколомойский закон і кредит від МВФ залишилися фігурою умовчання. Чи Не тому, що Зе-влада вже поставила на них хрест, але боїться про це сказати.