Кінець армійської чистки. Навіщо Зеленський звільнив командувача Силами спеціальних операцій

У Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України — новий командувач. 25 серпня Володимир Зеленський своїми указами звільнив з посади командувача ССО генерал-лейтенанта Ігоря Луньова і призначив на цю посаду генерал-майора Григорія Галагана.

Чим займаються ССО

Це кадрове рішення вельми символічно. Справа в тому, що генерал Луньов був командувачем ССО з моменту їх створення в січні 2016 р. Основні завдання цих сил — на лінії фронту і за нею. Правда, нічого більш конкретного про те, що це за спеціальні операції, ніхто не розповість — це військова таємниця.

Більше інформації є про інший напрям діяльності ССО — співробітництво з НАТО. Не далі як 28 липня генерал Луньов повідомив, що йде підготовка до сертифікації за стандартами НАТО вже другого підрозділу ССО ВСУ. Перший таке підрозділ пройшов сертифікацію і заступив на чергування в NRF — Силах швидкого реагування НАТО — в минулому році. "Перебування в складі NRF є надзвичайно важливим для нас, адже таким чином ми отримуємо досвід планування та роботи в складі структури Альянсу, підтримуємо необхідний високий рівень і маємо об'єктивний зовнішній контроль", — зазначив Луньов. І, до речі, ніякого бажання піти у відставку він не виявляв.

Чим відзначився генерал Луньов

Варто сказати кілька слів про нього самого. У 2014 р. він був заступником командувача високомобільних десантних військ з бойової підготовки. Здійснював планування і керівництво підрозділами ВДВ при звільненні від російсько-терористичних угруповань Слов'янська, Краматорська та інших населених пунктів, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їх базування. З 3 жовтня 2014 р. безпосередньо керував нашими угрупованнями сил і засобів, що обороняли міжнародний аеропорт "Донецьк". Потім був призначений начальником штабу — першим заступником командувача ВДВ.

Всі ці моменти стали вирішальними при призначенні Луньова командувачем ССО. "Йшлося про ту людину, яка могла б очолити процес формування ССО, який мав би для цього відповідний досвід, зокрема бойовий, який має відповідний організаційний досвід, вольові якості і теоретичні знання. Виходячи з цих умов зупинилися на кандидатурі Луньова", — зазначав тодішній начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко.

21 жовтня 2014 р. указом Петра Порошенка Ігор Луньов був удостоєний ордена Богдана Хмельницького III ступеня, 27 червня 2015 р. — ордена Богдана Хмельницького II ступеня, 14 жовтня 2015 р. отримав військове звання генерал-майор, а 5 грудня 2017 р. — генерал-лейтенант.

20 травня 2019 р. під час інавгурації президента Зеленського генерал Луньов не віддав йому військове вітання, як це передбачається Статутом. Пізніше генерал пояснив це "рефлекторною необережністю".

Що відомо про нового командуючого ССО

Григорій Галаган в 1995-2002 рр. проходив службу в ЗСУ, в 2002-2019 рр. — в СБУ. Обіймав посаду першого заступника начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. Ветеран російсько-української війни, має статус учасника бойових дій. У квітні 2015 р. був поранений при виконанні бойового завдання. 13 серпня 2015 р. указом Петра Порошенка Григорій Галаган був удостоєний ордена "За мужність" III ступеня, 23 березня 2018 р. отримав військове звання генерал-майор.

24 квітня 2019 р Галаган розпорядженням уряду Гройсмана був призначений першим заступником міністра у справах ветеранів. 4 вересня 2019 р. був звільнений з цієї посади розпорядженням уряду Гончарука.

Навіщо Зеленський замінив Луньова на Галагана

І ось ми приходимо до головного питання — про мотиви рішення Зеленського. Рішення це, безсумнівно, символічно, бо укази про звільнення Луньова і призначення Галагана підписані 25 серпня — на наступний день після святкування Дня незалежності. Взагалі-то до головного державного свята зазвичай приурочують нагородження, але ніяк не звільнення.

Деякі джерела стверджують, що це кадрове рішення проведено з подачі керівника президентського офісу Андрія Єрмака. І що воно стало продовженням чистки ВСУ від командирів, орієнтованих на тісну взаємодію з НАТО.

Інші джерела додають, що Банкова послідовно позбавляється від тих вищих військових чинів, яких вона відносить до категорії "людей Порошенко". Нагадаємо, що на наступний же день після інавгурації Зеленський звільнив Віктора Муженко з посади начальника Генштабу — головнокомандувача ЗСУ і призначив замість нього Руслана Хомчака, а 2 вересня 2019 р. звільнив Муженко з військової служби в запас. 5 серпня 2019 р. Зеленський звільнив генерал-полковника Сергія Попко з посади командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та призначив замість нього генерал-лейтенанта Олександра Сирського (7 травня 2020 р. Попко звільнений в запас). 21 серпня 2019 р. стало відомо про призначення на посаду командувача Десантно-штурмовими військами ЗСУ генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка — в зв'язку з обранням колишнього командувача генерал-лейтенанта Михайла Забродського народним депутатом від партії "Європейська солідарність". 11 червня 2020 р Зеленський звільнив Ігоря Воронченко з посади командувача Військово-морських сил ЗСУ та призначив замість нього Олексія Неіжпапу. І ось тепер проведена заміна командувача ССО ВСУ.

Чому це поганий сигнал для НАТО

Втім, навряд чи варто сумніватися в особистих якостях і патріотичності нового командувача ССО. Але фактом залишається те, що генерал Галаган служив в СБУ, а до ССО ВСУ досі не мав ніякого відношення. І поки він буде входити в курс справи, операції ССО будуть, скажімо так, пробуксовувати.

Також є небезпека того, що раптова зміна командувача ССО позначиться на співпраці України з НАТО. Зокрема — на взаємодії ССО і NRF. Якщо при новому командуючому ССО будуть згортатися якісь спільні програми, це, звичайно ж, буде сприйнято партнерами з НАТО як дуже поганий сигнал.

І в будь-якому випадку дуже поганим сигналом стала сама зміна командувача ССО ВСУ. Справа в тому, що будь-які звільнення вищих військових чинів з політичних мотивів, з метою замінити "чужих" людей на "своїх", кричуще суперечать стандартам НАТО.

Звичайно, в країнах НАТО вважається цілком нормальним, коли нова команда, прийшовши до влади, змінює міністра оборони. Це нормально саме тому, що посада міністра — громадянська і політична. І в НАТО взагалі не рідкість, коли пост міністра оборони займає жінка.

Але ось суто військові посади, такі як начальники штабів і командувачі родів військ, за стандартами НАТО не повинні залежати від зміни влади. Як приклад наведемо вищу офіцерську посаду в США — це начальник штабу армії США. Він призначається президентом США на чотирирічний термін з числа чотиризіркових генералів і повинен бути затверджений сенатом. Так ось, нинішній начштабу генерал Джеймс МакКонвілл був призначений в серпні 2019 р., після того як закінчилася чотирирічна каденція його попередника генерала Марка Міллі. Тобто Дональд Трамп, зайнявши президентський пост в січні 2017 р., не міг навіть мріяти швидко замінити начштабу. Він повинен був більше двох з половиною років смиренно чекати, коли підійде його черга пропонувати сенату кандидатуру на цей пост.

Тут можна було б заперечити, що Олександр Турчинов в якості в. о. президента і потім Порошенко на посаді президента не соромилися робити швидкі заміни вищих військових чинів. І партнери з НАТО абсолютно не були проти. Але в тому-то і справа, що Турчинову і Порошенку було необхідно позбавлятися від зрадників. А також від тих "совкових" по духу генералів, які не вміли та й не бажали по-справжньому відбивати російську агресію, налагоджувати взаємодію з НАТО і впроваджувати стандарти Альянсу. І якщо зараз Зеленський з Єрмаком позбавляються від таких командирів, як Луньов, які при Порошенко просунулися по службі завдяки своїм бойовим заслугам, то це викликає закономірне питання, а чи не відбувається в українській армії відкат назад до "совка", подалі від НАТО, ближче до Росії. Це питання виникає, звичайно, не тільки у партнерів з НАТО, але і у самих українців.