Утопія або диверсія: куди Данилюк веде фіскальну службу?
2 лютого закінчується черговий термін, відведений чолі Мінфіну для надання документів з Великобританії, що підтверджують отримані ним доходи, витрати та сплату податків. В кінці серпня минулого року Данилюк вже просив податкові органи про можливості відновлення підтвердних документів. Проте в жовтні, після закінчення 60-денного строку (максимальний строк відновлення документів - 90 днів), міністр так нічого і не надав.
Якщо інформації не буде і цього разу, а, судячи з усього, до цього йде, доведеться визнати, що міністр довгий час не платив податки в Британії, ні в Україні. Очевидно, що відмахнутися від цього факту не можна, та й на переслідування міністра-реформатора вже не спишеш.
Скандалу можна було б уникнути, якщо б Олександр Данилюк спочатку визнав помилку і сплатив донараховані йому фіскальною службою Києва трохи більше 600 тис. грн. Але міністр спочатку вибрав стратегію заперечення будь-якої своєї провини. Зараз "давати задню" і міняти що-небудь вже пізно. В очікуванні неминучого фіналу "податкової саги" чолі міністерства залишається лише підвищувати ставки, створюючи імідж незручного реформатора, якого корупціонери всіма силами намагаються скомпрометувати і прибрати. Історію з несплатою податків в Мінфіні намагаються приховати за димовою завісою "драйвера реформ", який за свою принципову позицію зазнав політичних переслідувань.
11 січня цього року уряд вельми необачно підкинуло Данилюку новий привід для гучного інформаційно-іміджевої хвилі. На засіданні Кабміну були скасовані два торішніх документа - розпорядження та постанову від 29 березня і 19 липня відповідно, які в ЗМІ вже встигли охрестити "реформою ГФС від Данилюка". За словами члена парламентського комітету з питань податкової та митної політики Тетяни Острикової, документи "були внесені міністром фінансів на засіданні Кабміну з голосу, проголосовані з умовою доопрацювання, прем'єром не підписані, відповідно, в силу не вступали". Тим не менш, повернувшись з відрядження в США, Олександр Данилюк влаштував скандал, дав серію інтерв'ю і звинуватив у бажанні зберегти корупцію і неефективність.
З останніх інтерв'ю міністра, як, відверто кажучи, і з скасованих документів, не дуже зрозуміло, в чому ж переваги його плану змін ГФС. Що реально стоїть за красивою упаковкою, яку він "продає" ЗМІ та міжнародним партнерам під гаслами "розриву корупційних зв'язків", "залучення нових людей з правильними цінностями"? Чому ж прем'єр назвав "реформу" безглуздою, а профільний комітет парламенту ще в березні минулого року був проти її прийняття?
Основна ідея Мінфіну зводиться до одного - позбавлення регіональних управлінь ГФС і митниць статусу юридичних осіб. Передбачається, що залишаться лише дві держструктури - Міжрегіональна митниця і Головне міжрегіональне управління ГФС. Простіше кажучи, буде одна гігантська митниця і одна гігантська податкова. За логікою Мінфіну, така ультрацентрализация позбавить місцевих фіскальних повноважень начальників - вони не зможуть більше хімічити, приймаючи самостійні рішення. Начальники повинні стати керівниками і будь-який свій крок узгоджувати з Києвом. Зараз, нагадаємо, всі кадрові рішення, згідно з трудовим законодавством, приймаються главами регіональної митниці та податкової. Після реформи всі рішення будуть прийматися безпосередньо в столиці.
Реально така централізація дозволить ліквідувати корупцію? Екс-заступник голови ГФС Костянтин Лікарчук, який курирував митне напрямок, вважає, що рівень корупції ніяк не пов'язаний з конфігурацією служби. Необхідні якісні зміни на кадровому рівні, а не гра з перерозподілом повноважень. "Питання боротьби з корупцією коштує зовсім в іншій площині. Якщо буде інша структура, але з низькими зарплатами і людьми, налаштованими на корупцію, те ж саме повториться і на рівні нової податкової та нової митниці", - вважає він.
Більша частина опитаних експертів дивується, як новий формат структури ГФС може ліквідувати корупційні зв'язки і що завадить регіонах домовитися з Києвом? Якщо політична воля до боротьби з корупцією відсутня, її нічим іншим, а тим більше - зміною структури, не компенсувати.
При всій своїй безглуздості як антикорупційної заходи "реформа Данилюка" створить величезний управлінський хаос, вважає Тетяна Острикова. Центральний апарат фіскальної служби накриє вал звернень і скарг з регіонів, так як бізнес фактично втратить права оскарження рішень місцевих фіскалів і митників на регіональному рівні. Це - шлях до зниження корупції, а до її зростання. "Митний кодекс передбачає, що виключно начальник митниці приймає рішення про огляд товарів. І бізнесу, який з чимось не згоден, доведеться звертатися в Київ, при цьому перебуваючи на кордоні! Оскільки начальник митниці буде один, і він буде перебувати в столиці. А суди? Оспорювання митних протоколів відбуваються, згідно з Митним кодексом, за місцезнаходженням митного органу. Відповідно, якщо ви проживаєте у Львові чи Чернівцях, вам довелося б звертатися в єдиний суд, який знаходиться в Києві. Наслідки можемо собі уявити", - говорить Острикова.
Екс-заступник голови ГФС Анатолій Макаренко також стверджує, що ідеї Мінфіну абсолютно недієздатні. "ГФС однозначно потрібно реформувати. Але та реформа, яку запропонувало Міністерство фінансів, на мій погляд, виписана людьми, які, м'яко кажучи, слабо розуміють суть що відбуваються на митниці процесів. У результаті ми маємо фейк-реформу. Для країни з такими кордонами, з таким населенням, з такими зовнішніми загрозами та ризиками, з обсягом економіки і зовнішньої торгівлі, ліквідація регіональних митниць неприпустима. Благі наміри зосередити керівництво в одних руках - в Києві і, таким чином, нібито убезпечити митницю від впливу місцевих еліт, корумпованих чиновників на місцях, злочинних елементів, це не більше ніж добрий намір. Нічим іншим, окрім як руйнуванням структури управління митним справою, це не закінчиться", - пояснює Макаренко. "Ідея створення якоїсь Міжрегіональної митниці, якій передати функції всіх митних органів - дурість, і це було зрозуміло відразу. Спочатку ця "реформа" була абсолютно провальною, і ніяких надій на її успішну реалізацію не було", - додає Костянтин Лікарчук.
На думку Тетяни Острикової, підхід Мінфіну може застосовуватися лише до таких органів, як регулятори, наприклад, до Національного банку, Комісії з цінних паперів, НКРЭКУ, так як регулювання повинні йти з центру і бути однаковими по всій країні. "Але брати і бездумно робити кальку з регулятора і переносити її на реформу ГФС не можна. Не потрібно міністру фінансів створювати якісь теорії змови, яка нібито він такий борець за справедливість, а всі навколо хочуть підрізати йому крила. Я особисто їздила у Вашингтон, в МВФ, пояснювати, чому такий підхід неприпустимий", - розповідає Острикова.
За словами експертів, у ГФС неодноразово пропонували Мінфіну не ламати існуючу систему одномоментно, не оцінивши наслідки "реформи". Компромісну пропозицію ГФС полягала в поетапному впровадженні інституційних змін. Наприклад, на першому етапі можна було б ліквідувати районні податкові інспекції. Після аналізу наслідків, переваг і недоліків роботи нової системи можна вести мову про перехід до наступного кроку - переформатування регіональних підрозділів.
Міністру Данилюку і його молодої команди "реформаторів" неодноразово і на різних рівнях пояснювали, що ГФС не існує сама по собі. Крім фіскальної служби, в регіоні працюють підрозділи Держказначейства, Пенсійного фонду... Митна і податкова служби не можуть бути вирвані з усього іншого механізму, не може в регіоні в один момент не стати податкового або митного підрозділів, так як робота всіх держорганів на місцях зав'язана один на одного. І якщо уряд прийме рішення ідею децентралізації поміняти на ідею тотальної централізації, то за таким принципом треба проводити реорганізацію всіх держструктур, формувати таким чином всю вертикаль влади. "Нікому ж не приходить в голову ліквідувати територіальні управління Національної поліції і приєднати їх до Міністерства внутрішніх справ у Києві", - зазначає Тетяна Острикова.
Найбільше запитань викликає не те, куди зібрався "вести" фіскальну службу міністр, а те, як він це буде робити? Мінфін спочатку планував піти простим шляхом - реорганізувати службу рішенням Кабміну, а депутатам і ГФС залишити турботу по корегуванню законодавчої бази. А це ні багато ні мало внесення змін до порядку сорока законодавчих актів.
На думку члена комітету парламенту з питань податкової та митної політики Андрія Антонищака, це була б справжня диверсія, яка може призвести до катастрофічних наслідків. "Я дуже вдячний Кабміну і прем'єра за те, що їм вистачило мужності і здорового глузду скасувати цю так звану "реформу Данилюка". Вона б завалила повністю і нашу роботу, і податкової і митної служб. Я переконаний, що це призвело б до колапсу у фінансовій системі країни. Ви собі можете уявити, в Києві було б одна юридична особа, і будь-який наказ, найменший, який зараз підписує начальник митниці або його заступник, довелося б проганяти через Київ. Це колапс, диверсія, а не реформа", - вважає Андрій Антонищак.
"Я і вся наша команда ніколи не вірили в живучість скасованої реформи, про що неодноразово говорили і писали. За фактом просто скасували те, що практично неможливо впровадити", - стверджує голова громадської організації "Всеукраїнський митний форум" Галина Вдовіна.
Співрозмовники видання звертають увагу на цікавий факт: приділяючи багато часу інтерв'ю і розмов про реформи, Олександр Данилюк не звертає уваги на ініціативи, здатні вже сьогодні вирішити ряд проблем. Наприклад, йдеться про необгрунтовані перевірки силовиків на митниці. У Мінфіні з минулого року на узгодженні знаходиться проект постанови, який дозволить підприємствам розуміти, хто конкретно з правоохоронних органів змушує митницю проводити огляд вантажів. Не секрет, що співробітники СБУ, МВС або ГПУ дуже люблять давати митниці доручення "посилити, зміцнити та поглибити" перевірки певних компаній, посилаючись на якісь кримінальні справи, які мають дуже віддалене відношення до даних підприємств. Але як тільки силовим органам доведеться публічно відповідати на питання підприємств, яким вони руками митниці намагаються створити проблеми, спокуси вплутуватися в подібні непривабливі історії поменшає. Фактично мова йде про ініціативу, яка схожа закону "маски-шоу стоп" для бізнесу, що працює з митницею. Але Мінфіну чомусь не до таких дрібниць.
І це зрозуміло. Знайомі з ситуацією джерела в Мінфіні стверджують, що міністру найважливіше "провести реформу" в Києві, ліквідувавши столичне ГУ ГФС і звільнивши її керівника Людмилу Демченко, адже саме цей підрозділ служби проводило перевірку податкових декларацій Данилюка. "Прибрати Демченко - це наріжний камінь нашої реформи. Більше про реформу ніхто і не заговорить", - жартують у Мінфіні.
