Догляд Жебрівського. Хто буде готувати Донбас до виборів-2019
Рівно три роки тому головою Донецької облдержадміністрації, вже мала на той момент статус військово-цивільної, був призначений давній соратник Петра Порошенка Павло Жебрівський. І саме в цю річницю президентського указу він оголосив про свою майбутню відставку, підвівши підсумки свого губернаторства, не вдаючись в подробиці причин звільнення і лише натякаючи, що надходить так не з примусу, а суто добровільно.
Причини відходу Жебрівського
"Ми почали величезну роботу. І сподіваюся, вона буде продовжена далі моїм наступником. В суботу зустрівся з президентом України Петром Порошенком і попросив його про мою відставку. Він мою заяву прийняв, і в середу її має розглянути Кабмін. Спасибі всій своїй команді за роботу, спасибі жителям Донбасу за підтримку і розуміння. Ми разом з вами всьому світу довели: Донеччина - це Україна!" - написав у своєму Facebook Жебрівський. Так що, по всій видимості, його відхід з поста керівника Донецької області не стане супроводжуватися якимись скандалами і буде офіційно протрактован в руслі відомої єльцинської формули "я втомився, я йду".
Втім, неофіційно джерела "ДС" на Банковій стверджують, що це не стільки сам Жебрівський стомився в кріслі голови Донецької ОВГА, скільки їм стомилися, причому відразу з трьох причин. По-перше, одним із завдань губернатора з 2015 р. було налагодити ефективну комунікацію з різними впливовими в регіоні політичними і бізнес-групами, але за три роки Жебрівський зумів налаштувати проти себе буквально всі місцеві еліти. По-друге, "підтримка і розуміння жителів Донбасу" - занадто голосно відставником сказано. Насправді у нього не просто реальна відсутність народної популярності, а й божевільний антирейтинг, що безпосередньо негативно впливало на електоральні позиції в області Порошенко напередодні президентських виборів-2019.
Ну а по-третє, на Жебрівського і його команду в останній час були постійні наїзди за нібито налагоджені схеми з ввезення товарів в ОРДО через гуманітарно-логістичні центри поблизу КПВВ. Чим, до речі, особливо відрізнявся керівник військово-цивільної адміністрації Зайцево Володимир Веселкин, звільнений губернатором буквально минулого тижня, але на його захист стали виходити місцеві жителі з пікетами безпосередньо на КПВВ "Майорск". Тобто ці події стали для Банкової горезвісної останньою краплею, а відставка Жебрівського явно знімає зайву напругу і так неспокійному прифронтовому районі.
Хто стане новим донецьким губернатором
Як би те ні було, але офіційна передача губернаторського портфеля Жебрівським своєму наступнику вже запланована на найближчий четвер, коли в Краматорськ, де нині розташована Донецька ОВГА, запланована робоча поїздка Порошенко. Президент особисто представить нового донецького губернатора місцевого чиновництва, і на цю посаду, за даними наших джерел, розглядається тільки один претендент - нинішній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак. Між іншим, він вже висловився з цього приводу для окремих ЗМІ, так би мовити, не підтвердивши, але і не спростувавши інформацію: "Без коментарів, я колись давав інтерв'ю і говорив, що я в команді президента, якщо це потрібно, можливо, я б погодився".
В цілому кандидатура Гримчака є компромісною - він нібито влаштовує Банкову в цілому, і, зокрема, донецької облорганізації БПП, якою керує нардеп Артур Герасимов. Останнього також називали в якості можливого наступника Жебрівського, однак лідер парламентської фракції БПП навряд чи захотів би реально змінити свій нинішній високий статус, що дозволяє і без того кулуарно впливати на ситуацію в рідному регіоні. На користь Гримчака також грає його нинішня медійна впізнаваність, однозначна і принципова позиція за деокупації ОРДЛО, а також його незаплямоване політичне реноме борця з режимом Януковича.
Ще один важливий плюс Гримчака у тому, що він буде сприйматися на Донеччині не як "варяг", а як "свій". Адже він довгий час очолював донецький осередок Соцпартії, одночасно будучи помічником-консультантом нардепа від СПУ Юрія Луценка. А в 2005-2006 рр. Гримчак навіть займав віце-губернаторську посаду в команді тодішнього глави Донецької ОДА Вадима Чупруна. І поїхав з Донецька виключно після того, як екс-президент Віктор Ющенко власноруч віддав всю область в повне користування "регіоналам". Однак разом з тим Гримчак - аж ніяк не політичний важковаговик, тому в його команду, якій зараз просто не існує, буде багато охочих просунути власні креатури.
Гарбуз поки залишається
Якщо говорити про прийдешні кадрові пертурбації на прифронтовому Донбасі в цілому, то, всупереч деяким прогнозам, поки немає ніяких підтверджень того, що слідом за керівником Донеччини у відставку піде і луганський губернатор Юрій Гарбуз. Про його збереження позиціях кажуть поінформовані співрозмовники "ДС" на Банковій, хоча інформаційні атаки на голову Луганської ОВГА як були, так і, судячи з усього, збережуться і надалі. Більше того, сам Гарбуз раніше підозрював у "підсиджуванні" свого заступника Юрія Клименка, про що навіть публічно і досить прозоро натякав.
При цьому вищезгаданий чиновник, який курирує весь силовий блок Луганщини, є справжнім старожилом облдержадміністрації практично з того моменту, коли вона після окупації Луганська Росією влаштувалася в Сєвєродонецьку. Клименко вже пережив у кріслі свого начальника і Геннадія Москаля, переправленного в 2015-му на Закарпатті, і Георгія Туку, нині, як і Гримчак, працюючого заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб
Втім, Клименко - не єдиний з луганських віце-губернаторів, хто горить бажанням зайняти крісло Гарбуза. Ще одним таким охочим є Сергій Філь, якого активно лобіює його патрон - нардеп з депгрупи "Воля народу" Сергій Шахов. Між іншим, цей мажоритарник з Луганщини давно і щільно знайомий з тим же головою фракції БПП у ВР Герасимовим і вже оббив з питання Філя" всі пороги Банковій, пропонуючи команді Порошенко свою "луганську схему" тріумфу на президентських виборах в 2019 р. Проте до цих пір ці активні зусилля Шахова виявлялися безрезультатними - довіра цьому політику в АП не настільки серйозна, щоб віддавати йому у фактичне управління весь прифронтовий регіон.