Кінець закону Ківалова–Колесніченка. Навіщо Порошенко "реанімував" Конституційний суд
Пройшла всього тиждень з тих пір, як судді Конституційного суду обрали Станіслава Шевчука главою КС, а суд вже прийняв рішення за поданням 57 народних депутатів про неконституційність Закону "Про засади державної мовної політики", більш відомого в широких колах як скандальний мовний закон Ківалова–Колесніченка. Етой закон, нагадаємо, давав місцевим органам влади можливість надавати російській мові статус "регіональної" за умови, якщо 10% населення регіону вважають її рідною, і викликав відразу ж після свого ухвалення влітку 2012-го досить масштабні як для того часу акції протесту, що отримали назву "мовний Майдан".
Однак повернемося до Конституційного суду. Прийняття такого рішення стало можливим завдяки поповненню у складі суддів КС. 27 лютого, якраз за день до мовного рішення, президент Петро Порошенко призначив суддями Конституційного суду Сергія Головатого та Василя Лемака. Таким чином, суд, який до цього дня був фактично паралізований, отримав за квотою президента два додаткових голоси, з допомогою яких і стало можливим прийняття такого рішення.
І те, що першим рішенням оновленого Конституційного суду стало рішення про законі Ківалова–Колесніченка, схоже, зовсім не випадково. Його з неприхованим захопленням вже зустріли активні громадські борці за українізацію начебто любительки метати дрібниця в обличчя упертим у своїй російськомовності продавщицям Лариси Ніцой. Так що свій ефект патріотичного українського виборця рішення Конституційного суду вже зробило, і, мабуть, це тільки початок.
Ну а в тому, що саме патріотичний електорат Порошенко вважає своїм і саме на цю нішу буде спрямована його агітація на найближчих виборах, ніхто не сумнівається. І в числі головних фішок передвиборної кампанії чинного президента, поряд з опором російському агресору на Донбасі, відродженням армії та євроінтеграційними успіхами начебто безвиза, стане й питання відродження української мови. Так що рішення Конституційного суду виглядає явно на користь Порошенка.
А ось те, з якою швидкістю воно було прийнято, дозволяє припустити, що вибори відбудуться дещо раніше, ніж планують. Власне, про те, що на Банковій серйозно розглядають сценарій дострокових парламентських виборів в цьому році, за рік до президентських, останнім часом говорять досить багато і небезпідставно. Так що стрімке "відродження" Конституційного суду і включення його в роботу — ще один доказ, що дострокові вибори швидше, ніж ні.
Тут потрібно нагадати, що дієздатний і лояльний президенту Конституційний суд — вкрай важливий для глави держави елемент в передвиборний період. На відміну від діючого парламенту, де вже давно де-факто немає стабільного пропрезидентської більшості, а можливі лише ситуативні голосування, або сформованого за квотним принципом уряду, де вистачає міністрів з особливою думкою, Конституційний суд — орган досить невеликий, проте наділений повноваженнями "скасовувати законодавчі акти", причому остаточно і без права на оскарження. Так що КС ще зіграє в українській політиці найближчого майбутнього чималу роль.
Що ж стосується визнання неконституційним мовного закону, то його цілком передбачувані наслідки начебто зовнішньополітичних збурень з боку Москви і внутрішньополітичних — з боку різних останків Партії регіонів підуть Порошенко лише в плюс, що буде грати на його імідж "рятівника України і української мови".
