"Профан" Гончарук та індекс олів'є. Як з "не лоха" Зеленського роблять слабака
Який би зрештою не виявилася реакція глави держави на трапився конфуз з Гончаруком, для президента вона буде програшною. Втім, Володимиру Олександровичу не звикати...
Все почалося з того, що у середу ввечері, якраз у розпал останньої робочої тижні нинішньої сесії Верховної Ради анонімні "доброзичливці" виклали в мережу поганої якості аудіозаписи, на яких люди з голосами, схожими на голоси прем'єр-міністра Гончарука, заступника голови НБУ Катерини Рожкової, міністра фінансів Оксани Маркарової, міністра економіки Тимофія Милованова та деяких інших високопоставлених чиновників, обговорюють, як пояснити Зеленському ряд складних економічних питань. Причому роблять це в досить спокійному стилі, дозволяючи собі досить іронічні й іронічні зауваження. У тому числі щодо президента.
Люди на записи намагаються домовитися, як пояснити президенту, чому зміцнюється гривня, звідки взялася в бюджеті дірка в 50 млрд грн і ряд інших складних економічних питань. Але головне, зрозуміло, в деталях і окремих висловлюваннях, які відразу ж після оприлюднення запису стали мемами. Так, людина з голосом, схожим на голос Гончарука, зазначає, що у Зеленського "дуже примітивні уявлення про економічні процеси" і "туман в голові", який потрібно розвіяти. При цьому про себе нібито Гончарук стверджує, що він "повний профан в економіці".
Загалом, картина після прослуховування записів у багатьох склалася далеко не райдужна. Якщо припустити, що запис справжня, виникає відчуття дещо зневажливого ставлення прем'єра і міністрів до здібностям президента, так і самі фігуранти на записи аж ніяк не виглядали глибокими економічними експертами.
Зрозуміло, недоброзичливці Гончарука, яких вистачає навіть всередині президентської команди, і які без жодних прослуховувань вимагали відправити Кабмін у відставку, відразу схопилися за цю запис як тепер вже залізобетонна основа для негайної розправи над Гончаруком. Мова, зрозуміло, йде в першу чергу про знаменитої "трійці Коломойського" в особі нардепів Дубинського, Бужанського і Куницького, які не тільки зажадали відставки Гончарука та всіх учасників розмови за "образу президента", але і підняли це питання на засіданні фракції СН, яке відбулося в той же вечір, і на якому повинен був бути присутнім Гончарук. Але прем'єр розсудливо на засідання не приїхав, а за наявною інформацією, відразу ж вирушив на Банкову до Зеленському.
Як тільки про це стало відомо, телеграм-канали недоброзичливців прем'єра одразу ж розродилися інсайдом, що Гончарук, мовляв, уже написав заяву про відставку, що, втім, пізніше не знайшло підтвердження.
На засіданні фракції, якщо вірити заявам ряду "слуг", питання відставки Гончарука піднімався і навіть було проведено сигнальне голосування з цього питання, але сенсу в цьому було вкрай небагато, оскільки після затвердження програми Кабміну, Гончарук має річним імунітетом від недовіри Верховної Ради, а відправити його у відставку може тільки президент (і то тільки якщо умовить прем'єра добровільно написати заяву). Після засідання Дубинський і компанія навіть влаштували показовий "вилов" прем'єра в будівлі на Грушевського, щоб поговорити по душах, але побачили лише зачинені двері прем'єрського кабінету.
Історія з Гончаруком, крім іншого, показала, що, крім медійно гіперактивної трійці і ще десятка депутатів, які ведуть себе помітно скромніше, серйозною когорти прихильників у Ігоря Коломойського в "Слуги народу" немає. Голосування за відставку Гончарука, як пізніше висловився голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, нікого на засіданні фракції не вразило.
Що ж стосується Зеленського, то він публічно на вибухнув скандал ніяк не реагував, що після нещодавніх ігор глави держави в мовчанку стало якось звично. У Кабміні ж обмежилися коротким повідомленням, що інформація про відставку Гончарука не відповідає дійсності, а про поширюваних записах в інтернеті вони нічого не знають. Правда, до ранку 16 січня Гончарук все ж зважився якось відреагувати, записавши відеоролик про те, як в українській економіці все добре. При цьому прямо аудіозаписи і їх можливу справжність він ніяк не коментував, обмежившись лише натяками. Мовляв, проти нього активно інформаційно працюють недруги, чиї корупційні "схематозы" він ліквідував, і надалі буде також викорінювати договорняки і схеми в інтересах простих українців. Завершив свій ролик Гончарук тим, що розповів "трохи хороших новин" - про максимумі накопичених міжнародних резервів, притоці прямих іноземних інвестицій, зниження інфляції і "зміну обмінного курсу". "Якщо це не гарні новини для країни, то я профан в економіці", - пожартував наостанок прем'єр. І хоча Гончарук старанно зображував впевненість, приховати хвилювання повністю йому не вдалося, як не вдалося подолати економічний недорікуватість. Чого вартий хоча б фраза "на цьому тижні Україна посіла гривню під рекордно низький відсоток".
Як би те ні було, але ролик Гончарука ясно дає зрозуміти, що у відставку він не збирається і, судячи з усього, заручився підтримкою якоїсь, дозволяє сподіватися, що відбудеться у всій цій історії легким ганьбою, а при належній вправності навіть витягне зі скандалу деякі плюси. Мовчання Зеленського також говорить про те, що на Банковій вимагати відставки від Гончарука не будуть як мінімум ще деякий час.
Отже, підстави для оптимізму в Гончарука підкріплюються, як би це дивно не звучало, самим змістом скандальних плівок. Прихильники прем'єра відразу ж спробували відбити всі нападки тим, що на записах, у всякому разі на тих, що вже оприлюднені, немає нічого, що можна було б хоч якось пов'язати з можливою корупцією. І саме на цьому робить акцент сам Гончарук у своєму відео. Мовляв, так, може бути нинішній прем'єр і правда не суперфахівець в економіці, але адже найголовніше, щоб не крав. І народу, який в більшості своїй свято переконаний, що всі проблеми української економіки від того, що "чиновники крадуть його гроші", така позиція може виявитися дуже близька. Тим паче, що пересічний українець, швидше за все, не зможе самостійно оцінити ступінь компетентності чи некомпетентності прем'єра.
Що ж до визнання Гончарука в тому, що він профан, то це завжди можна представити як самоироничную жарт. Живе країна при міністрі економіки "дебиле" Милованове, так чому і прем'єру не бути "нікчемою"? Ну а заяви про "примітивному розумінні Зеленським економіки", на якому в першу чергу акцентують увагу противники Гончарука, резонно вважаючи, що Зеленський сприйме це як особисту образу і в гніві розжене Кабмін, також можна представити як не дуже тактовно сформульовану думку про те, що президент глибоким фахівцем в економічних процесах не є. Про що, власне, не раз говорив і сам Зеленський, відпрацьовуючи імідж такого собі простого хлопця з народу.
З іншого боку, публічне вираження образи Зеленського на ці слова Гончарука буде мати і іншу сторону. Зізнатися, що ти образився на таку образу, значить підтвердити правильність судження Гончарука. Мовляв, "правда очі коле". У такому разі противники президента отримають можливість стверджувати, що він не компетентний у ряді питань, що і сам Зеленський не раз визнавав, але і звичайний самодур, який не терпить тих, хто вказує йому на некомпетентність.
Проблема, щоправда, в тому, що більшості виборців Зеленського в кабінеті на Банковій потрібна в першу чергу саме "не лох", регулярно доводить своє "не лоховство". І Зеленський старанно грав цю роль, влаштовуючи рознос "розбийникам" в регіонах, і прямим текстом пояснюючи незгодним, хто тут головний. З цієї точки зору історія з Гончаруком, якщо Зеленський таки вирішить робити вигляд, що нічого не сталося, може додати виборцям сумнівів в "крутизні" їх кумира. Зеленський обіцяв вигнати з парламенту Іванісова, раніше судимого за зґвалтування, але той досі носить у кишені мандат і ходить в Раду, де обіймається з колегами. Зеленський влаштовував публічну прочуханку митникам і лісникам, але вони все одно не звільняються або відновлюються в посадах. Тепер ось члени Кабміну дозволяють собі сумніватися в геніальності президента, а він робить вигляд, що нічого не відбувається. Для багатьох виборців Зеленського така поведінка прямо протилежно поняттю "не лох" і характеризується зневажливим терміном "терпила".
І навіть якщо народний гомін ("а президент-то слабак") не почнеться після історії з Гончаруком, і Зеленський зможе переконати своїх прихильників, що все робить правильно, раніше чи пізніше образ нерішучого і сумнівається президента все одно наздожене Зеленського. Адже і Гончарук обов'язково щось учудит в майбутньому, так і історій на кшталт Іванісова накопичиться певна критична маса. Так що, чому б у підсумку не обернувся скандал навколо Гончарука, Зеленському він точно не додасть нічого хорошого.
