Керована шизофренія. Як "вибори" в ОРДЛО розщепили розум Суркова
Безумовно, говорити всерйоз про якісь якісні зміни внаслідок проведення виборів в ОРДЛО не було, немає і не буде ніякого сенсу аж до повної деокупації захоплених Росією районів Донбасу. Адже існування тамтешніх нелюдських режимів абсолютно не залежить від зміни в них декорацій і колаборантської "балакучих голів", які апріорі і управляються безпосередньо з Кремля в рамках "місцевої влади", давно мають вигляд класичних окупаційних адміністрацій.
Втім, для путінського куратора всієї ОРДЛО Владислава Суркова імітувати процеси, в тому числі і демократичні, — це сама основа його концепції суверенної або керованої демократії, яка тотально перемогла на російських просторах ще в перші президентські терміни Путіна. Правда, у випадку з окупованим Донбасом подібні ігри в імітацію загрожують новими ускладненнями у відносинах Москви з усім зовнішнім світом, включаючи новий виток введення проти Росії західних санкцій. Тому все виходить як у горезвісному "ленінському танго" — крок вперед і два назад, що, безумовно, здатне викликати психічні розлади.
Між іншим, останнім часом тему перенесення псевдовыборов в квазідержавних утвореннях ДНР і ЛНР цілком можна охарактеризувати ще одним улюбленим слівцем Суркова — "хайп". Тобто новомодним неологізмом, яким в московських тусовках зазвичай називають ажіотаж, шум і навіть істерику, втім, hype в перекладі з англійської означає всього лише "обман", тому на Заході під хайпи зазвичай мають на увазі шахрайські афери типу фінансових пірамід, рекламного обдурення та інше обдурювання довірливих громадян.
Власне, різні жонглювання смислами і маніпуляції з "білим шумом" завжди були своєрідною візитною карткою всього сурковского пулу політтехнологів. Однак на цей раз справа дійшла до того, що соратники Суркова у фешенебельних московських офісах стали говорити одне, а їх колеги, що "працюють в полі" в окупованому Донецьку, — зовсім протилежне. Хоча саме останні першими запустили масовану інформкампанію в ОРДО по обґрунтуванню необхідності відкласти вибори "голови ДНР" і "парламенту республіки".
Але почнемо все по порядку. 20 серпня одночасно у двох провідних російських інформагентствах — "Інтерфаксі" і РБК — з'явилися матеріали з посиланнями на інформовані джерела про плани перенести "вибори" в ОРДЛО як мінімум на листопад 2019-го. І якщо "Інтерфакс" посилався на співрозмовника в "радміні ДНР", просто допускає таку можливість, то РБК оперував інсайдерською інформацією, отриманої безпосередньо з Кремля, і був більш категоричний — питання про перенесення виборів і в ДНР, і в ЛНР вже, мовляв, остаточно вирішене, причому на невизначений час.
В якості пояснення такому рішенню були представлені кілька цілком логічних аргументів. По-перше, це відсутність прямої потреби у "переобрання" всіх цих "депутатів і голів республік". По-друге, зазначені значні ризики для мінських переговорів, нагадавши про те, що попередні "вибори" в ОРДЛО в листопаді 2014 р. зірвали перші мінські угоди і призвели до активізації військових дій, і в цьому російські пропагандисти, як не дивно, але сказали чисту правду. А по-третє, нікому не потрібна заміна шила на мило відкриває лише відмінні перспективи для введення нових санкцій проти Росії, з чим також важко сперечатися.
До того ж джерела РБК відзначили банальну річ — на "виборчий процес" в окупованих районах Донеччини та Луганщини взагалі-то не було виділено Москвою необхідного фінансування, одним словом, "грошей немає, але ви тримайтеся". А також розповідали про нещодавній приїзд у Донецьк якихось московських соціологів, проаналізували настрої місцевого населення. І вердикт відряджених москвичів був невтішний — зріз громадської думки виявився дуже несприятливим для нинішньої команди Захарченко.
Примітно, що у вищезгаданій публікації єдиним, хто відкрито коментував тему, виявився найближчий соратник Суркова Олексій Чеснаков, який нині є директором Центру політичної кон'юнктури. "Проведення виборів доцільно, коли вони вирішують проблеми, а не створюють", — заявив даний політолог, свого часу дослужився до заступника начальника управління внутрішньої політики президента РФ і віце-генсека партії "Єдина Росія". Але поставити остаточну крапку в даному хайпи Чеснакова не вдалося — вже 21 серпня свій голос подав "радник глави ДНР" Олександр Казаков: "РБК можна порадити тільки одне — не треба брехати!"
І це той самий колишній рижанин Козаків, який багато років, як і Чеснаков, входить у найближче сурковское оточення і був спеціально приставлений їх загальним гуру до Захарченко в якості головного політтехнолога і іміджмейкера. При цьому "працює в донецькому полі" сурковец додав, що просто "є ініціатива різних громадських організацій щодо перенесення виборів і йде громадська дискусія, в якій беруть участь різні політики і громадські діячі". Правда, забув сказати, що "ініціативна громадська організація" — це кероване ним же сепаратистський рух "Донецька республіка", яка є на даний момент проникнувшей у всі щілини в ОРДО "партією влади" Захарченко.
Таким чином, замість будь серцю Суркова керованої демократії на повірку вийшла справжня шизофренія в своїх рядах, поки що в цілому керована, але при ускладненнях здатна вийти з-під контролю. Більш того, сидіння на шпагаті між необхідністю хоча б в фейковом режимі спробувати легітимізувати куровані їм режими в квазиреспубликах і загрозою отримати за це по зубах від Заходу розщеплює дійсно розум Суркова не на жарт. І одночасно змушує його шефа Путіна міцно задуматися, а чи було нещодавнє рішення залишити на місці свого помічника таким вже вірним.
