Управління вогнем. На що здатний український артилерійський комплекс "Оболонь-А"
Тому немає нічого дивного в тому, що переозброєння артилерійських частин стало одним з пріоритетів у розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військах.
Причому крім модернізації власне артилерійського парку важливе місце займає оновлення засобів артилерійської розвідки та управління. Причому стан полегшується тим, що Україна за час незалежності змогла не тільки зберегти, але і примножити виробничі можливості своїх підприємств військово-промислового комплексу за цим напрямом.
Тому логічним завершенням робіт кількох останніх років стало прийняття на озброєння влітку 2019 р. унікального комплексу автоматизованого управління артилерійською батареєю і дивізіоном 1В26-1 "Оболонь-А", яке розробило державне підприємство "Львівський державний завод "Лорта". Причому варто сказати, що комплекс з нуля був розроблений на замовлення військових на державні гроші, які виділяються в межах державного оборонного замовлення.
Судячи з наявної інформації, комплекс складається із чотирьох машин: командира дивізіону, начальника штабу дивізіону, командира батареї, старшого офіцера батареї. На різних виставках в 2015-2017 рр.., а також військовому параді на День незалежності 2018 р. демонструвалися два зразка: машина старшого офіцера батареї на базі тягача МТ-ЛБУ і машина начальника штабу дивізіону на колісному шасі (авто КрАЗ).
На фото, яке не так давно розповсюдило Міністерство оборони України, засвітилася ще одна машина на базі МТЛБу (машина командира батареї), а ось як виглядає машина командира дивізіону, з доступних автору джерел поки неясно, але судячи з усього, вона створена на базі "Краз".
Раніше проскакувала інформація про те, що спочатку комплекс розробляється у двох варіантах: для самохідної артилерії планувалося використовувати машини на гусеничному ходу, а для буксируемої - на колісному. Чи відійшли від цього принципу, поки зовсім незрозуміло, те, що демонструється зараз широкої громадськості, це такий собі мікс.
"Оболонь-А" в автоматизованому режимі здійснює керування рухом підрозділів на марші, розгортання з маршу за кілька секунд батарей на довільних вогневих позиціях і відкриття вогню. Комплекс управління вогнем дивізіону може одночасно обробляти інформацію відразу про десятки цілях, працюючи зі своїми і доданими наземними і повітряними засобами розвідки, а також інформації від вищестоящого начальника.
Комплекс дозволяє в автоматичному режимі здійснювати планування вогню, передачу цілевказівки через термінали кожної конкретної батареї (і навіть одиночного знаряддя). Прив'язка здійснюється відразу після зупинки для заняття позицій. Причому у разі необхідності зміна вогневої позиції проводиться дуже швидко, ще до нанесення противником удару у відповідь.
Цікаво відзначити, що виробник говорить про те, що в "Оболоні-А" не використовується ніяких механізмів і компонентів російського виробництва. При цьому досить широко використовуються комплектуючі західного походження - так, в машині старшого офіцера батареї встановлені п'ять комп'ютеризованих робочих місць на базі комп'ютерів військового зразка виробництва Швеції. Саме програмне забезпечення - вітчизняне: від фахівців Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту.
Важливим компонентом комплексу є система топогеодезичної прив'язки, що складається не тільки з системи супутникової навігації GPS, але і високоточної інерціальної системи оригінальної розробки, ядром якої є гирокурсоуказатель американського виробництва. Для автоматизованого обліку метеорологічних факторів у вирішенні розрахункових артилерійських завдань машина старшого офіцера батареї забезпечена автоматизованих метеорологічних комплектом виробництва одеського АКЦІОНЕРНОГО товариства "Елемент".
Зв'язок артилеристів забезпечується як у голосовому, так і телекодовом режимах. Для цього використовуються УКХ-радіостанції Р-030У та портативні радіостанції Р-002ПП виробництва одеського ТОВ "Телекарт-Прилад". Внутрішній зв'язок і комутація розроблені спеціально для цього комплексу ще одним провідним вітчизняним підприємством - тернопільським радіозаводом "Оріон".
Комплекс працює у зв'язці з комплексом звукометрической розвідки "Положення-2" (інформації про прийняття на озброєння немає), комплексом радіолокаційної розвідки "Зоопарк-3" (який теж прийнятий на озброєння в цьому році) і безпілотними літальними апаратами, які використовуються для розвідки і коригування вогню в артилерійських підрозділах.
За словами попереднього міністра оборони України Степана Полторака, висловленою ним у травні 2019 р., переозброєння на "Оболонь-А" дозволить зменшити тривалість циклів управління вдвічі і підвищити ефективність бойового застосування артилерії на 30-40%. Щоправда, військові і розробники дещо скромніше оцінюють можливості комплексу і говорять про 15-20%.
Таким чином, можна говорити, що відносно швидко наша військова промисловість змогла забезпечити артилеристів досить сучасними засобами управління вогнем. Зрозуміло, що попереду розгортання серійного виробництва, підготовка розрахунків і обкатка в бойових умовах, однак самий непростий етап - державні випробування - "Оболонь-А" вже пройшла і, значить, отримала "путівку в життя".
А разом з можливим отриманням нових або модернізації старих самохідних артилерійських систем (в тому числі і стандартів НАТО), налагодженням масового виробництва артилерійських боєприпасів, в тому числі і коригованих, можна говорити про те, що в найближчі пару років ми побачимо українську артилерію в новій якості. Як мінімум більш смертоносну для ворогів.
