Універсальний солдат. Як антикорупціонер Касько став захисником корупціонерів
Колишній заступник генерального прокурора Віталій Касько вийшов з правління Transparency International Ukraine, оскільки "стандарти верховенства права розвинених країн гарантують якісну адвокатський захист будь-якого, в тому числі особам, підозрюваним у корупційних діях".
У всякому разі, саме так пояснила дії Касько прес-служба шанованою правозахисної організації після того, як з'ясувалося, що один із керівників українського офісу паралельно є адвокатом ТОВ "Трейд Коммодити" — фірми, що фігурує у кримінальній справі НАБУ про закупівлі пального для Міноборони. Нагадаємо хронологію подій, тому що в даному випадку порядок має значення.
11 жовтня детективи НАБУ і САП затримали заступника міністра оборони Ігоря Павловського та директора департаменту держзакупівель Володимира Гулевича, звинувативши їх у розтраті більше ніж 149 млн грн. 12 жовтня НАБУ повідомило про підозру ще двом посадовцям Міноборони. Компанія "Трейд Коммодити" фігурує в схемі із закупівлі палива. Тому НАБУ і САП підозрюють офіційного власника і директора компанії Вадима Майко у маніпуляції з тендерами для Міноборони.
Картина маслом. Ввечері 14 жовтня журналіст Денис Бігус звертає увагу на прес-конференцію "Позиція "Трейд Коммодити" у кримінальній справі НАБУ про закупівлю палива Міністерством оборони України", призначену на 16 жовтня. Одним з учасників заходу анонсований партнер юридичної компанії "Василь Кісіль і Партнери" Віталій Касько, за "випадковим збігом" є членом правління Transparency International Ukraine — правозахисної організації, що займається в тому числі і боротьбою з корупцією в Україні.
На наступний день, 15 жовтня, виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин повідомляє, що Касько склав повноваження члена правління. Далі слідувала причина, зазначена в заяві про відставку. На думку Касько, яке розділяє Юрчишин, "керівник правозахисної організації, будучи адвокатом, може захищати клієнтів, підозрюваних в корупційних злочинах". Однак інші можуть розцінити це як конфлікт інтересів між професійною діяльністю та громадською активністю". Іншими словами, "я не зробив нічого поганого, але так як ви всі дурні, буде простіше відійти на час від антикорупційної громадської діяльності".
У поясненнях правозахисників міститься пряма образа тих українців, які вважають неприпустимим для громадського діяча, борця з корупцією, залишаючись на чолі правозахисної організації, надавати адвокатські послуги високопоставлених чиновників, які підозрюються в корупції. Найцікавіше, що, крім іншого, правління Transparency International Україна, як і ряд антикорупційних політиків, порадили українцям не ототожнювати адвоката та його клієнта. Тоді-то і з'явилася повчальна фраза: "Стандартів верховенства права розвинених країн якісна адвокатський захист гарантована будь-якого, в тому числі особам, підозрюваним у корупційних діях". При цьому замовчується, що правозахисна організація — це не адвокатська контора. Це громадський інститут, який займається політичною діяльністю, а саме: впливає на політичні та соціальні процеси в країні і формує суспільну і експертну думку щодо предмета своєї безпосередньої роботи.
Звичайно ж, Transparency International може залучати адвокатів до своєї роботи. Але залучати і прикривати — це, погодьтеся, не одне і те ж. Розповідаючи нам про право кожного на захист, правозахисники маніпулюють реальністю. У праві співробітникам "Трейд Коммодити" найняти собі адвоката ніхто не відмовляє. Суперечка виникла навколо того, чи може організація, яка бореться з корупцією, надавати адвокатські послуги людям, звинуваченим у корупції? Не тим, хто постраждав від корупційних дій, а тим, хто підозрюється у їх вчиненні. Це морально-етичний питання, який Transparency International і член її правління Віталій Касько вирішили за рахунок українського суспільства. Нас з вами звинуватили в "нецивілізованості" і зневажання права громадянина на захист та справедливий суд.
Якщо б навколо адвокатської діяльності одного з лідерів правозахисної організації не виник скандал, склав би він з себе повноваження? Питання риторичне. Звичайно ж, немає. Більш того, сама організація, що займається протидією корупції в Україні, теж не бачить нічого поганого в тому, щоб один з її керівників надавав захист виключно "комерсантам", коли по цій справі вже заарештовано чиновники. Вони просто не бажають знати, що в закупівлях брали участь двоє: ТОВ "Трейд Коммодити", так і співробітники Міноборони. Це не протиборчі сторони. Це якраз одна сторона, яку держава Україна в особі НАБУ і САП звинувачує у створенні злочинної схеми.
Якщо б мова йшла про захист прав, як нас намагається переконати Transparency International, захищали би всіх обвинувачених: і фірму, і чиновників, які підписали із нею контракт за результатами тендеру ProZoro. Якби Касько боровся з несправедливим звинуваченням, він захищав би всіх. Або невинні все і звинувачення в злочинній змові і розтраті державних коштів — брехня. Або, захищаючи тільки комерційну фірму, видатний антикорупціонер намагається перекласти всю відповідальність на чиновників. Замість цього ми чуємо виправдання, брехня, жонглювання фундаментальними поняттями і звинувачення якихось "інших" у правовій безграмотності.
Правозахисники явно прикривають своїх, замість того щоб дотримуватися принципів організації. По суті, вони роблять те ж, що і корупціонери, зав'язані круговою порукою, — виправдовують комерціалізацію своїх послуг, паралельно шукаючи цапа-відбувайла. У разі вироку чиновникам Міноборони, їх судовий термін може непогано прикрасити статистику правозахисної організації.
Як не крути, а ситуація виходить негарна. І до права, честі, принципам вона не має ніякого відношення. Що б не говорив при цьому тепер уже адвокат Касько про право своїх клієнтів на його високооплачувану захист.
