Знищити "Крокодила". Навіщо ЗСУ до виборів президента знищили опорник ДНР

"Гібриди" дещо збільшили кількість обстрілу (не перевищувала двох десятків на день), наші військові відзвітували про трохи більшій кількості уражених цілей, але таке бувало й раніше, просто в мережу не вивалювалися гігабайти відео і аудіо, але, мабуть, час прийшов.

На жаль, ці дні коштували життя одному нашому захиснику - 29 березня у зоні відповідальності оперативно-тактичної групи "Схід" під час відбиття ворожої атаки під Широкіно загинув боєць 80-ї десантно-штурмової бригади Дмитро Костенюк.

Як якийсь серйозний успіх наших армійців підноситься знищення на луганському напрямку зенітно-ракетного комплексу "Оса-АКМ" і станції РЕБ Р-330Ж "Житель" російсько-німецьких окупаційних військ.

Однак зазначимо, що автоматизована станція активних перешкод Р-330Ж застосовується російською армією (а навряд чи таке складне і дороге обладнання передавали місцевим формуванням, яких прикомандировані російські офіцери презирливо називають аборигенами) як мінімум до літа 2015 р., по всій видимості, і раніше.

Випускається у Воронежі станція виявилася вкрай затребуваною на Донбасі, так як є досить універсальною і може виявляти і подавляти базові станції систем стільникового зв'язку стандарту GSM 900/1800 і 1900, супутникового зв'язку Inmarsat і Iridium, але і пригнічувати навігаційну апаратуру споживачів систем супутникового зв'язку NAVSTAR (GPS). Будь вищеперелічений сигнал глушиться повністю в радіусі 20-30 км від працюючої станції.

Тому в прифронтовій зоні на особливо "гарячих" у напрямках "гібридів" завжди пара-трійка таких станцій є. Зрозуміло, що така апаратура (до того ж практично не мобільний - на згортання потрібен досить великий час) є основною метою для наших артилеристів у разі відкриття вогню у відповідь дозволеними калібрами. Як підсумок, тільки автору відомі як мінімум два випадки поразки "Жителя" штатними артилерійськими засобами - в 2016 і 2017 рр. І зрозуміло, що повної картини такого роду "акцій" у відкритому доступі немає, і з великою часткою ймовірності можна говорити, що, принаймні, за останні чотири роки кількість втрачених комплексів може становити штук п'ять точно.

Другим важливим напрямком бойової активності, принаймні з нашого боку, є поступове нищення всіма доступними засобами висунутих позицій противника. Так, буквально днями прес-служба 24-ї "Залізної" мехбригади виклала фотографії сильно пошкодженою і, по всій видимості, кинутої позиції "Крокодил". Ще з часів боїв за Мар'їнку в червні 2015 р. ця ворожа позиція на териконі в передмісті Донецька була основою оборони противника - звідти коригували вогонь артилерії, контролювали практично всі пересування у прифронтовій зоні з допомогою снайперського вогню.

Аналогічні висунуті позиції противника знищені ще як мінімум Золотом. Взагалі, горлівське напрямок викликало в останні дні великий ажіотаж на окупованій території. Справа в тому, що в ряді ЗМІ з'явилися повідомлення, що українська армія закріпилася на околицях власне Горлівки. Слідом посипалися численні повідомлення від місцевих жителів, які реально бачили українські прапори (як варіант - чорно-червоні) на тих териконах, де їх не було раніше.

Ризикнемо припустити, що незначне просування позицій все-таки має місце - в районі терикону шахти Гагаріна. Бої тут йшли ще з минулого літа, коли наші військові змогли максимально взяти під контроль нейтральну смугу практично зі всіх сторін Горлівки. Так як лінія фронту опинилася зрушена на дуже близькі відстані, то втрати від снайперського вогню і турбують мінометних та гранатометних обстрілу нашого угруповання були досить великі.

В той момент взяття під контроль цієї стратегічної точки командування вважало недоцільним, мабуть, зараз ситуація кардинально змінилася.

І змінилася насамперед в озброєнні нашої армії і політичних мотивах. З'явилася достатня кількість протитанкових комплексів, повністю оновлена зв'язок і найголовніше - політики дали відмашку на проведення активних дій.

Правда, відзначимо, що не завжди наші спроби працювати малими групами у прифронтовій території є вдалими. Інформація про невдачі зовсім не потрапляє в ЗМІ, а тільки розноситься сарафанним радіо по фронту. Так, буквально днями стало відомо, що під час проведення рейду була засвічена одна група одного з полків Сил спеціальних операцій. І хоча втрат вдалося уникнути, однак спецназівців поспішили вивести з фронту.

В цілому навряд чи можна очікувати активізації бойових дій на донбаському напрямку. Російська влада поки бере паузу, щоб розібратися з результатами президентських виборів в Україні, а значить, і їх маріонетки не будуть занадто "активність". До речі, зі зміною позиції РФ пов'язують і скасування пропагандистського мітингу в центрі Донецька 31 березня з виступом навіть якихось артистів з Росії. На нього планували звести максимальна кількість бюджетників та інших колаборантів.

Формально планували виступити проти виборів в Україні, що є вже повною дикістю. Є велика частка ймовірності, що російські спецслужби хотіли провести під цією маркою кривавий теракт і звинуватити в цьому Україну, тим самим "змастивши" ефект від виборів в медійному просторі як Європи, так і РФ. Але, на щастя, мабуть, поки що таких планів відмовилися. Але попереду, судячи по всьому, ще другий тур виборів і від росіян, для яких населення окупованих територій всього лише "витратний матеріал", можна чекати чого завгодно.