"Конфедерація України та Донбасу". Як у Путіна вирішили "врятувати рядового Єрмака"

До інформаційної війни проти Володимира Зеленського та Андрія Єрмака підключився Кремль. Зробив він це за своїм звичаєм незграбно: газета "Московський комсомолець" опублікувала статтю "Врятувати рядового Єрмака". Але важливим є сам факт: Кремль вирішив продемонструвати, що для нього нинішнє керівництво України — це вже перегорнута сторінка.

"МК" спростовує Путіна?

"МК" — відомий рупор кремлівської пропаганди. А головний пропагандистський наратив Кремля щодо України останніми місяцями звучить так: "Ми з українцями один народ, а українська влада не чує бажання українського народу".

Цей наратив сформулював у липні сам Володимир Путін у статті "Про історичну єдність росіян та українців". Коментуючи свою статтю, Путін заявив: "Люди, які проживають в Україні, навряд чи дивитимуться спокійно на тих сьогоднішніх правителів, які приходять до влади під одними гаслами, а потім перефарбовуються, як хамелеони, і захищають зовсім інші позиції і, як правило, захищають інтереси не українського народу..."

Проте стаття "Врятувати рядового Єрмака" у "МК" категорично суперечить словам Путіна. Можна навіть сказати, виставляє Путіна круглим дурнем, котрий зовсім не знає, що за люди сидять на Банковій. Якщо вірити "МК", то насправді є "помірно-русофільське крило в українській владі". Під ним, стверджує "МК", "треба розуміти тих людей, які хотіли б знайти порозуміння з Росією щодо проблеми врегулювання на Донбасі, щодо транзиту газу через українську територію, а також послаблення репресій проти проросійської політичної опозиції та проросійських ЗМІ та можливості їх легальної діяльності. Йдеться, насамперед, про голову Офісу президента України Андрія Єрмака". Наразі, пояснює газета, Єрмак опинився під ударом через публікацію групою Bellingcat свого розслідування про "Вагнергейт". Звідси і назва статті в "МК" — "Врятувати рядового Єрмака".

Дискредитація через похвалу

Відомо, що Зеленський із самого початку свого президентства довірив Єрмаку курирувати російський напрямок. Зі свого боку, Путін доручив курирувати український напрямок Дмитру Козаку. У цьому статусі Єрмак та Козак провели багато раундів консультацій у чотиристоронньому (нормандському, за участю представників Німеччини та Франції) та двосторонньому форматах, у тому числі й телефонних переговорів.

І ось зараз раптом "МК" вирішив розповісти про величезну цінність Єрмака для Росії. "Найголовніше — Козак та Єрмак змогли домовитися про повну реалізацію Мінських угод, що в результаті перетворювало Україну з унітарної держави на конфедерацію України та Донбасу. За задумом, це була б формально єдина держава, а по суті — друга Боснія та Герцеговина, де співіснували б дві незалежні одна від одної держави. Причому Донбас, який на папері залишався Україною, повністю контролювався б Москвою. І це влаштовувало і Кремль, і Офіс Зеленського", — нахвалює Єрмака "МК".

Далі більше. "Коли Путін каже, що його указ про визнання в Росії сертифікатів походження товарів з ДНР і ЛНР не суперечить Мінську, то він має рацію, оскільки півтора роки тому про це домовилися Козак з Єрмаком. Діяльність нового головного інвестора Донбасу Євгена Юрченка, який у цьому році почав працювати в ЛДНР, з тієї ж серії. Про це також було домовлено з Єрмаком", — запевняє "МК".

Також у статті подано пояснення "Вагнергейту". Мовляв, у протистоянні Москви та Києва навколо ОРДЛО склалася патова ситуація, і вихід із неї "і в очах Кремля, і в очах Єрмака був один: конфедерація України та Донбасу. Єрмак зміг тоді переконати у цьому варіанті Зеленського. Саме тому український президент і дав дозвіл голові свого Офісу попередити Москву про те, що українські спецслужби збираються затримати вагнерівців, посадивши літак з ними, що вилетів із Мінська, у Києві. Зеленський та Єрмак не хотіли зривати досягнуті домовленості з Кремлем".

А закінчується стаття взагалі чудово. "Перебування "Тимофеїча" на чолі Офісу Зеленського дає шанс Росії, що за більш-менш сприятливої зовнішньополітичної ситуації Москва і Київ зможуть знову повернутися до реалізації проєкту "конфедерації України та Донбасу". Зараз головне — дочекатися відповідного моменту, і щоб до цього часу під тиском яструбів, викликаним розслідуванням, Зеленський "не пішов" Єрмака з посади, зробивши цапом-відбувайлом за провал операції із затримання вагнерівців".

Загалом, "МК" неабияк постарався зліпити з Єрмака "надію та опору Кремля" в Україні. Очевидно, що така публікація ніяк не здатна "врятувати Єрмака". Вона може лише допомогти його "утопити". Похвала від ворога — це найкращий спосіб дискредитації. Можна впевнено на 100% стверджувати, що саме в цьому полягає призначення статті в "МК".

Перегорнута сторінка

І тут ми підходимо до найцікавішого питання: а навіщо це зараз Кремлю? Підкреслимо, що останні два роки діалог між Банковою та Кремлем тримається саме на Єрмаку. Це є об'єктивний факт. І справа не лише у регулярних контактах Єрмака із заступником керівника адміністрації Путіна Дмитром Козаком. Єрмак допомагав Зеленському готуватися до всіх переговорів щодо ОРДЛО і часто асистував йому під час цих переговорів.

Вкрай сумнівно, щоб у Кремлі зараз розраховували, що якщо "втопити" Єрмака, то Зеленський поставить замість нього більш зручного для Кремля, наприклад Віктора Медведчука. Навпаки, місце Єрмака в переговорах із російською стороною може зайняти хтось менш схильний до поступок Путіну. І в будь-якому разі цьому новому представнику Зеленського на переговорах, швидше за все, буде потрібний чималий час, щоб увійти в курс справи та провести аудит спадщини свого попередника.

Тому найбільш правдоподібною виглядає версія про те, що Кремль просто перестав розраховувати на досягнення якихось домовленостей із нинішньою командою на Банковій. Для нього Зеленський та Єрмак – це вже перегорнута сторінка.

Причина, зважаючи на все, у тому, що Москва вже не вірить у довговічність Зе-влади. А якщо так, то Кремль вирішив посилити внутрішнє політичне протистояння в Україні. Так би мовити, хлюпнути бензинчика у вогонь. Можливо, за публікацією в "МК" будуть і інші інформаційні вкидання, не виключено, навіть з якоюсь доказовою базою.

План Кремля — банальна двоходівка: спочатку викликати в Україні максимальний хаос, а потім, користуючись слабкістю Банкової, вимагати від Зеленського максимальних поступок. Іншими словами, Путін може сподіватися таким чином отримати без великої війни все те, чого він міг би планувати досягти внаслідок війни.

І ще на одному моменті варто загострити увагу. Путіну (на відміну від українських патріотичних сил) невигідно інспірувати дострокові парламентські та президентські вибори в Україні. 2019-го він уже зробив ставку на зміну влади в нашій країні — але бажаного результату не отримав. Тому зараз для нього нова зміна влади – не самоціль. Спочатку він хоче домогтися, щоб у наступних парламентських та президентських виборах в Україні взяв участь електорат ОРДЛО.

Для цього він може формально повернути Україні ОРДЛО без передачі реального контролю за цією територією. І коли представники Зе-команди говорять про підготовку до електронного голосування — це не лише для фальсифікацій у всеукраїнському масштабі, а ще й для організації виборів онлайн в ОРДЛО (нібито за українським законодавством, а насправді всі цифри намалює ФСБ).