Покращений "Град". Коли українські ракети будуть летіти в два рази далі російських
І це не дивно. За найскромнішими підрахунками, в ході активної фази війни на Донбасі приблизно 70% особового складу - це робота артилерії. Причому це правило діяло з обох сторін.
Ще одним уроком донбаської війни стала жахлива ефективність систем залпового вогню. Влітку 2014 р. це дешеве, абсолютно неточне зброя виявилася справжнім кошмаром для наших бійців, в якийсь момент навіть з'явився такий термін, як "градобоязнь".
І якщо бойовикам росіяни передавали тільки БМ-21 "Град", то самі багато і охоче використовували і БМ-27 "Ураган", і БМ-30 "Смерч". Причому ці системи застосовували не тільки зі своєї території, але і з окупованих територій, як було, наприклад, з обстрілом Краматорська 10 лютого 2015 р.
Зрозуміло, що і наші військові після стабілізації фронту пильну увагу стали приділяти реактивної артилерії.
Насамперед була модернізована система БМ-27 "Ураган". Причому доопрацювання були мінімальними і стосувалися передусім шасі - фірма "Техимпекс" почала встановлювати нові дизельні двигуни Д-245 білоруського виробництва. За заявою військових, це дозволило вдвічі зменшити об'ємний витрата палива. Так, нині на 100 км витрачається 80 л дизельного палива замість 150 л бензину на радянському варіанті.
І якщо з "Ураганами" все більш-менш зрозуміло, то для БМ-21 "Град" ситуація дещо складніше - тут, крім заміни ще радянського шасі, необхідно освоїти виробництво реактивних снарядів, запас яких на складах виявився не нескінченним багато в чому із-за того, що використовували "Гради" на відміну від тих же "Ураганів" набагато більш масштабно.
Тому фактично з 2015 р. почалися роботи з розгортання серійного виробництва 122-мм некерованих снарядів на вітчизняних потужностях. Причому одночасно вирішувалася проблема збільшення їх ефективності.
Як показує практика росіян, то тут варіантів може бути два - збільшення дальності стрільби і збільшення бойової частини при збереженні стандартної дальності.
Так, для "Граду" в РФ давно були розроблені снаряди серії 9М500, які мали дальність стрільби до 30-40 км (і їх, до речі, широко застосовували в ході війни на Донбасі, причому виключно російська кадрова армія).
І одночасно на озброєнні є і снаряди для РСЗВ 9К51М "Торнадо-Г" (трохи модернізований варіант БМ-21 "Град"), які мають дальність стрільби в 20 км, зате збільшену бойову частину. Різноманітні варіанти снарядів для "Граду" також освоєні у виробництві в Польщі і Туреччини.
У нас же пішли варіанту збільшення дальності ураження цілей. Про це днями на прес-конференції заявив генеральний директор КБ "Південне" Олександр Дегтярьов. Таким чином, офіційно підтверджена інформація, яка вже довгий час циркулювала в середовищі військових як неофіційна.
Знову-таки відзначимо, що, крім збільшення дальності (за деякими даними, в два рази, що в принципі абсолютно реальні цифри - приблизно такі ж, наприклад, у "поляків"), будуть покращені характеристики точності, керованості, розсіювання осколків.
Всі роботи велися за рахунок КБ "Південне", і найближчим часом очікуються заводські випробування дослідних ракет - як наземні, так і льотні. А не за горами і державні, які, як бачиться, відбуватимуться досить швидко, так як армії ці ракети потрібні як повітря і багато.
Це розуміють і в Дніпрі, так як в кінці минулого року закупили на Заході цілу технологічну лінію для виготовлення корпусних деталей з металевих матеріалів технологією ротаційного розгойдування. Ця досить передова технологія дозволяє виготовляти корпуси з разнопрофильной внутрішньою поверхнею без зварних швів і шпонкових з'єднань. Це сильно спростить процес виробництва корпусів для ракет, зменшить їх масу, а значить, і сильно позначиться на собівартості, причому в бік зменшення.
Складання снарядів планують організувати на Павлоградському механічному заводі, який спеціалізується на виготовленні твердопаливних двигунів та їх елементів. Поки незрозуміло, чи є вітчизняні розробки бойової частини, однак представники "Південмашу" в числі іншого вказали, що їх конструкторське бюро розробляє не лише корпусу, а й "елементи боєприпасів". Тому цілком можна чекати появи на нових ракетах, крім осколково-фугасної бойової частини, ще й касетної або з повітряним підривом (або обох відразу).
По суті, повторюється історія з ракетами для БМ-30 "Смерч" - вітчизняний коригований варіант отримав назву "Вільха". Буквально за два роки військова промисловість змогла освоїти його виробництво, і нині він виготовляється сотнями з нуля. А тут завдання більш проста і, мабуть, буде вирішена в більш короткі терміни.
Поки нічого не чутно про спроби виробництва 220-мм некерованих ракет для БМ-27 "Ураган", але, по всій видимості, необхідності в цьому немає особливої - ці ракети ще є на складах в достатній кількості. Хоча в умовах протистояння з агресивною Росією ніяке кількість не може бути визнано достатнім.
Таким чином, можна говорити при достатньому фінансуванні вже найближчим часом військова промисловість може забезпечити армію некерованими і корректируемыми снарядами для всього спектру перебувають на озброєнні систем залпового вогню. Що дозволить значно підвищити бойову ефективність і цілком укладається в доктрину неядерного стримування противника.
