Коли бідність - порок. Зубожілі українці тягнуть економіку на дно

А відповідно — на споживанні товарів і послуг. У свою чергу, чим менше українці купують, тим гірше становище малого і середнього бізнесу, орієнтованого насамперед на роботу з населенням.

Якщо ми намалюємо портрет середнього українця, згідно зі статистикою, про яку мова піде нижче, то отримаємо бідної людини. Він витрачає половину зарплати на їжу, багато платить за комуналку і проїзд. Їсть з кожним роком все менше. Економить на м'ясі — не заради вегетаріанства. Купує менше горілки — не із-за любові до тверезості. Одягається в інтернеті і секонд-хендах. Ходить в дешеві перукарні, не має можливості заплатити за курси іноземної мови і спортзал. Він довго збирає на холодильник і навряд чи відноситься до тієї групи населення, яка виїхала з салону на своїй машині. Цей українець не може дозволити собі сходити в хороший ресторан або купити путівку в сонячну країну. І такий чоловік категорично не може бути драйвером української економіки, яка нагадує порочне коло — бідний споживач — бідний виробник і продавець. Спроби менше витрачати роблять економіку ще слабкіше. Однак про все по порядку.

На що живемо

Державна служба статистики періодично проводить опитування, які дозволяють домогосподарствам самостійно охарактеризувати свій достаток. Згідно останнім дослідженням, результати якого опубліковані в липні 2016 р., 72% населення вважають себе бідними. Приблизно дві третини (65,7%) стверджують, що їхнє фінансове становище порівняно з минулим роком стало гірше.

Нескладно помітити, що в нашій країні зросло число тих, хто витрачає гроші виключно на необхідні потреби.
Це не перша криза в історії незалежної України, однак оптимізму у порівнянні з 2008 р. у населення поменшало.

Кількість тих, хто вважає себе бідним, зросла в 1,3 рази — з 56,9% до вже зазначених 72%. Ще сумніше справи з так званої прошарком середнього класу. Якщо у 2008 р. так себе називали 1,9%, то зараз — лише 0,7%. При цьому в проміжну групу між бідними і середніми себе включають близько чверті населення. Під час минулої кризи їх було трохи більше — 41%.

Звичайно, потрібно враховувати і скромність, і небажання ділитися інформацією про сімейний бюджет, і те, що більш заможні люди навряд чи хочуть брати участь в опитуваннях. Проте тенденція очевидна — в цей раз українці вважають, що стали біднішими. Тим більше що, за даними Держслужби статистики, наші заощадження в квітні–серпні скоротилися на 5,2 млрд грн. Іншими словами, люди змушені купувати найнеобхідніше за рахунок давніх заначок.

Крім того, складно не помітити падіння реальних зарплат. Незважаючи на величезну кількість статистики та результатів опитувань, оцінити, як насправді змінилися зарплати, дуже складно. По-перше, багато отримують гроші в конверті. За даними Державної фіскальної служби, рівень неофіційного працевлаштування і сірих зарплат сягає 70%. Іншими словами, за документами люди отримують тільки мінімалку або взагалі не працевлаштовані, однак на практиці — працюють. По-друге, зарплати досі не були індексовані. Тому всякий раз, коли в новинах пишуть "Доходи населення зростають", забувають вказати, що в доларовому еквіваленті вони так і не виправились. Однак невеликий привід для оптимізму є: номінально у другому кварталі зарплати зросли на 14,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це зростання не покриває всіх втрат, але дає надію, що ми відштовхнулися від дна.

Тим не менш, деякі групи населення — бюджетники і пенсіонери — знаходяться в особливо важкому становищі. Міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що з 12,5 млн українських пенсіонерів приблизно 7,5 млн отримують суми нижче прожиткового мінімуму. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяє підвищити соцстандарти на 10% протягом наступного року, а також підняти пенсії на 284 грн.

Структура витрат середнього домогосподарства

Їжа недуховная

Дивлячись на ці дані, розумієш — все, що очікує багатьох українців — відмовитися від покупок і почати харчуватися повітрям. Тим не менше, потреба в їжі, одязі та відпочинку нікуди не поділася. За підсумками першого кварталу 2016 р. витрати на їжу та комуналку доросли до 57,9% місячного бюджету — на 5,5% за рік. І це без урахування кафе, ресторанів та іншого громадського харчування поза домом. Але сказати, що при цьому ми балуємо себе делікатесами, складно. Гірше того — середній українець з'їв на 5,6% менше, ніж у минулому році.

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко порівнює продажу продуктів харчування у першому півріччі 2015 і 2016 роках "Українці стали менше їсти", — пише він і додає, що споживання продуктів впало до рівня 1996 р. За його словами, товарообіг торгових мереж за останні два з половиною року скоротився на 33%.

Що споживають українці

Найбільша економія торкнулася соків і рослинної олії (див. Зміни структури продуктового кошика, січень-червень 2016 січень-червень 2015). Менше купують м'ясо, рибу, цукор, кава і чай. Майже не змінилися продажу круп, макаронів, картоплі та хліба — основи українського столу. Кількість куплених яєць і зовсім виросло. Однак яйця купують очевидно не тому, що вони раптом стали користуватися особливою популярністю. Скоріше це більш дешевий спосіб придбати білкову їжу. У деяких торгових мережах можна купити десяток яєць за ціною 1,5 грн за штуку. Сніданок з яєчні обійдеться набагато дешевше хорошою відбивною.

Оцінив Олександр Дорошенко та продажу алкоголю. За його словами, горілки в першій половині цього року громадяни придбали на 16% менше, а ось продажу пива трохи зросли. Але тут неясно: українці стали менше пити або громадяни перейшли з легального алкоголю на самогон і різноманітні сурогатні замінники.

У таких умовах населення, звичайно, задається питанням: що буде з цінами? Це занепокоєння — одна з причин того, що люди відмовляють собі в більш великих покупках.

Серйозне занепокоєння викликає тимчасове скасування держрегулювання цін. З 1 жовтня по імовірно 1 січня 2017 р. ціни відпустили у вільне плавання. Це стосується таких соціально значущих продуктів, як хліб, крупи, борошно, яйця, соняшникову олію, м'ясо-молочна продукція і дитяче харчування.

Розмови про те, що держрегулювання, що діє з 1996 р., насправді неефективно, ведуться давно. Справа в тому, що виробники спритно обходять цінові обмеження. Наприклад, змінюють на частку відсотка жирність молочної продукції і не потрапляють під держрегулювання.

Однак деякі фахівці вважають, що такі заходи дійсно приведуть до стрибка цін. У той же час голова комітету економістів України Андрій Новак каже, що зміни торкнуться швидше структури ринку, ніж кінцевих споживачів. Приміром, такий конкурентний ринок, як випічка хлібобулочних виробів, підняти ціни на хліб не дасть. "Крім старих хлібокомбінатів, в Україні з'явилися численні приватні міні-пекарні. До того ж майже в кожному супермаркеті займаються випічкою", — зазначає він.

Втім, багато виробників в ході конкуренції і так хитрують. Наприклад, знайти рослинна олія об'ємом літр або шоколадку 100 г не так-то просто. Зовні багато товари навіть подешевшали, а на практиці магазини завалені продукцією за 900 і 90 р.

Не животом єдиним

Коли половина зарплати йде на їжу та оплату комунальних послуг, інші витрати вимагають жорсткої економії (див. Структура витрат середнього домогосподарства). Що стосується одягу, то з бутиків західних рітейлерів українці пішли в інтернет-магазини і секонд-хенди. Керівник онлайн-маркету перевірених продавців Bigl.ua каже, що за перше півріччя було продано стільки ж, скільки за весь попередній рік. Причина: стало більше тих, хто віддає перевагу недорогі українські товари. У середньому вітчизняні товари обходяться дешевше на 35%, а середній чек становить близько 350 грн.

Крім цього, активно розвиваються секонд-хенди, які дозволяють купувати якісні речі за дуже маленьким цінами. Раніше їх основними клієнтами були молоді люди, які шукають стильний одяг, і ті, хто вважали себе зовсім бідними. Зараз же стає все більше людей, що вибирають не модне плаття, а костюм для роботи. Просто тому що в секонд-хенді він дешевше, ніж в будь-якому іншому магазині.

Економлять українці і на послугах. Саме це дозволяє розвиватися експрес-салонів, що пропонують стрижку за 30-40 грн, численним мережевим спортзалам і курсів з відносно невисокими цінами. Люди шукають дешеві або зовсім безкоштовні варіанти: самоорганізовані клуби іноземних мов, перукарів, які тільки вчаться, репетиторів, що тільки почали викладати.

З великими покупками справи йдуть не краще: більшість просто не може собі їх дозволити. Тим більше, що зростання курсу долара серйозно вплинув на ціни, наприклад, побутової техніки. За даними Держстату, в минулому році на покупку подібних товарів середній українець витрачав 3,9% місячного доходу. Іншими словами, цілий рік збирав на мікрохвильовку або пральну машину.

Що ж стосується відпочинку, то чверть населення були змушені відмовитися від літніх поїздок і відпусток як таких. Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, громадяни проводять відпустку більш ніж скромно. В даних на початок липня говорилося, що лише 25% українців мають намір провести відпустку поза домом. При цьому за кордон збиралися їхати близько 2,1% чол. На дачу планували вибратися 9%, у Карпати і українські міста — 8%. Ще 5% сподівалися відвідати родичів.

Однак бідність не так безпросвітна, як здається. Принаймні, для частини населення. Наприклад, продажі легкових автомобілів з січня по серпень зросли майже в два рази (48%) в порівнянні з тими ж місяцями минулого року. За інформацією "Укравтопрому", жителі України придбали 38,389 тис. нових автомобілів. Найбільше купували машини марки Toyota — 4,3 тис., Renault — 3,5 тис. і Volkswagen — 3,3 тис.

Цікаво, що на тлі непростої економічної ситуації люди прагнуть вкладати гроші в нерухомість. Невпевненість у завтрашньому дні змушує поспішати: вони більше не прагнуть почекати і накопичити на трикімнатну квартиру. Наприклад, у Київській області, за даними першого півріччя, 44% введених в експлуатацію квартир — одинички. Середня площа нового житла в цьому році — 40,9 кв. м. Серед рекламних пропозицій все більше з'являється квартир до 35 кв. м. Покупці шукають житло за накопичені гроші, звертаючи дедалі менше уваги на метраж і розташування. В цьому причина популярності квартир в Київській області: вона втричі перевершує столицю за метражем введеної в експлуатації житлової нерухомості (362 проти 129 тис. кв. м).

Але для витрат потрібні не тільки гроші, але і віра в світле майбутнє. Поки одне з основних почуттів українців — надія. І це добре.