Українська мрія. У Канаді придумали, як можна нічого не робити і перемогти бідність
Всі вони використовують один метод, але ставлять перед собою різні завдання.
У канадському Квебеку почався найбільший експеримент з розподілу базового доходу: 84 000 чоловік протягом наступних чотирьох років будуть безоплатно отримувати з фондів провінції додаткові гроші, якими можна розпоряджатися як заманеться. Учасникам експерименту з 1 січня 2018 р. щомісяця нараховується на особистий рахунок мінімум $73. Розмір суми для кожної окремої людини розраховується щодо його поточного доходу. У загальній складності влади Квебеку розраховують розподілити $3 млрд між самими бідними жителями провінції, які і складають основу настільки численної фокус-групи.
Квебекський експеримент має чітку задачу: до 2023 р. вивести 100 тис. осіб з категорії "бідні". Межа бідності в провінції становить $18 000 річного доходу, і в підсумку учасники програми будуть отримувати цю суму. Існуюча система соціальних допомог для малозабезпечених гарантує $12 700 на рік допомоги від держави. Цих грошей достатньо, щоб людина не померла з голоду, але занадто мало, щоб він зміг вибратися з убогості.
Базовий дохід і бідність
Подолання бідності за рахунок безоплатного розподілу грошей серед громадян - одне з основних положень концепції універсального базового доходу. На переконання голландського історика і прихильника ідеї широкого поширення базового доходу Рутгера Брегмана, чоловік бідний не тому, що він дурний, а тому, що у нього немає достатньо готівки.
"Це як на хорошому комп'ютері одночасно запустити десяток великовагових програм; результат - комп'ютер зависає. Подібне відбувається і з бідною людиною, - каже Брегман. - Йому щодня доводиться вирішувати одночасно занадто багато складних завдань, пов'язаних з виживанням, які в такому режимі неможливо вирішити в принципі".
Затиснутий в лещатах бідності, людина деградує, в першу чергу в інтелектуальному плані, що ще більше скорочує його шанси знайти рішення щодо виходу зі сформованих важких життєвих обставин самостійно.
Брегман наводить результати дослідження, проведеного кілька років тому в одній індійській селі, живе виключно за рахунок продажу раз у році зібраного врожаю. Її мешканці двічі на рік здавали тести на визначення рівня IQ. Перший раз - після того, як урожай був проданий і у людей з'являлися гроші. Другий - "голодний місяць", коли наступний урожай тільки дозрівав, а кошти від продажу попереднього вже закінчилися. Різниця між інтелектуальним станом людей у період до і після врожаю становила 14 пунктів IQ тесту. "Ці 14 пунктів, - стверджує Брегман, - це різниця в інтелектуальних можливостях бадьорого людини і людини, що не спав всю ніч".
Експеримент у Квебеку завдяки широкому охопленню учасників і тривалому періоду проведення покаже, наскільки якісно зміниться життя людей, коли вони перестануть витрачати весь свій час виключно на забезпечення базових потреб.
Базовий дохід і безробіття
Крім Квебеку експеримент з розподілу базового доходу проходить в інший канадської провінції Онтаріо. Кількість учасників обмежена 4000 безробітних. Кожному виплачується $13 600 на рік, а якщо в експерименті бере участь сімейна пара - $19 200. У влади Онтаріо своя мотивація: апробувати модель соціальної допомоги в умовах зростаючого безробіття, викликаної повсюдної автоматизацією виробництва. "Мене запрошують на завод, де з гордістю демонструють цех, в якому раніше працювали 20 чоловік, а тепер їх виконує операції всього одна машина, - каже прем'єр Онтаріо Катлін Уїнн. - Це типова картина руйнування традиційного ринку праці, і свідчення цього процесу я бачу регулярно".
У 2013 р. університет Оксфорда опублікував звіт, згідно якому в найближче десятиліття половина робочих місць в США буде повністю автоматизована. Трьома роками пізніше консалтингова компанія McKinsey, проаналізувавши перспективи 830 професій, прийшла до більш оптимістичного висновку: тільки 5% професій будуть повністю замінені роботами. Інших автоматизація торкнеться лише частково. Але дані досліджень McKinsey і Оксфорда збіглися щодо тих сфер виробництва, де автоматизація вже відбирає у людей робочі місця. Це в першу чергу сільське господарство, промислове виробництво, транспорт, де найближчим часом буде завершена заміна 60% робочих місць.
На думку економіста і популяризатора ідеї базового доходу Мартіна Форда, до недавнього часу автоматизація проходила гармонійно щодо динаміки технологічного прогресу. Непотрібність одних професій компенсувалася виникненням нових. Але гармонія була порушена після того, як алгоритм Google обіграв чемпіона світу за древньої гри го. На підставі цієї події Форд робить висновок, що незабаром почнеться впровадження самонавчаючих програм в ті професії, які традиційно вважалися прерогативою людини, тобто засновані на творчій діяльності. За даними професійної організації по просуванню нових технологій IEEE, в умовах промислового використання штучного інтелекту тільки люди з IQ 130 і вище будуть конкурентоспроможними на ринку праці. В цю категорію потрапляють менше 5% населення планети.
Високі темпи автоматизації, вважає Форд, вже породили серйозну проблему: людині стає недостатньо однієї професії, щоб пройти весь цикл трудового стажу і отримувати повний набір пенсійних бенефітів. Переучуватися не складно, але для цього потрібно багато часу, якого у який втратив роботу просто немає.
Базовий дохід і навчання
Фінська експеримент якраз і ставить перед собою завдання дізнатися, чи зможе людина, що отримує базовий дохід протягом декількох років, використовувати ці кошти і час для повернення на ринок праці в якісно новому статусі. Експеримент у Фінляндії почався в січні 2017-го і розрахований на два роки. У ньому беруть участь 2000 людей, кожному з яких на безоплатній основі виплачується 560 євро. Основна фокус-група - люди, які не можуть знайти роботу тривалий час.
Журналісти американського Businessweek поцікавилися у фінів, як змінилося їхнє життя за рік участі в експерименті. Зміни виявилися незначними, але вони були. Електрик за професією 40-річний Юха Ярвінен, який значився безробітним шість років, так поки і не знайшов нову роботу. Але участь у програмі дала йому можливість брати більше підробітків: раніше він не міг підробляти на стороні із-за загрози втратити допомоги по безробіттю. По існуючим у Фінляндії правилами, людині скорочують розмір допомоги, якщо його фріланс-діяльність приносить більше 300 євро в місяць. Також Юха організував маленьку фірму по виробництву промо-відео, але грошей поки вона йому не приносить.
Штеффі Эронен, 38 років, також не знайшла роботу. Крім грошей від програми базового доходу вона отримує 950 євро розширеного допомоги по безробіттю, т. к. проходить курс навчання в університеті. Штеффі - німкеня і переїхала жити у Фінляндії всього кілька років тому. Вона розраховувала, що сертифікат про проходження університетського курсу дасть їй можливість влаштуватися на будь-яку офісну роботу. Але за останній рік вона переглянула свої життєві плани: Штеффі продовжить навчання ще 3,5 роки, отримає диплом соціального працівника і влаштуватися на високооплачувану роботу в школу, дитсадок або в будинок престарілих. Раніше у неї таких перспектив не було.
"Чим би не закінчився цей експеримент, немає сенсу думати, що у Фінляндії повсюдно буде введена система базового доходу. Політики не дозволять", - цитує Bloomberg Оллі Кангаса, главу відділу, відповідального за проведення експерименту по базовому доходу у фінській соцслужбі Kela. Спочатку планувалося, що в програмі візьмуть участь близько 10 тис. чоловік і вони будуть отримувати по 1000 євро в місяць. Але таким планам завадив найбільший фінський профспілка, де наполягали, що з такими виплатами люди втратять стимул шукати роботу. Тим не менше, хоч і в дещо обрізаному вигляді, експеримент був запущений, не в останню чергу тому, що, згідно спеціально проведеним опитуванням, 70% фінів схвалили його проведення. Однак іншого опитування показало, що симпатія жителів країни до ідеї базового доходу знизиться до 30% у випадку, коли буде введена 55% ставка прибуткового податку. За розрахунками економістів, такий розмір ставки податку необхідний, щоб систему базового податку поширити на всіх громадян.
Дохід та капітал
Як працює система базового доходу в рамках однієї великої громади, покаже експеримент наймолодшого мера США 27-річного Майкла Таббса. У 2012 р. каліфорнійське містечко Стоктон з населенням 300 тис. чоловік пережив процедуру банкрутства, від якого не оговтався й досі: безробіття 7%, середній дохід домогосподарства - $44,7 тис. на рік (середній за Каліфорнії - $61,8 тис.). Мер Таббс впевнений, що за рахунок базового доходу можна вирішити проблеми міста. У грудні 2016 р. був організований спеціальний фонд, що акумулює кошти для експерименту. У число його інвесторів увійшли співзасновник Facebook Кріс Хьюз, засновник eBay П'єр Омідьяр і ще добра половина фігурантів списку сотні найбільших венчурних інвесторів Кремнієвої долини.
Підготовчий етап програми офіційно стартував на початку 2018 р., а вже до серпня всі жителі містечка будуть отримувати $500 в місяць протягом чотирьох років. Експеримент в Стоктоні стане найбільшим з подібних у світі, і його результати багато в чому визначать перспективність самої ідеї запровадження базового доходу.
Ідея універсального базового доходу красиво звучить в теоретичних викладках, але протягом найближчих трьох-п'яти років стане очевидно, наскільки вона ефективна на практиці. Крім Канади, Фінляндії та США (крім Стоктона експерименти запущені також на Гаваях і в Окленді) спроможність теорії перевіряється в п'яти муніципалітетах Голландії, в шотландському Глазго, у двох африканських країнах: Кенії та Уганді. В Україні поки ніхто не просуває ідею проведення подібних експериментів. А дарма: охочих взяти участь у ньому було б хоч відбавляй.